# 30 166-171 Переглянути повний текст статті

УДК 332.1:338.24:316.42

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-30

Соболєв Володимир Михайлович,
д.е.н., проф., професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління економічного факультету
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
https://orcid.org/0000-0003-3043-0901
Гончаренко Владислав Васильович,
д.у.н., проф., професор кафедри міжнародних економічних відносин та логістики
ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу»
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
https://orcid.org/0000-0002-0414-8892

Класифікація JEL: R11, R58, O18, I31

Концепція глобального економічного середовища посідає провідне місце в дослідженнях глобалізації, зосереджуючись на поширенні міжнародних норм, організаційних моделей та інституційних практик і їх впливі на розвиток держав. Водночас менш розробленим залишається питання того, як саме виникають глобальні інститути, що потребує переосмислення ролі легітимності, інституційної організації та здатності акторів до колективних дій у формуванні міжнародного врядування. У цьому контексті концепція глобальних інституційних полів пропонується як аналітичний інструмент для пояснення інституційних змін. Вона розглядає глобальні інститути як результат взаємодії держав, міжнародних організацій, бізнесу та інших недержавних акторів у межах простору розподілу влади та ресурсів, де саме структура відносин визначає можливості інституціоналізації нових правил. Ілюстративним є порівняння двох історичних етапів. У 1970-х роках ініціативи країн, що розвиваються, щодо Нового міжнародного економічного порядку, включно з ідеєю регулювання транснаціональних корпорацій, не призвели до створення нової інституційної архітектури через домінування державоцентричних інтересів, захист суверенітету та перевагу ієрархічних механізмів управління. Натомість зростання ролі недержавних акторів, таких як транснаціональні корпорації, сприяло формуванню Глобального договору ООН як добровільної платформи корпоративної соціальної відповідальності, більш сумісної з умовами глобалізації та ширшою міжнародною підтримкою. Таким чином, інституційне становлення визначається не лише наявністю нормативних ідей, а й конфігурацією інтересів, розподілом влади та структурою взаємодії в межах глобального поля. Це підтверджує аналітичну цінність підходу глобальних інституційних полів для пояснення еволюції міжнародного економічного врядування та розвитку світового суспільства.

Ключові слова: глобальні інституційні поля, транснаціональні корпорації, інституціоналізація, міжнародне регулювання, регуляторна політика, корпоративна соціальна відповідальність, світове господарство

Література

  1. Баглей, Р. Р. (2025). Міжнародні корпорації у формуванні кон’юнктури світових ринків. Інноваційна економіка, (2), 25–33. https://doi.org/10.37332/2309-1533.2025.2.3
  2. Гарбар, В. А. (2020). Методи державного регулювання діяльності агрохолдингів. Формування ринкових відносин в Україні, (10), 17–24.
  3. Гончарова, Ю., & Удовенко, М. (2021). Регулювання діяльності транснаціональних корпорацій: еволюція пріоритетів. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, (4), 4–16. https://doi.org/10.31617/zt.knute.2021(117)01
  4. Минюк, О. Ю., Федан, Л. О., & Ніколайчук, С. В. (2024). Перспективи розвитку транснаціональних корпорацій у післявоєнний період. Ірпінський юридичний часопис, (3), 238–246. https://doi.org/10.33244/2617-4154.3(16).2024.238-246
  5. Сущ, О. П. (2023). Особливості правового становища транснаціональних корпорацій. Наука і техніка сьогодні, (3), 62–71. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2023-3(17)-62-71
  6. Ткачук, В., & Лисак, В. (2025). Державне регулювання агропромисловим сектором економіки на регіональному рівні. Економіка та суспільство, (80). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-80-161
  7. Bourdieu, P. (1985). The social space and the genesis of groups. Theory and Society, 14(6), 723–744.
  8. Cafaggi, F. (2022). Custom and law in transnational commercial contracts: A co-evolutionary perspective. Trinity College Law Review, (2), 1–33. https://doi.org/10.26494/tclr220221
  9. Cafaggi, F. (2024). Transnational private regulation of environmental sustainability through commercial contracts: Reassessing contractual governance in global supply chains. European Review of Contract Law, 20(1), 25–76. https://doi.org/10.1515/ercl-2024-2002
  10. Cafaggi, F. (2013). The regulatory functions of transnational commercial contracts: New architectures. UNIDROIT. https://www.unidroit.org/english/documents/2013/study80a/wg-shared/s-80a-cafaggi-regulatory.pdf
  11. Cafaggi, F., Iamiceli, P., & Pistelli, F. (Eds.). (2025). Sustainability, due diligence and value chain governance. Edward Elgar Publishing.
  12. DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.
  13. Fligstein, N., & McAdam, D. (2011). Toward a general theory of strategic action fields. Sociological Theory, 29(1), 1–26.
  14. Go, J., & Krause, M. (2016). Fielding transnationalism: An introduction. Sociological Forum, 31(1), 1–11.
  15. Hironaka, A. (2014). Greening the globe: World society and environmental change. Cambridge University Press.
  16. Meyer, J. W. (2000). Globalization: Sources and effects on national states and societies. International Sociology, 15(2), 233–248.
  17. Meyer, J. W. (2010). World society, institutional theories, and the actor. Annual Review of Sociology, 36, 1–20.
  18. Meyer, J. W., Boli, J., & Thomas, G. M. (1987). Ontology and rationalization in the Western cultural account. In J. W. Meyer, J. Boli, & G. M. Thomas (Eds.), Institutional structure: Constituting state, society and the individual (pp. 12–27). Sage.
  19. Meyer, J. W., Boli, J., Thomas, G. M., & Ramirez, F. O. (1997). World society and the nation-state. American Journal of Sociology, 103(1), 144–181.
  20. Meyer, J. W., Pope, S., & Isaacson, A. (2015). Legitimating the corporation in a world society. In K. Tsutsui & A. Lim (Eds.), Corporate social responsibility in a globalizing world (pp. 27–72). Cambridge University Press.
  21. Porter, T., & Ronit, K. (Eds.). (2010). Power, interests, and the United Nations Global Compact. In Globalization, private sector authority, and new models of democratic policy-making (pp. 89–109). State University of New York Press.
  22. Powell, W. W., & DiMaggio, P. J. (Eds.). (1991). Introduction to the new institutionalism in organizational analysis. In The new institutionalism in organizational analysis (pp. 1–38). University of Chicago Press.
  23. Ruggie, J. G. (1982). International regimes, transactions, and change: Embedded liberalism in the postwar economic order. International Organization, 36(2), 379–415.
  24. Sagafi-Nejad, T. (2008). The UN and Transnational Corporations: From Code of Conduct to Global Compact. Indiana University Press.
  25. Verbruggen, P., & Paiement, P. (2017). Transnational private regulation. Oxford Bibliographies in Political Science. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/obo/9780199756223-0226

 

Статтю було отримано 31.05.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Соболєв В. М., Гончаренко В. В.31.05.2026. Трансформація глобальних інституційних полів у системі регулювання транснаціонального бізнесу. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №2. 166-171 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-30

Цитувати статтю, стиль MLA

Соболєв В. М., Гончаренко В. В. Трансформація глобальних інституційних полів у системі регулювання транснаціонального бізнесу. Український журнал прикладної економіки та техніки. 31.05.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-30

Цитувати статтю, трансліт

Sobolєv V. M., Goncharenko V. V. Transformacіya globalnih іnstitucіynih polіv u sistemі regulyuvannya transnacіonalnogo bіznesu. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 31.05.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-30