# 76 380-384 Переглянути повний текст статті

УДК 338.43:631.1

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-3-76

Гросул Олександр Володимирович,
викладач кафедри фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку,
ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка»»
https://orcid.org/0009-0003-4409-626X

Класифікація JEL: Q13, L22, D23

Статтю присвячено вивченню теоретичних засад формування механізмів вертикальної інтеграції суб’єктів аграрного бізнесу в умовах трансформації аграрного сектору економіки, посилення конкуренції та ускладнення агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості. Дослідження має на меті обґрунтувати теоретичні засади вертикальної інтеграції суб’єктів аграрного бізнесу. В статті обґрунтовано, що вертикальна інтеграція розглядається як стратегічний інструмент об’єднання послідовних стадій виробництва, переробки, логістики та реалізації продукції в межах єдиної організаційної системи або контрактної координації, що забезпечує узгодженість економічних інтересів учасників ринку, стабільність постачання та підвищення якості аграрної продукції. Узагальнено наявні теоретичні підходи до розуміння вертикальної інтеграції, сформовані в межах неоінституційної теорії, теорії трансакційних витрат та ресурсного підходу. Встановлено, що ключовими передумовами формування вертикально інтегрованих структур виступають специфічність активів, невизначеність зовнішнього середовища, частота трансакцій та інформаційна асиметрія між учасниками агропродовольчого ланцюга. Визначено, що у випадках зростання трансакційних витрат внутрішньофірмова координація є ефективнішою порівняно з ринковими контрактами, що обумовлює розвиток інтегрованих організаційних форм у аграрному секторі. Обґрунтовано особливості формування вертикальної інтеграції в аграрному бізнесі, що зумовлені сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, територіальною розосередженістю виробників, високими логістичними витратами та підвищеними вимогами до якості продукції. Визначено, що інтеграція виробництва, переробки та збуту дозволяє синхронізувати виробничі процеси, оптимізувати використання переробних потужностей, зменшити втрати продукції та підвищити ефективність функціонування аграрних підприємств. Формування єдиних логістичних систем у межах вертикально інтегрованих структур сприяє скороченню витрат транспортування, прискоренню обігу матеріальних потоків і підвищенню рівня контролю якості продукції. Систематизовано основні чинники вертикальної інтеграції в аграрному секторі, зокрема технологічні, сезонні, природно-кліматичні, логістичні, економічні, якісні, контрактні та інституційні. Обґрунтовано їх вплив на формування стійких виробничо-економічних зв’язків між стадіями агропродовольчого ланцюга та визначено очікувані результати інтеграції, серед яких зменшення технологічних розривів, підвищення ефективності використання ресурсів, посилення контролю якості продукції та зростання конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Ключові слова: інтеграція, вертикальна інтеграція, аграрний бізнес, аграрні підприємства, суб’єкти аграрного бізнесу, логістична координація.

Література

  1. Sauvée L. Vertical Coordination in Agribusiness: Concepts, Theories, andApplications. PurdueUniversity, Office of Agricultural Research Programs. 1994. 47 p. URL: https://normandie-univ.hal.science/hal-04287107v1.
  2. Kim J. Vertical integration and the theory of the firm. Oxford Research Encyclopedia of Business and Management. 2019. DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190224851.013.27.
  3. Coase R. H. The Nature of the Firm: Influence. Journal of Law, Economics, & Organization, 1988. V 4, №. 1,P. 33–47. URL: http://www.jstor.org/stable/765013.
  4. Williamson O. E. Vertical Integration and Related Variations on a Transaction-Cost Economics In: Stiglitz, J.E., Mathewson, G.F. (eds) New Developments in the Analysis of Market Structure. International Economic Association Series, Vol 77. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-18058-5_5.
  5. Rehber E. Vertical Integration in Agriculture and Contract Farming. Food marketing Policy Center. Food Marketing Policy Center Research Report. Vol. 24. 39 p.
  6. Bresnahan T., Levin J. Vertical Integration and Market Structure. The Handbook of Organizational Economics. SIEPR Discussion Paper. 2012. № 11. 51 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/241642261_Vertical_Integration_and_Market_Structure.
  7. Gulbrandsen B., Sandvik K., Haugland S. Antecedents of vertical integration: Transaction cost economics and resource-based explanations. Journal of Purchasing and Supply Management. 2009. Vol. 15. P. 89-102. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pursup.2008.12.003.
  8. Martinez S. Vertical Coordination in the Pork and Broiler Industries: Implications for Pork and Chicken Products. Economic Research Service. URL: https://www.researchgate.net/publication/23516977_ Vertical_Coordination_in_the_Pork_and_Broiler_Industries_Implications_for_Pork_and_Chicken_Products.
  9. Sexton R. J., Lavoie N. Food processing and distribution: An industrial organization approach, Handbook of Agricultural Economics. 2001. V1, ch. 15, P. 863-932. URL: https://ideas.repec.org/h/eee/hagchp/2-15.html.

Статтю було отримано 15.08.2025

Цитувати статтю, стиль APA

Гросул О. В.15.08.2025 . Теоретичні засади формування механізмів вертикальної інтеграції суб’єктів аграрного бізнесу. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2025. №3. 380-384 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-3-76

Цитувати статтю, стиль MLA

Гросул О. В. Теоретичні засади формування механізмів вертикальної інтеграції суб’єктів аграрного бізнесу. Український журнал прикладної економіки та техніки. 15.08.2025 . https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-3-76

Цитувати статтю, трансліт

Grosul O. V. Teoretichnі zasadi formuvannya mehanіzmіv vertikalnoї іntegracії sub’єktіv agrarnogo bіznesu. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 15.08.2025 . https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-3-76