# 43 234-238 Переглянути повний текст статті

УДК 351:005.21:364.4

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-43

Кулик Андрій,
аспірант кафедри менеджменту,
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
https://orcid.org/0009-0008-8412-3468

Класифікація JEL: H83, L38, I38

Встановлено, що в умовах високої динамічності бізнес-середовища, посилення турбулентності економічних процесів, зростання невизначеності та періодичного виникнення кризових ситуацій управління змінами на підприємствах набуває стратегічного характеру й не може зводитися лише до поточного реагування на окремі зовнішні або внутрішні відхилення. Розроблено теоретико-методичне бачення стратегічних аспектів управління змінами на підприємствах у динамічному бізнес-середовищі, яке передбачає поєднання адаптаційного, антикризового, процесного, програмно-цільового та еволюційного підходів до розуміння природи організаційних трансформацій. Встановлено, що передумови здійснення змін можуть бути пов’язані як із тиском зовнішнього середовища, зокрема змінами ринкової кон’юнктури, технологічними зрушеннями, трансформацією споживчих потреб, посиленням конкуренції та інституційними обмеженнями, так і з внутрішніми диспропорціями розвитку підприємства, накопиченням організаційних суперечностей, зниженням ефективності управління та потребою в оновленні потенціалу суб’єкта господарювання. Доведено, що стратегічне управління змінами має ґрунтуватися на своєчасній ідентифікації характеру кризової ситуації, визначенні масштабів її впливу на внутрішнє середовище підприємства, оцінюванні ресурсних можливостей реагування та виборі таких управлінських дій, які забезпечують не лише короткострокове подолання загроз, але й збереження довгострокового потенціалу розвитку. Обґрунтовано, що ключовими стратегічними аспектами управління змінами в умовах кризових ситуацій є забезпечення узгодженості між поточними антикризовими заходами та довгостроковими цілями підприємства; підтримка керованості організаційних трансформацій за умов обмеженості часу та ресурсів; зниження опору персоналу змінам; формування прийнятного образу майбутнього стану підприємства; координація інтересів основних стейкхолдерів; збереження критично важливих компетенцій; а також розвиток здатності менеджменту до проактивного виявлення слабких сигналів дестабілізації. Встановлено, що ефективність змін у кризовому середовищі залежить не лише від формальної правильності управлінських рішень, але й від рівня організаційної готовності підприємства до трансформацій, якості комунікації, довіри персоналу до керівництва та здатності управлінської системи поєднувати оперативність реагування з обґрунтованістю стратегічного вибору.

Ключові слова: зміни, управління змінами, стратегічне управління, підприємство, бізнес-середовище, кризова ситуація, антикризове управління, організаційні трансформації, адаптація, стейкхолдери, конкурентоспроможність, стратегічний розвиток.

Література

  1. Балдинюк, А. Г. (2017). Стратегія управління змінами в організації. Економіка і суспільство, (10), 155–158.
  2. Владика, Ю. П. (2017). Кризові стани в економіці: причини та наслідки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, (12(1)), 60–63.
  3. Воронкова, В. Г., Беліченко, А. Г., Попов, О. М., & ін. (2006). Управління людськими ресурсами: філософські засади (В. Г. Воронкова, Ред.). Професіонал.
  4. Карвацька, Н. С. (2011). Світові економічні кризи: причини виникнення, наслідки, інструментарій розв’язку. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, 2(2), 53–61.
  5. Кіслов, Д. В. (2019). Гібридні кризи соціально-економічних систем. Інвестиції: практика та досвід, (10), 73–77. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2019.10.73
  6. Маковоз, О. В., & Авагімов, А. А. (2014). Антикризове регулювання як основа стабілізації економіки України. Вісник економіки транспорту і промисловості, (46), 200–204.
  7. Петрова, І. Л. (2012). Управління змінами: зміст та новітні тенденції. В І. Л. Петрова (Ред.), Управління змінами в умовах інноваційного розвитку: колективна монографія (Т. 5, сс. 8–26). Університет економіки та права «КРОК».
  8. Пріб, К. А. (2014). Формування системи управління змінами на підприємстві. Інтелект ХХІ, (2), 119–126.
  9. Савченко, М. В., & Шкуренко, О. В. (2018). Детермінанти фінансово-економічної кризи в умовах глобалізації. Економіка і організація управління, (3), 37–47. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2018.3.4
  10. Allam, A. R., Farhan, K. A., Kommineni, H. P., Deming, C., & Boinapalli, N. R. (2024). Effective change management strategies: Lessons learned from successful organizational transformations. American Journal of Trade and Policy, 11(1), 17–30. https://doi.org/10.18034/ajtp.v11i1.692
  11. Kumar, P., & Srivastava, D. (2023). The best practices of change management. International Journal of Education, Modern Management, Applied Science & Social Science, 5(4(I)), 15–21.
  12. Paraschiv, D., Nițu, M., & Savin, M. (2019). Change management within companies. Proceedings of the International Conference on Business Excellence, 13(1), 625–634. https://doi.org/10.2478/picbe-2019-0055

Статтю було отримано 31.05.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Кулик А. 31.05.2026. Стратегічні аспекти управління змінами на підприємствах в динамічному бізнес-середовищі в умовах кризових ситуацій. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №2. 234-238 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-43

Цитувати статтю, стиль MLA

Кулик А. Стратегічні аспекти управління змінами на підприємствах в динамічному бізнес-середовищі в умовах кризових ситуацій. Український журнал прикладної економіки та техніки. 31.05.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-43

Цитувати статтю, трансліт

Kulik A. Strategіchnі aspekti upravlіnnya zmіnami na pіdpriєmstvah v dinamіchnomu bіznes-seredovischі v umovah krizovih situacіy. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 31.05.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-43