# 29 167-171 Переглянути повний текст статті

УДК 338.24:658.1:330.341.2

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-29

Другова Олена Сергіївна,
д.е.н., доцент, професор кафедри менеджменту, бізнесу та адміністрування,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-2404-1910
Карімлі Аліяр,
здобувач PhD, кафедра менеджменту, бізнесу і адміністрування,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0009-0007-8370-5717

Класифікація JEL: L25, M10, O10, O25

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування стратегічної резильєнтності підприємств в умовах структурної перебудови економіки. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси, пов’язані з цифровізацією, зміною ринкових механізмів, кризовими явищами, інституційними трансформаціями та посиленням безпекових ризиків, формують нові вимоги до системи стратегічного управління підприємствами. Встановлено, що традиційні моделі управління в умовах нестабільного економічного середовища втрачають ефективність, що зумовлює необхідність переходу до адаптивних і резильєнтно орієнтованих стратегій розвитку. Розглянуто сутність стратегічної резильєнтності як здатності підприємства забезпечувати стійкість функціонування, адаптуватися до змін зовнішнього середовища, підтримувати конкурентоспроможність і відновлюватися після дестабілізуючих впливів. Доведено, що резильєнтність у сучасних умовах повинна розглядатися не лише як антикризова характеристика діяльності підприємства, а як комплексна стратегічна спроможність до модернізації, трансформації бізнес-процесів і використання структурних змін як джерела розвитку. У статті систематизовано основні фактори формування стратегічної резильєнтності підприємств, серед яких виокремлено макроекономічні, технологічні, організаційні, фінансові, кадрові, інституційні та безпекові. Визначено, що важливими складовими забезпечення резильєнтності є організаційна гнучкість, цифрова трансформація, інноваційна активність, фінансова стійкість, розвиток людського капіталу та адаптивне управління. Особливу увагу приділено впливу цифровізації на підвищення адаптивності підприємств, модернізацію бізнес-процесів і вдосконалення механізмів стратегічного реагування. Сформовано структурну модель стратегічної резильєнтності підприємств, яка відображає взаємозв’язок між зовнішнім трансформаційним середовищем, внутрішніми управлінськими механізмами та результатами стратегічної адаптації. Наголошено, що ефективність резильєнтних стратегій залежить від здатності підприємств забезпечувати безперервність функціонування, оперативно реагувати на зміни в середовищі та формувати потенціал довгострокового розвитку в умовах структурної перебудови економіки.

Ключові слова: резильєнтність, стратегічна резильєнтність, підприємство, структурна перебудова економіки, адаптивне управління, стійкість, цифрова трансформація, інноваційний розвиток, конкурентоспроможність.

Література

  1. Біловодська О. А. Резильєнтність підприємств як складова їхньої економічної безпеки. Вісник економічної науки України. 2021. № 1. С. 17–24.
  2. Deloitte Global Resilience Report 2021 / Deloitte. 2021. URL: https://www2.deloitte.com/
  3. Building business resilience in times of uncertainty / KPMG. 2022. URL: https://home.kpmg/
  4. Resilience, adaptability and transformability in social–ecological systems / B. Walker et al. Ecology and Society. 2004. Vol. 9, No. 2. P. 5. DOI: https://doi.org/10.5751/ES-00650-090205
  5. Sheffi Y. The resilient enterprise: Overcoming vulnerability for competitive advantage. Cambridge, MA : MIT Press, 2005. 336 p.
  6. Лігоненко Л. О., Андрійчук В. А. Резильєнтність в економічному контексті: аналіз світових трендів і перспектив наукових досліджень. Стратегія економічного розвитку України. 2023. Вип. 52. С. 16–37. DOI: https://doi.org/10.33111/sedu.2023.52.016.037
  7. Савицька Н. Л., Пахуча Е. В. Ринкова резильєнтність бізнесу: теоретичний конструкт. Бізнес Інформ. 2024. № 2. C. 244–257. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-244-257
  8. Rose A., Krausmann E. An economic framework for the development of a resilience index for business recovery. International Journal of Disaster Risk Reduction. 2013. Vol. 5. Р. 73–83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2013.08.003
  9. Richtnér A., Löfsten H. Managing in turbulence: How the capacity for resilience influences creativity. R&D Management. 2014. Vol. 44, No. 2. Р. 137–151. DOI: https://doi.org/10.1111/radm.12050
  10. Capoani L., Fantinelli M., Giordano L. The concept of resilience in economics: A comprehensive analysis and systematic review of economic literature. Continuity & Resilience Review. 2025. Vol. 7, No. 2. P. 121–145. DOI: https://doi.org/10.1108/CRR-11-2024-0045
  11. Resilience of small and medium-sized enterprises in times of crisis: an umbrella review / N. Koporcic et al. Review of Managerial Science. 2026. Vol. 20. P. 301–329. DOI: https://doi.org/10.1007/s11846-025-00883-0

Статтю було отримано 04.09.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Другова О. С., Карімлі А. 04.09.2026. Стратегічна стійкість підприємств за умов економічної структурної перебудови. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №3. 167-171 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-29

Цитувати статтю, стиль MLA

Другова О. С., Карімлі А. Стратегічна стійкість підприємств за умов економічної структурної перебудови. Український журнал прикладної економіки та техніки. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-29

Цитувати статтю, трансліт

Drugova O. S., Karіmlі A. Strategіchna stіykіst pіdpriєmstv za umov ekonomіchnoї strukturnoї perebudovi. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-29