УДК 005.332.1:338.24

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-3

Горюк Євгеній Іванович,
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, кафедра менеджменту, бізнесу і адміністрування,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0009-0009-4519-8990
Лепейко Тетяна Іванівна,
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0001-8667-509X

Класифікація JEL: L21, M10, O10, H56

У статті проаналізовано стратегічну резильєнтність виробничих підприємств як ключову управлінську здатність забезпечувати життєздатність і конкурентоспроможність в умовах війни та повоєнного відновлення. Вихідним положенням є те, що у наукових і прикладних дискусіях поняття «резильєнтність» нерідко ототожнюють із підтриманням безперервності або швидким поверненням до попереднього рівня функціонування, що є недостатнім для виробничих систем із високою капіталомісткістю, енергозалежністю та технологічними обмеженнями на переналагодження. Метою статті є концептуалізація стратегічної резильєнтності саме для виробничих підприємств та розроблення двофазної рамки управління, яка пов’язує теоретичні підходи до стратегічної резильєнтності з систематизацією інструментів і управлінських рішень. Методологічно робота має концептуальний характер і ґрунтується на аналітичному синтезі наукових джерел зі стратегічного менеджменту, організаційної та логістичної резильєнтності, управління ризиками й безперервністю, а також на логічному моделюванні причинно-наслідкових зв’язків у виробничій системі. У результаті проведеного дослідження уточнено зміст стратегічної резильєнтності й розмежовано її зі стійкістю та адаптивністю. Доведено, що для виробничих підприємств встояти під час шоку війни не означає зберегти стратегічну траєкторію. Запропоновано двофазну рамку стратегічної резильєнтності в період війни та повоєнного відновлення, яка відображає керований перехід від домінування інструментів утримання критичних функцій до реконфігурації потужностей, ресурсів, координації та компетенцій. Практичне значення результатів полягає у можливості використання рамки для стратегічної діагностики, визначення пріоритетів у період війни та формування програм модернізації й розвитку у період повоєнної відбудови. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною валідацією рамки, тобто перевіркою, які інструменти управління у певних підгалузях виробництва забезпечують найкращі результати за показниками безперервності, продуктивності та ринкової адаптації.

Ключові слова: стратегічна резильєнтність, виробниче підприємство, війна, повоєнне відновлення, стійкість, адаптація, управлінські рішення.

Література

1. World Bank; Government of Ukraine; European Commission; United Nations. (2024). Ukraine Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3).
2. Hamel G., Välikangas L. The quest for resilience. Harvard Business Review. 2003. № 81(9). Р. 52–63.
3. Lengnick-Hall C.A., Beck T.E., Lengnick-Hall M.L. Developing a capacity for organizational resilience through strategic human resource management. Human Resource Management Review. 2011. № 21(3). Р. 243–255. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2010.07.001.
4. Sheffi Y. The resilient enterprise: Overcoming vulnerability for competitive advantage. MIT Press. 2005, 338 p.
5. Teece D.J., Pisano G., Shuen A. Dynamic capabilities and strategic management. Strategic Management Journal. 1997. № 18(7). Р. 509–533.
6. Wieland A., Wallenburg C.M. The Influence of Relational Competencies on Supply Chain Resilience: A Relational View. International Journal of Physical Distribution & Logistics Management. 2012. № 43(4). Р. 300-320. DOI: https://doi.org/10.1108/IJPDLM-08-2012-0243.
7. Ponomarov S.Y., Holcomb M.C. Understanding the concept of supply chain resilience. The International Journal of Logistics Management. 2009. № 20(1). Р. 124–143. DOI: https://doi.org/10.1108/09574090910954873.
8. Christopher M., Peck H. Building the resilient supply chain. The International Journal of Logistics Management. 2004. № 15 (2). Р. 1–14. DOI: https://doi.org/10.1108/09574090410700275.
9. ISO 22316:2017. URL: https://www.iso.org/obp/ui/en/#iso:std:iso:22316:ed-1:v1:en.
10. Dolgui A., Ivanov D. Ripple effect and supply chain disruption management: New trends and research directions. International Journal of Production Research. 2021. № 59(1). Р. 102–109. DOI: https://doi.org/10.1080/00207543.2021.1840148.

Статтю було отримано 25.02.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Горюк Євгеній Іванович, Лепейко Тетяна Іванівна . 25.02.2026. Стратегічна резильєнтність підприємств в умовах війни та повоєнного відновлення: сутність та управлінські рішення. Журнал "Український журнал прикладної економіки та техніки". 2026 / #1. 24-27pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-3

Цитувати статтю, стиль MLA

Горюк Євгеній Іванович, Лепейко Тетяна Іванівна . "Стратегічна резильєнтність підприємств в умовах війни та повоєнного відновлення: сутність та управлінські рішення". Журнал "Український журнал прикладної економіки та техніки". 25.02.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-3

Цитувати статтю, трансліт

Goryuk Єvgenіy Іvanovich, Lepeyko Tetyana Іvanіvna . "Strategіchna rezilєntnіst pіdpriєmstv v umovah vіyni ta povoєnnogo vіdnovlennya: sutnіst ta upravlіnskі rіshennya". Zhurnal "Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki". 25.02.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-3