# 63 354-359 Переглянути повний текст статті

УДК 338.49:796

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-63

Неухацька Світлана,
аспірантка науково-освітньої програми «Міжнародні економічні відносини»,
кафедра міжнародного менеджменту
КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0003-4780-7426

Класифікація JEL: I12, I28, H54, Z20

Опубліковано: 04.09.2026

Мета статті – обґрунтувати спортивну культуру як відтворюваний соціально-економічний капітал нації та визначити механізм, за якого взаємодія сімейної спортивної соціалізації, державної політики й доступної інфраструктури перетворює фізичну активність населення на економічну віддачу – внутрішній попит на спортивні товари і послуги, виручку підприємств, зайнятість, податкові надходження, підвищення продуктивності та скорочення витрат на лікування. У дослідженні застосовано системний, порівняльний і статистичний методи, а також критичний аналіз офіційних даних ВООЗ, Євростату, GUS (Польща) та Міністерства молоді та спорту України. Результати засвідчили, що сім’я формує початкову спортивну поведінку дитини, однак сталість цієї поведінки залежить від безпеки, доступності та організованого використання спортивної інфраструктури. Польський досвід демонструє взаємопов’язане зростання участі населення у спорті, веломережі, клубного сектору, витрат домогосподарств і попиту на спортивні товари та послуги. Встановлено, що економічний ефект виникає не від самого факту витрачання коштів на спорт, а за умови перетворення додаткового попиту на внутрішнє виробництво і послуги, робочі місця, податкові надходження та скорочення втрат від захворювань. У спортивному секторі ЄС у 2024 р. працювало 1,6 млн осіб, 37% з яких становила молодь віком 15–29 років, а понад 5 тис. виробників спортивних товарів у 2023 р. сформували близько 8 млрд євро обороту. Досягнення населенням рекомендованого рівня фізичної активності могло б щороку заощаджувати країнам ЄС майже 8 млрд євро за паритетом купівельної спроможності, тоді як кожен 1 євро інвестицій у відповідну політику може створювати близько 1,7 євро економічних вигід. Для України запропоновано сценарний орієнтир, за яким приріст участі на 4,9 відсоткового пункта у програмі з охопленням 1 млн дорослих означатиме близько 49 тис. додатково активних людей. Наукова новизна полягає в операціоналізації «спортивного коду нації» як вимірюваного ланцюга сімейних практик, інфраструктурної доступності, регулярної участі, розвитку людського капіталу та економічної віддачі. Практичне значення полягає у визначенні показників, за якими державні спортивні програми доцільно оцінювати не лише кількістю збудованих об’єктів, а й залученістю населення, внутрішнім попитом, виручкою спортивних підприємств, зайнятістю, податковими надходженнями та економією медичних витрат.

Ключові слова: спортивна культура, людський капітал, сімейна спортивна соціалізація, фізична активність, спортивна інфраструктура, економічна віддача, Польща, Україна.

Література

  1. World Health Organization. Physical activity: fact sheet. 26 June 2024. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/physical-activity.
  2. Su D. L. Y., Tang T. C. W., Chung J. S. K., Lee A. S. Y., Capio C. M., Chan D. K. C. Parental Influence on Child and Adolescent Physical Activity Level: A Meta-Analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol.19, No. 24. Art. 16861. DOI: 10.3390/ijerph192416861.
  3. Yao C. A., Rhodes R. E. Parental correlates in child and adolescent physical activity: a meta-analysis. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2015. Vol. 12. Art. 10. DOI: 10.1186/s12966-015-0163-y.
  4. Australian Sports Commission. Parents: children and youth participation evidence. URL: https://www.ausport.gov.au/clearinghouse/evidence/children-and-youth-in-sport/factors/parents.
  5. World Health Organization. Global action plan on physical activity 2018–2030: more active people for a healthier world. Geneva: WHO, 2018. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789241514187.
  6. Sallis J. F. et al. Physical activity in relation to urban environments in 14 cities worldwide: a cross-sectional study. The Lancet. 2016. Vol. 387, No. 10034. P. 2207–2217. DOI: 10.1016/S0140-6736(15)01284-2.
  7. Kärmeniemi M. et al. The Built Environment as a Determinant of Physical Activity: A Systematic Review of Longitudinal Studies and Natural Experiments. Annals of Behavioral Medicine. 2018. Vol. 52, No. 3. P. 239–251. DOI:1093/abm/kax043.
  8. European Commission. Special Eurobarometer 525: Sport and Physical Activity. 2022. URL:https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2668.
  9. Sport participation – practising sport and physical activity. Data for 2019. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Sport_participation_-_practicing_sport_and_physical_activity.
  10. Sport England. Active Lives Adult Survey: November 2024–25. 2026. URL: https://www.sportengland.org/research-and-data/data/active-lives/active-lives-data-tables.
  11. Australian Bureau of Statistics. Physical activity, 2022. Released 15 December 2023. URL: https://www.abs.gov.au/statistics/health/health-conditions-and-risks/physical-activity/latest-release.
  12. Statistics Poland. Participation in sport and physical recreation in 2021. 16 May 2022. URL: https://stat.gov.pl/en/topics/culture-tourism-sport/sport/participation-in-sport-and-physical-recreation-in-2021%2C7%2C2.html.
  13. Statistics Poland. Participation in sport and recreational activities in 2025. 14 May 2026. URL: https://stat.gov.pl/en/topics/culture-tourism-sport/sport/participation-in-sport-and-recreational-activities-in-2025%2C7%2C3.html.
  14. Statistics Poland. Report SDG 2024: Health and lifestyle. URL: https://raportsdg.stat.gov.pl/2024/en/Health_and_lifestyle.html.
  15. Statistics Poland. Physical education in Poland in 2024. 11 July 2025. URL: https://stat.gov.pl/en/topics/culture-tourism-sport/sport/physical-education-in-poland-in-2024%2C3%2C8.html.
  16. Statistics Poland. Local Data Bank: Length of bicycle roads, variable 288080, 2011–2024. URL:https://bdl.stat.gov.pl/bdl/metadane/cechy/3164.
  17. Ministry of Sport and Tourism of the Republic of Poland. Orlikowe przyspieszenie: 377 Orlików do remontu z tegorocznego programu. 4 August 2025. URL: https://www.gov.pl/web/sport/orlikowe-przyspieszenie-377-orlikow-do-remontu-z-tegorocznego-programu.
  18. Ministry of Sport and Tourism of the Republic of Poland. Program Aktywna Szkoła na lata 2024–2026. URL: https://www.gov.pl/web/sport/program-aktywna-szkola-na-lata-2024-2027.
  19. Household expenditure on sporting goods and services. Data for 2020. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Household_expenditure_on_sporting_goods_and_services.
  20. International trade in sporting goods. Data for 2024. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=International_trade_in_sporting_goods.
  21. Kari J. T., Pehkonen J., Tammelin T. H., Hutri-Kähönen N., Raitakari O. T. Childhood physical activity as a labor market investment. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports. 2021. Vol. 31, No. 1. P. 163–183. DOI:1111/sms.13829.
  22. World Health Organization Regional Office for Europe. Physical activity and sedentary behaviour of adults aged 18–69 years: Ukraine factsheet, STEPS 2019. 2022. URL: https://cdn.who.int/media/docs/librariesprovider2/ukraine/physical-activity-sedentary-behaviour-of-adults-aged-18-69-years-highlights-from-steps.pdf.
  23. Міністерство молоді та спорту України. Звіт з фізичної культури і спорту за 2021 рік. Київ, 2022. URL:https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Fizychna_kultura/statustuka/2022/Звіт%20з%20фізичної%20культури%20і%20спорту%20за%202021%20рік.pdf.
  24. Міністерство молоді та спорту України. Україна спортивна – 2025: інформаційний довідник. Київ, 2026. URL:https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Fizychna_kultura/statustuka/2026/d1-ukrayina-sportivna-2025.pdf.
  25. Міністерство молоді та спорту України. Через UNITED24 залучатимуть кошти на відновлення спортивних об’єктів і молодіжних центрів. 17.07.2026. URL: https://mms.gov.ua/news/cherez-united24-zaluchatymut-koshty-na-vidnovlennia-sportyvnykh-obiektiv-i-molodizhnykh-tsentriv.
  26. Кабінет Міністрів України. Про затвердження Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року: постанова від 04.11.2020 № 1089; Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2030 року: розпорядження від 24.12.2025 № 1493-р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-2020-п; https://zakon.rada.gov.ua/go/1493-2025-р.
  27. EU sport in focus. 22 September 2025. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/wdn-20250922-1.
  28. OECD; World Health Organization Regional Office for Europe. Step Up! Tackling the Burden of Insufficient Physical Activity in Europe. Paris: OECD Publishing, 2023. DOI: 10.1787/500a9601-en.

Статтю було отримано 04.09.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Неухацька С. 04.09.2026. Спортивна культура як капітал нації: вплив сім’ї, державної політики та інфраструктури на фізичну активність (досвід польщі для україни). Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №3. 354-359 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-63

Цитувати статтю, стиль MLA

Неухацька С. Спортивна культура як капітал нації: вплив сім’ї, державної політики та інфраструктури на фізичну активність (досвід польщі для україни). Український журнал прикладної економіки та техніки. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-63

Цитувати статтю, трансліт

Neuhacka S. Sportivna kultura yak kapіtal nacії: vpliv sіm’ї, derzhavnoї polіtiki ta іnfrastrukturi na fіzichnu aktivnіst (dosvіd polschі dlya ukraїni). Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-63