УДК 338.47:656.61

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-72

Полежаєва Олена Вікторівна,
старший викладач кафедри педагогіки, іноземної філології та перекладу,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-3178-6339

Класифікація JEL: Q56, R40

У статті здійснено комплексний аналіз впливу технологій штучного інтелекту на трансформацію сучасної системи вищої освіти в умовах глобальної цифровізації, розвитку інформаційного суспільства та економіки знань. Обґрунтовано актуальність дослідження штучного інтелекту як одного з провідних чинників модернізації освітньої, наукової та управлінської діяльності закладів вищої освіти. Розкрито еволюцію поняття «штучний інтелект», охарактеризовано основні теоретичні та методологічні підходи до його вивчення у сфері вищої освіти, зокрема системний, компетентнісний, діяльнісний та аксіологічний. Проаналізовано ключові напрями застосування штучного інтелекту в освітньому процесі. Встановлено, що використання адаптивних освітніх платформ та інтелектуальних систем навчання сприяє персоналізації освітніх траєкторій, підвищенню мотивації здобувачів освіти, покращенню академічних результатів і формуванню навичок самостійного навчання. Доведено, що впровадження штучного інтелекту змінює традиційну роль викладача, який поступово переходить від функції транслятора знань до ролі наставника, консультанта та фасилітатора освітнього процесу. Визначено особливості використання генеративного штучного інтелекту для підготовки навчальних матеріалів, аналізу інформації та розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти. Окрему увагу приділено використанню штучного інтелекту в системі управління закладами вищої освіти та організації наукових досліджень. Показано, що інтелектуальні аналітичні системи забезпечують підтримку управлінських рішень, прогнозування освітніх показників, оптимізацію використання ресурсів і підвищення ефективності адміністративної діяльності. Встановлено, що застосування штучного інтелекту у науковій сфері сприяє обробці великих масивів даних, розвитку міждисциплінарних досліджень та підвищенню продуктивності наукової діяльності. У статті розглянуто соціально-економічні, етичні та правові аспекти впровадження штучного інтелекту у вищій освіті. Визначено основні ризики, пов’язані із захистом персональних даних, алгоритмічною упередженістю, цифровою нерівністю та забезпеченням академічної доброчесності. Проведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду використання технологій штучного інтелекту в системах вищої освіти різних країн світу та окреслено перспективи впровадження моделі AI-driven university як інноваційної концепції розвитку сучасного університету. Зроблено висновок, що штучний інтелект є потужним каталізатором цифрової трансформації вищої освіти, сприяє підвищенню якості освітніх послуг, ефективності управління та результативності наукових досліджень. Наголошено на необхідності формування стратегій відповідального використання технологій штучного інтелекту, удосконалення нормативно-правового забезпечення, розвитку цифрових компетентностей учасників освітнього процесу та створення умов для сталого розвитку закладів вищої освіти в цифрову епоху.

Ключові слова: штучний інтелект, вища освіта, цифрова трансформація, персоналізоване навчання, адаптивні освітні системи, якість освіти, академічна доброчесність, цифрові компетентності, управління закладом вищої освіти, AI-driven university.

Література

1. Бахмат, Н. В., & Войцехівський, М. Ф. (2023). Вища освіта України в умовах воєнного стану: виклики, адаптація, перспективи. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, (2(75)), 7–17. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2023.2.1
2. Білоцерківець, Л. І. (2021). Інформаційна грамотність і її роль у розвитку сучасної освіти. Освітній простір України, 4(31), 55–60.
3. Кабінет Міністрів України. (2021). Концепція розвитку цифрових компетентностей (Розпорядження уряду).
4. Пінчук, О. П., & Соколюк, О. М. (2023). Цифрове освітнє середовище закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Інформаційні технології і засоби навчання, 93(1), 1–19. https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5121
5. Сергієнко, О. В. (2020). Медіаграмотність як основа інформаційної компетентності в умовах цифрового середовища. Педагогіка і психологія, 56(2), 34–42.
6. Семеног, О. М., & Шаран, О. Л. (2022). Цифрові компетентності науково-педагогічних працівників в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, (4(73)), 38–46. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.4.5
7. Міністерство освіти і науки України. (2020). Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки.
8. (2021). Artificial intelligence in education: Challenges and opportunities. OECD Publishing.
9. (2022). AI and the futures of learning. UNESCO.

Статтю було отримано 31.05.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Полежаєва О. В.31.05.2026. Штучний інтелект як трансформаційна сила в сучасній системі вищої освіти. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №2. 385-389 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-72

Цитувати статтю, стиль MLA

Полежаєва О. В. Штучний інтелект як трансформаційна сила в сучасній системі вищої освіти. Український журнал прикладної економіки та техніки. 31.05.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-72

Цитувати статтю, трансліт

Polezhaєva O. V. Shtuchniy іntelekt yak transformacіyna sila v suchasnіy sistemі vischoї osvіti. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 31.05.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-2-72