УДК 005.35:17:351

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-92

Хомин Богдан Стефанович,
аспірант кафедри публічного управління та адміністрування,
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
https://orcid.org/0009-0008-2043-8217

Класифікація JEL: R11, R58, M14, M21, O18

Опубліковано: 04.09.2026

У статті досліджено корпоративну культуру органів місцевого самоврядування як стратегічний чинник підвищення конкурен-тоспроможності територіальних громад в умовах воєнних викликів, економічної нестабільності та цифрової трансформації публічного управління. Обґрунтовано необхідність зміщення акцентів у діяльності органів місцевого самоврядування від переважно інфраструктурних результатів до забезпечення високої якості публічних послуг, людиноцентричності, відкритості, довіри, безпеки та ефективної взаємодії з мешканцями. Запропоновано авторське трактування корпоративної культури територіальної громади як системи спільних цінностей, норм, традицій і моделей поведінки, що визначають характер внутрішньої взаємодії працівників органів місцевого самоврядування та їхню орієнтацію на потреби громадян і сталий розвиток території. Визначено чотири ключові складові корпоративної культури: ціннісно-соціокультурну, інтелектуальну, нормативно-етичну та фінансово-економічну. Розроблено модель цифрового управління корпоративною культурою, яка передбачає функціонування цифрової корпоративної платформи, системи DIGITAL HR, інтелектуальної системи аналітики, цифрових інструментів комунікації, системи моніторингу індикаторів корпоративної культури та механізму ухвалення управлінських рішень. Обґрунтовано доцільність використання HR-аналітики, Big Data та технологій штучного інтелекту для оцінювання залученості працівників, професійного розвитку, кадрової стабільності, командної взаємодії та прогнозування кадрових ризиків. Визначено основні напрями впливу корпоративної культури на конкурентоспроможність територіальної громади: економічний розвиток, соціальний добробут мешканців, довіру та репутацію громади, стійкість і адаптивність до кризових викликів, а також формування довгострокових конкурентних переваг. Доведено, що розвинена корпоративна культура сприяє підвищенню якості управлінських рішень і публічних послуг, ефективнішому використанню ресурсів, розвитку людського капіталу, залученню інвестицій, грантового фінансування та міжнародних партнерств. Запропонований підхід дозволяє розглядати корпоративну культуру не лише як внутрішній елемент функціонування органів місцевого самоврядування, а як стратегічний нематеріальний актив територіальної громади та важливий механізм формування її інституційної спроможності й конкурентоспроможності.

Ключові слова: корпоративна культура, територіальна громада, конкурентні переваги, стратегічний розвиток, місцеве самоврядування, людський капітал, HR-аналітика, сталий розвиток, децентралізація, публічне управління.

Література

1. Аверкина М., Матвєєв А. Вплив культурних вимірів Хофстеде на управління змінами в організації. Економіка та суспільство. 2025. Вип. 74. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-74-51.
2. Балдинюк В., Балдинюк В. Особливості формування корпоративної етики в територіальних громадах. Економіка та суспільство. 2024. № 67. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-67-1.
3. Бурик З. М. Формування корпоративної культури в територіальних громадах України в умовах змін і невизначеності. Публічне урядування. 2022. № 4 (32). С. 10–16. DOI: https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-4(32)-1.
4. Грідін О. Трансформація HR-процесів через впровадження digital-технологій: ключові аспекти та основні передумови. Економіка та суспільство. 2025. Вип. 71. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-21.
5. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання : монографія. 2-ге вид., без змін. Київ : КНЕУ, 2008. 230 с.
6. Пержун В. В. Перспективні дослідження управлінської культури в галузі публічного управління на сучасному етапі. Університетські наукові записки. 2020. № 6 (78). С. 72–81. DOI: https://doi.org/10.37491/UNZ.78.8.
7. Савченко В. А. Управління розвитком персоналу : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2002. 351 с.
8. Cameron K. S., Quinn R. E. Diagnosing and Changing Organizational Culture: Based on the Competing Values Framework. 3rd ed. San Francisco, 2011. URL: https://webuser.bus.umich.edu/cameronk/PDFs/Organizational%20Culture/CULTURE%20BOOK-CHAPTER%201.pdf.
9. Hofstede G. Dimensionalizing Cultures: The Hofstede Model in Context. Online Readings in Psychology and Culture. 2011. Vol. 2 (1). DOI: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1014.
10. Schein E. Organizational Culture and Leadership. 1997. URL: http://www.tnellen.com/ted/tc/schein.html.

Статтю було отримано 04.09.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Хомин Б. С.04.09.2026. Шляхи підвищення конкурентоспроможності територіальних громад через управління розвитком корпоративної культури. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №3. 515-519 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-92

Цитувати статтю, стиль MLA

Хомин Б. С. Шляхи підвищення конкурентоспроможності територіальних громад через управління розвитком корпоративної культури. Український журнал прикладної економіки та техніки. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-92

Цитувати статтю, трансліт

Homin B. S. Shlyahi pіdvischennya konkurentospromozhnostі teritorіalnih gromad cherez upravlіnnya rozvitkom korporativnoї kulturi. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-92