# 29 156-159 Переглянути повний текст статті

УДК 65.01:005.57:659.4

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-29

Гриневич Людмила,
д.е.н., професор завідувач кафедри маркетингу
Харківський національний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-4757-5106
Білоусов Станіслав,
здобувач PhD 2 року навчання кафедри маркетингу
Харківський національний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0009-0008-9122-7249
Сулейманли Фарід,
здобувач PhD 3 року навчання кафедри маркетингу
Харківський національний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0009-0008-9615-2063

Класифікація JEL: M10, M12, M15, M31, D83

Опубліковано: 19.12.2025

У статті запропоновано комплексний підхід до формування стійкості інформаційно-комунікаційної системи університету в умовах цифрової трансформації та зростаючих зовнішніх і внутрішніх загроз. Розглядається багаторівнева модель, що інтегрує техніко-технологічні, організаційні, кібербезпекові, соціально-комунікаційні та кадрово-освітні компоненти з метою забезпечення безперервності освітніх, наукових і управлінських процесів. Методологічно дослідження базується на поєднанні аналізу і синтезу, систематизації, порівняльного підходу, історико-логічного аналізу, структурно-функціонального моделювання та експертних оцінок. Досліджено еволюцію поняття «resilience» від екологічних і економічних концепцій до його застосування у цифрових освітніх середовищах, що дозволило виокремити ключові критерії оцінки стійкості. Запропонована модель відображає взаємозв’язок між інфраструктурними рішеннями, процедурами управління ризиками, кадровими програмами підвищення цифрової грамотності й механізмами кризових комунікацій. Аналіз показує, що самостійне впровадження лише технічних чи лише кадрових заходів є недостатнім і вимагає інтеграції політик, ресурсного забезпечення й системи моніторингу. Практична значущість полягає в тому, що модель може слугувати методологічною основою для розробки стратегій підвищення надійності інформаційно-комунікаційних систем і розподілу інвестицій у пріоритетні напрями. Однак дослідження має обмеження, які пов’язані з його концептуальним характером, відсутністю масивних емпіричних даних та варіативності фінансових можливостей закладів, що потребує подальших кількісних досліджень і апробації моделі в реальних умовах. У перспективі рекомендовано розробити набір індикаторів для моніторингу стійкості, провести експериментальні впровадження в університетах різного типу та оцінити економічну ефективність запропонованих заходів. Подальші дослідження мають зосередитися на розробці методик кількісної оцінки ризиків, моделях оптимального розподілу ресурсів для підвищення відновлювальних можливостей системи та вивченні впливу регуляторних і соціальних чинників на реалізацію стратегій стійкості. Також доцільно розглядати питання взаємодії університетських інформаційно-комунікаційних систем із державними інфраструктурними платформами та приватними сервісами, щоб підвищити резервність і скористатися синергією технологічних рішень. Емпіричне підтвердження ефективності моделі потребує використання статистичних методів, експериментального дизайну та інструментів великих даних для аналізу поведінки користувачів і мережевих характеристик під навантаженнями. Запропонована концепція створює основу для формування політик, які поєднують технічні заходи з підготовкою персоналу, фінансовим плануванням і системою швидкого реагування на інциденти.

Ключові слова: стійкість, інформаційно-комунікаційна система, університет, цифрова трансформація, комунікація, модель.

Література

  1. Dupont B. The tensions of cyber-resilience: From sensemaking to adaptation. Computers & Security. 2023. Vol. 132. Р. 103372. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cose.2023.103372.
  2. Fouad N.S. Securing higher education against cyberthreats. Journal of Cyber Policy. 2021. Vol. 6. Issue 2. P. 137-154. DOI: https://doi.org/10.1080/23738871.2021.1973526.
  3. Goel L. Information systems security resilience as a dynamic capability. Journal of Enterprise Information Management. 2023. Vol. 36. Issue 4. P. 906-924. DOI: https://doi.org/10.1108/JEIM-07-2022-0228.
  4. Heeks R., Ospina A.V. Conceptualising the link between information systems and resilience: A developing country field study. Information Systems Journal. 2019. Vol. 29. Issue 1. P. 70-96. DOI: https://doi.org/10.1111/isj.12177.
  5. Holling C.S. Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics. 1973. № 4(1). Р. 1–23. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245
  6. Hyde G., Fath B.D., Zoller H. Measuring system resilience through a comparison of information- and flow-based network analyses. Scientific Reports. 2024. Vol. 14. Р. 16451. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-66654-1.
  7. Marotta J., van de Laar M. Education as an e-resilient system: Empirical insights from stakeholder perspectives in public affairs education. Journal of Public Affairs Education. 2024. № 30(4). Р. 607-634. DOI: https://doi.org/10.1080/15236803.2024.2388919.
  8. Mouwers-Singh C., Musikavanhu T.B. A narrative review on enhancing cybersecurity in higher education institutions: The role of continuous training and awareness. Expert Journal of Business and Management. 2024. № 12(2). Р. 67-73. URL: https://business.expertjournals.com/ark:/16759/EJBM_1206mouwers67-73.pdf.
  9. Picart J. Building resilience: Threat response strategies in higher education. EDUCAUSE Review. 2024. URL: https://er.educause.edu/articles/sponsored/2024/11/building-resilience-threat-response-strategies-in-higher-education?utm_source=chatgpt.com.
  10. Reggiani A., De Graaff T., Nijkamp P. Resilience: An evolutionary approach to spatial economic systems. Networks and Spatial Economics. 2002. № 2(2). Р. 211-229. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1015377515690.
  11. Савченко В., Маклюк О. Кібербезпека як фактор ефективності функціонування закладів вищої освіти. Економіка та суспільство. 2024. № 60. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-24.
  12. Thunes J., Ulshagen A., Utvik V. Information systems resilience: The role of flexibility and stability. ACM. 2023. № 15. P. 1-4. DOI: https://doi.org/10.1145/3572334.3572382.

Цитувати статтю, стиль APA

Гриневич Людмила, Білоусов Станіслав, Сулейманли Фарід. . Підходи до формування стійкості інформаційно-комунікаційної системи університету. Журнал "Український журнал прикладної економіки та техніки". 2025 / #4. 156-159pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-29

Цитувати статтю, стиль MLA

Гриневич Людмила, Білоусов Станіслав, Сулейманли Фарід. "Підходи до формування стійкості інформаційно-комунікаційної системи університету". Журнал "Український журнал прикладної економіки та техніки". . https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-29

Цитувати статтю, трансліт

Grinevich Lyudmila, Bіlousov Stanіslav, Suleymanli Farіd. "Pіdhodi do formuvannya stіykostі іnformacіyno-komunіkacіynoї sistemi unіversitetu". Zhurnal "Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki". . https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-29