УДК 378.014.5
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-27
Класифікація JEL: I23, I28, F15, O52
Опубліковано: 19.12.2025
Інтеграційні процеси у сфері вищої освіти (ВО) Європейського Союзу (ЄС) мають важливе значення для розвитку національних систем освіти. Вони забезпечують гармонізацію стандартів, полегшують міжнародну мобільність, підвищують конкурентоспроможність закладів вищої освіти (ЗВО), сприяють адаптації до глобальних змін, створюють рівні можливості доступу до ВО для всіх громадян ЄС. Умови інтеграції також відкривають нові можливості для наукової співпраці та інновацій, зміцнюючи загальну європейську єдність. У статті здійснено комплексне дослідження концептуальних засад функціонування та розвитку національних систем вищої освіти (ВО) країн Європейського Союзу в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку балансу між глобалізацією освітнього простору та збереженням національної ідентичності освітніх систем, а також потребою у гармонізації стандартів для підвищення конкурентоспроможності європейських університетів. Метою роботи є ідентифікація головних концептуальних підходів, що визначають взаємодію між національними системами ВО та загальноєвропейським освітнім простором. Автором проаналізовано вплив Болонського процесу та ініціатив ЄС на трансформацію національних моделей освіти. Виокремлено та охарактеризовано ключові тренди розвитку ВО в ЄС: інтернаціоналізацію, цифрову трансформацію, орієнтацію на вимоги ринку праці, забезпечення соціальної відповідальності, екологічної сталості та фінансової підтримки здобувачів. Особливу увагу приділено аналізу Європейських стандартів та рекомендацій із забезпечення якості (ESG), а також ролі Європейської рамки кваліфікацій (EQF) як інструменту прозорості та взаємовизнання дипломів між країнами. Систематизовано спільні структурно-функціональні особливості національних систем ВО країн ЄС, до яких віднесено трирівневу структуру навчання, використання кредитно-трансферної системи ECTS, академічну мобільність та автономію закладів вищої освіти. Ключовим науковим результатом дослідження стала розробка та обґрунтування теоретико-абстрактної логічно-структурної моделі Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Запропонована модель комплексно відображає концептуальну та організаційну структуру взаємодії основних стейкхолдерів (здобувачів, науково-педагогічних працівників, ЗВО), інституційних органів управління (Єврокомісія, національні агентства), інструментів фінансування та механізмів мобільності. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають у поглибленому аналізі ефективності цифровізації освіти та адаптації національних систем до глобальних викликів.
Ключові слова: Європейський простір вищої освіти, Болонський процес, цифровізація, вища освіта, сталий розвиток, інтеграція, модель.
Література
1. Забіяка І. М. Сучасна система вищої освіти в європейських країнах: проблеми і перспективи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. Вип. 207. С. 137-142. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-207-137-142.
2. Краєвська О. Освітня політика Європейського Союзу: становлення та механізми реалізації. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2011. Вип. 28. C. 53-65.
3. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA). 2015. URL: https://enqa.eu/wp-content/uploads/2015/11/ESG_2015.pdf.
4. Федюк В. Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя. 2022. URL: https://blog.liga.net/user/vfediuk/article/45968.
5. Рашидов С. Ф., Роганова М. В., Рашидова С. С. Кваліфікаційні рамки Європейського простору вищої освіти. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2024. Вип. 1(108). С.175-186. DOI: https://doi.org/10.33216/2220-6310/2024-108-1-175-186.
6. Нікольська Н. В. Етапи розвитку освітньої політики Європейського Союзу. Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2024: інтеграційні процеси в освіті у науковому дискурсі: зб. матеріалів VІІІ Міжнар. наук. конф. (Київ, 30 трав. 2024 р.). ТзОВ «Трек-ЛТД», м. Київ, Україна – м. Дрогобич, Україна. 2024. С. 239-243.
7. Корсак К. В., Ластовченко І. О. Вища освіта і Болонський процес: навчальний посібник. Київ : МАУП, 2007. 352 с.
8. Digital Education Action Plan 2021-2027. URL: https://education.ec.europa.eu/focus-topics/digital-education/action-plan
9. Миськів Л. І. Стан та перспективи реформування вищої освіти в Європейському Союзі. Український часопис міжнародного права. 2013. № 1. С. 127-130.
10. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. URL: https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/filebase/esg/ESG%20in%20Ukrainian_by%20the%20British%20Council.pdf.
11. Локшина О. І. Стратегія європейського співробітництва у галузі освіти і навчання у 2021–2030 рр. як євроінтеграційний орієнтир для української освіти. Український педагогічний журнал. 2022. № 4. С. 5–17. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17.
12. Гончарова О., Маслова А. Фундаментальні цінності Європейського простору вищої освіти. Людинознавчі студії. Серія: Педагогіка. 2023. № 17 (49). С. 15–19. DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.17/49.2.
13. De Wit H., Hunter F., Howard L. Egron-Polak E. Internationalisation of higher education. Brussels: European Parliament, 2015. URL: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2015/540370/IPOL_STU(2015)540370_EN.pdf.
14. Смолінчук Л. С. Інтернаціоналізація вищої освіти: виклики та нові можливості. Актуальні проблеми вищої професійної освіти: зб. тез. за доповідями учасників XІ Міжнародної наук.-практ. конф. Упорядник: Л.М.Тягур. Київ, Національний авіаційний університет, 2023. С. 130-134.
15. Каневська І., Приступа Л., Говоруха Д. Теоретичні аспекти цифровізації вищої освіти: проблеми і перспективи розвитку. Економіка та суспільство. 2023. №53. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-58.
16. European Higher Education Area (EHEA). 2024. URL: https://mu.edu.ua/storage/MSU/documents/dok/ European%20higher%20education%20area%20(EHEA)%20cluster%20meeting.pdf.
17. De Wit H. Internationalisation of Higher Education in Europe and its assessment, trends and issues. Netherlands: NVAO, 2010. URL: https://www.eurashe.eu/wp-content/uploads/2022/02/wg4-r-hans-de-wit-internationalisation-of-higher-education-europe-december-2010.pdf.
18. Bologna Process and European Higher Education Area. Association of Universities of Europe (EUA). 2017. URL: https://www.eua.eu/our-work/topics/bologna-process.html.
19. Сисоєва С.О., Кристопчук Т.Є. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навч. посіб. Київський університет імені Бориса Грінченка. Рівне: Овід, 2012. 352 c.
Цитувати статтю, стиль APA
Свинаренко Дмитро. . Національні системи вищої освіти у єс та їх розвиток в умовах інтеграції. Журнал "Український журнал прикладної економіки та техніки". 2025 / #4. 144-149pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-27
Цитувати статтю, стиль MLA
Свинаренко Дмитро. "Національні системи вищої освіти у єс та їх розвиток в умовах інтеграції". Журнал "Український журнал прикладної економіки та техніки". . https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-27
Цитувати статтю, трансліт
Svinarenko Dmitro. "Nacіonalnі sistemi vischoї osvіti u єs ta їh rozvitok v umovah іntegracії". Zhurnal "Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki". . https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-4-27