# 58 311-315 Переглянути повний текст статті

УДК 528.88:528.94:528.3

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-58

Калинич Іван Васильович,
декан географічного факультету
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
https://orcid.org/0000-0002-5213-3417
Ваш Ярослав Іванович,
старший викладач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
https://orcid.org/0000-0002-7570-0437
Ничвид Марія Романівна,
старший викладач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
https://orcid.org/0000-0001-5661-8799

Класифікація JEL: R52; C88; O32

Опубліковано: 25.02.2026

У статті здійснено наукове обґрунтування взаємозв’язку між нормативними вимогами до висотної точності цифрових моделей рельєфу та мінімально необхідною щільністю хмари точок авіаційного лазерного сканування. Проаналізовано положення національної нормативної бази та міжнародних специфікацій щодо класифікації рівнів якості лідарних даних, зокрема підходи до інтегрованого оцінювання номінального інтервалу між імпульсами, їх сукупної щільності та вертикальної точності. На основі емпіричних залежностей між середньоквадратичною похибкою висот, щільністю точок і крутизною схилів установлено аналітичний зв’язок, що дозволяє трансформувати нормативні значення похибок у мінімально допустимі показники щільності для різних масштабів топографічної зйомки з урахуванням типу рельєфу та земного покриву. Обґрунтовано необхідність урахування втрат імпульсів у залісених районах і впливу морфометричної складності місцевості на ефективну щільність точок класу «Земля». Отримані результати формують методологічну основу для вдосконалення нормативного регулювання параметрів проєктування авіаційного лазерного сканування.

Ключові слова: авіаційне лазерне сканування, щільність хмари точок, цифрова модель рельєф,; висотна точність, нормативні вимоги, земний покрив, масштаб зйомки.

Література

  1. Butenko Y., Kutsenko O., Tertyshna О., Tkachuk Y., Yaretska K. Формування щільної хмари точок та її опрацювання при створенні цифрової моделі рельєфу. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. 2024. Випуск 3. С. 109-122. DOI:https://doi.org/10.31548/zemleustriy03.09.
  2. Bater C.W., Coops N.C. Evaluating error associated with lidar-derived DEM interpolation. Geosci. 2009. Vol. 35. P. 289–300. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cageo.2008.09.001.
  3. Hodgson M.E., Bresnahan P. Accuracy of airborne LiDAR-derived elevation. Eng. Remote Sens. 2004. Vol. 70. P. 331–339. DOI: https://doi.org/10.14358/PERS.70.3.331.
  4. Vash Y., Nychvyd M., Kalynych I., Kablak N. The Influence of Surface Type on the Accuracy of Digital Terrain Models Derived from Airborne Laser Scanning Data (Using LiAir V70 as a Case Study). In International Conference of Young Professionals «GeoTerrace-2025». Vol. 2025 No. 1. P. 1-5. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.202552041.
  5. Stereńczak K., Ciesielski M., Balazy R., Zawiła-Niedźwiecki T. Comparison of various algorithms for DTM interpolation from LIDAR data in dense mountain forests. J. Remote Sens. 2016. Vol. 49. P. 599–621. DOI: https://doi.org/10.5721/EuJRS20164932.
  6. Sterenczak K., Moskalik T. Use of LIDAR-based digital terrain model and single tree segmentation data for optimal forest skid trail network. iForest-Biogeosci. 2014. 8. P. 661. DOI: https://doi.org/10.3832/ifor1355-007.
  7. Aguilar F.J., Agüera F., Aguilar M.A., Carvajal F. Effects of terrain morphology, sampling density, and interpolation methods on grid DEM accuracy. Eng. Remote Sens. 2005. Vol. 71. P. 805–816. DOI: https://doi.org/10.14358/PERS.71.7.805.
  8. Liao Z., Dong X., He Q. Calculating the optimal point cloud density for airborne lidar landslide investigation: An adaptive approach. Remote Sensing. Vol. 16(23). P. 4563.
  9. Agüera-Vega F., Agüera-Puntas M., Martínez-Carricondo P., Mancini F., Carvajal F. Effects of point cloud density, interpolation method and grid size on derived Digital Terrain Model accuracy at micro topography level. International Journal of Remote Sensing. 2020. Vol. 41(21). 8281-8299.
  10. Vash Y. Features of inventory of green plantings by automated terrestrial laser scanning methods. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2023. Випуск С. 24–31. DOI: https://doi.org/10.23939/istcgcap2023.98.024.
  11. Hyyppä H., Yu X., Hyyppä J., Kaartinen H., Kaasalainen S., Honkavaara E., Rönnholm P. Factors affecting the quality of DTM generation in forested areas. International Archives of Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences. 2005. № 36(3/W19). Р. 85-90. URL:https://www.isprs.org/proceedings/XXXVI/3-W19/papers/085.pdf.
  12. Shan J., Toth C.K. Topographic laser ranging and scanning: principles and processing. CRC Press. 2018. 655 p.
  13. Бурштинська Х. В., Бабушка А. В. Вплив атмосфери на послаблення лазерного променя при скануванні місцевості. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2013. Випуск 78. С. 49-53. URL: https://science.lpnu.ua/uk/istcgcap/vsi-vypusky/vypusk-78-2013/vplyv-atmosfery-na-poslablennya-lazernogo-promenya-pry.
  14. Karel W., Kraus K. Quality parameters of digital terrain models. European Spatial Data Research. 2006. P.125-139 URL:https://www.eurosdr.net/sites/default/files/uploaded_files/eurosdr_publication_ndeg_51.pdf.
  15. Vosselman G., Maas H.G. Airborne and terrestrial laser scanning. Whittles publishing. 2010. 342 p.
  16. S. Geological Survey. Lidar Base Specification 2025 rev. A: U.S. Department of the Interior JUN 2025. URL:https://www.usgs.gov/media/files/lidar-base-specification-2025-rev-a.
  17. Höhle J., Höhle M. Accuracy assessment of digital elevation models by means of robust statistical methods. ISPRS J. Photogramm. Remote Sens. 2009. 64. P. 398–406. URL:https://scispace.com/pdf/accuracy-assessment-of-digital-elevation-models-by-means-of-4kw43oeqtz.pdf.
  18. Колб І., Процик М. Методика автоматичного виділення структурних ліній рельєфу з растрових ЦМР, створених за даними лазерного сканування. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2009. № 72. С. 69–74. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/may/1634/gka72200911.pdf.
  19. Глотов В., Петришин І. Аналіз сучасних безпілотних літальних апаратів, оснащених системою лазерного сканування. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2023. Випуск 1 (45). С. 59-65. DOI:https://doi.org/10.33841/1819-1339-1-45-59-65.
  20. Про затвердження Порядку топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500»: Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 1675 від 17 квітня 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0868-25#Text.
  21. Бабушка А.В., Бурштинська Х.В. Авіаційне лазерне сканування: навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 2019. 116 с.

Цитувати статтю, стиль APA

Калинич І. В., Ваш Я. І., Ничвид М. Р. Методологічні засади визначення мінімально необхідної щільності хмари точок авіаційного лазерного сканування з урахуванням нормативних вимог до точності та фізико-географічних умов території. Західноукраїнський національний університет. 2026. №1. 311-315 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-58

Цитувати статтю, стиль MLA

Калинич І. В., Ваш Я. І., Ничвид М. Р. Методологічні засади визначення мінімально необхідної щільності хмари точок авіаційного лазерного сканування з урахуванням нормативних вимог до точності та фізико-географічних умов території. Західноукраїнський національний університет. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-58

Цитувати статтю, трансліт

Kalinich І. V., Vash Ya. І., Nichvid M. R. Metodologіchnі zasadi viznachennya mіnіmalno neobhіdnoї schіlnostі hmari tochok avіacіynogo lazernogo skanuvannya z urahuvannyam normativnih vimog do tochnostі ta fіziko-geografіchnih umov teritorії. Zahіdnoukraїnskiy nacіonalniy unіversitet. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-58