УДК 005.21:330.341.1:656.7
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-21
Класифікація JEL: M10, M21, O31, O32, L93
Опубліковано: 04.09.2026
У статті обґрунтовано концептуально-методологічний базис стратегізації розвитку інноваційних екосистем авіатранспортних підприємств як цілісної архітектури формування, реалізації та адаптивного перегляду стратегічних пріоритетів у мережі взаємозалежних учасників. Методологічну основу становлять системний, екосистемний, структурний, процесний і ресурсно-компетентнісний підходи, доповнені індексним, порівняльним і структурно-логічним аналізом. Емпіричний блок охоплює 2021–2025 рр. і ґрунтується на базисних індексах ринкової динаміки, місткісної спроможності, операційної завантаженості та індикативного технологічного оновлення флоту. Виявлена асинхронність їхніх траєкторій засвідчила невідповідність між темпами відновлення попиту, розширенням місткості, використанням потужностей і технологічним оновленням, що конкретизує потребу в екосистемній координації стратегічних рішень. За результатами порівняння стратегічного планування, стратегічного, адаптивного та екосистемного управління стратегізацію визначено як безперервний процес керованої реконфігурації акторів, ресурсів, компетентностей, інноваційних ініціатив і правил координації навколо стратегічної ціннісної пропозиції. Запроваджено категорію екосистемної стратегічної конфігурації як базової одиниці стратегічного аналізу. Сформовано шестиконтурний базис, семиетапний рекурсивний цикл стратегізації, селективну логіку добору акторів, принцип подвійної узгодженості та п’ятивимірний профіль результативності. Наукова новизна полягає у переході від трактування інноваційної екосистеми як заданої мережі взаємодій до її розгляду як змінюваної стратегічної конфігурації, що цілеспрямовано проєктується та реконфігурується відповідно до стратегічних розривів і результатів моніторингу. Практичне значення визначається можливістю застосування базису для формування стратегічних пріоритетів, визначення критичних партнерів, побудови портфеля екосистемних інновацій і прийняття рішень щодо адаптивної реконфігурації.
Ключові слова: інноваційна екосистема, стратегізація, авіатранспортне підприємство, екосистемна стратегічна конфігурація, динамічні спроможності, технологічне оновлення, інноваційний портфель, адаптивність.
Література
- Adner R. Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strategy. Journal of Management. 2017. Vol. 43, No. 1. P. 39–58. DOI: 10.1177/0149206316678451.
- Jacobides M. G., Cennamo C., Gawer A. Towards a theory of ecosystems. Strategic Management Journal. 2018. Vol. 39, No. 8. P. 2255–2276. DOI: 10.1002/smj.2904.
- Teece D. J. Explicating dynamic capabilities: the nature and microfoundations of (sustainable) enterprise performance. Strategic Management Journal. 2007. Vol. 28, No. 13. P. 1319–1350. DOI: 10.1002/smj.640.
- Петченко М. В. Методологічні підходи до стратегізації розвитку інноваційних екосистем авіатранспортних підприємств. Соціальна економіка. 2025. Вип. 69. С. 180–189. DOI: 10.26565/2524-2547-2025-69-15.
- Moerchel A., Tietze F., Urmetzer F. Visualising dynamics in innovation ecosystems: A new method and demonstration in the commercial aircraft MRO ecosystem. Technovation. 2023. Vol. 128. 102856. DOI: 10.1016/j.technovation.2023.102856.
- Ареф’єва О. В., Сімкова Т. О., Жураківський В. О. Стратегічний розвиток авіатранспортних підприємств в конкурентних умовах. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 44. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-44-101.
- Іванець Д. Економічний механізм забезпечення інноваційного розвитку авіаційного підприємства в умовах конкуренції. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2025. Т. 338, № 1. С. 603–609. DOI: 10.31891/2307-5740-2025-338-89.
- International Civil Aviation Organization. Strategic Plan 2026–2050: Safe Skies, Sustainable Future. Montréal: ICAO.
- International Civil Aviation Organization. The World of Air Transport in 2021; 2022; 2023; Annual Report 2024. ICAO.
- International Air Transport Association; Airbus; Boeing. Official industry data for 2025: passenger demand and commercial aircraft deliveries.
- Гуцалюк О. М. Особливості розвитку технологій управління діяльністю підприємства. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2011. Вип. 20. Ч. ІІ. С. 147–151.
- Гуцалюк О. М. Види технологій управління діяльністю підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2012. Вип. 3 (46). Ч. ІІ. С. 66–72.
- Салига К. С., Гуцалюк О. М. Ресурсно-компетентністна парадигма організації управління корпоративними інтеграційними процесами акціонерних товариств. Бізнес Інформ. 2018. № 10. С. 369–376.
- Гуцалюк О. М. Постанова задачі оцінювання безпеки інтеграційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем. Бізнес Інформ. 2016. № 9. С. 142–149.
- Бондар Ю. А., Щоголєва І. В. Інноваційні технології як чинник оптимізації екологічного управління в контексті вирішення економічних та логістичних завдань підприємства. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання. 2024. № 4. С. 168–182. DOI: 10.37405/2221-1187.2024.168-182.
Статтю було отримано 04.09.2026
Цитувати статтю, стиль APA
Гончар В. В., Чорногор Н. О., Богданов С. М.04.09.2026. Концептуально-методологічний базис стратегізації розвитку інноваційних екосистем авіатранспортних підприємств. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №3. 120-124 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-21
Цитувати статтю, стиль MLA
Гончар В. В., Чорногор Н. О., Богданов С. М. Концептуально-методологічний базис стратегізації розвитку інноваційних екосистем авіатранспортних підприємств. Український журнал прикладної економіки та техніки. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-21
Цитувати статтю, трансліт
Gonchar V. V., Chornogor N. O., Bogdanov S. M. Konceptualno-metodologіchniy bazis strategіzacії rozvitku іnnovacіynih ekosistem avіatransportnih pіdpriєmstv. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-21