# 1 10-14 Переглянути повний текст статті

УДК 338.439.6:339.9:351.82

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-1

Андрощук Ілона Олександрівна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності,
Центральноукраїнський національний технічний університет
https://orcid.org/0000-0002-2232-8061

Класифікація JEL: Q18, Q17, F13, F53

У статті досліджено трансформацію інституційної архітектури глобальної продовольчої безпеки в умовах одночасної дії воєнних конфліктів, торговельних суперечностей, кліматичних шоків, логістичних порушень і дефіциту гуманітарного фінансування. Метою дослідження є розвиток науково-прикладних засад багаторівневого регулювання продовольчої безпеки та формування моделі інституційної адаптивної стійкості, здатної пов’язувати глобальні стандарти, регіональні буферні механізми й національні інструменти реалізації політики. Методичну основу становлять інституційний, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз міжнародних механізмів, контент-аналіз стратегічних документів та офіційних звітів, а також авторське структурно-логічне моделювання. Актуальність проблематики підтверджується тим, що за даними SOFI 2026 у 2025 році голод охоплював близько 645 млн осіб, а 2,1 млрд людей перебували в стані помірної або гострої продовольчої незабезпеченості; водночас GRFC 2026 фіксує 266 млн осіб із високим рівнем гострої продовольчої незабезпеченості у 47 країнах і територіях. Обґрунтовано, що сучасне глобальне продовольче управління доцільно трактувати не як жорстку вертикальну ієрархію, а як координовану багаторівневу мережу, у якій глобальні інститути виконують нормотворчу, аналітичну та гуманітарну функції, регіональні механізми формують резерви й адаптують правила до просторової специфіки, а національні системи забезпечують практичне виконання, моніторинг і кризове реагування. Наукова новизна полягає в запропонованій моделі інституційної адаптивної стійкості, побудованій як замкнений цикл із п’яти функціональних контурів: діагностика та раннє попередження; нормативно-координаційне регулювання; ресурсне буферування; логістично-операційне реагування; адаптивний зворотний зв’язок. Сформовано матрицю відповідності інституційних інструментів основним типам системних шоків і систему якісних індикаторів для оцінювання адаптивності. На прикладі України показано, що чинна Стратегія продовольчої безпеки до 2027 року має поєднувати внутрішню доступність продовольства із зовнішньою логістичною спроможністю; обмеження агроекспорту в серпні 2026 року додатково підтверджують необхідність резервування маршрутів і оперативної міжінституційної координації. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для аудиту спроможності інститутів продовольчої безпеки, розроблення планів кризового реагування та узгодження національних політик з регіональними і глобальними механізмами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісною апробацією системи індикаторів і побудовою інтегрального індексу інституційної адаптивної стійкості.

Ключові слова: продовольча безпека, інституційна архітектура, багаторівневе регулювання, адаптивна стійкість, глобальне управління, агропродовольчі системи, кризове реагування, Україна.

Література

  1. FAO, IFAD, UNICEF, WFP, WHO. The State of Food Security and Nutrition in the World 2026: Understanding and addressing the high cost of a healthy diet. Rome, 2026. DOI: https://doi.org/10.4060/cd8306en.
  2. Food Security Information Network; Global Network Against Food Crises. Global Report on Food Crises 2026. Rome, 2026. DOI: https://doi.org/10.71958/wfp131041.
  3. World Food Programme. WFP 2026 Global Outlook: Mid-year Update. Rome: WFP, 2026. DOI: https://doi.org/10.71958/wfp131186.
  4. North D. C. Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press, 1990. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678.
  5. Donner M., Mamès M., de Vries H. Towards sustainable food systems: a review of governance models and an innovative conceptual framework. Discover Sustainability. 2024. Vol. 5. Art. 414. DOI: https://doi.org/10.1007/s43621-024-00648-x.
  6. Yap C. New geographical directions for food systems governance research. Progress in Human Geography. Vol. 47, No. 1. P. 66–84. DOI: https://doi.org/10.1177/03091325221133808.
  7. Fesenfeld L. P., Candel J., Gaupp F. Governance principles for accelerating food systems transformation in the European Union. Nature Food. 2023. Vol. 4. P. 826–829. DOI: https://doi.org/10.1038/s43016-023-00850-6.
  8. Schneider K. R., Remans R., Bekele T. H. et al. Governance and resilience as entry points for transforming food systems in the countdown to 2030. Nature Food. 2025. Vol. 6. P. 105–116. DOI: https://doi.org/10.1038/s43016-024-01109-4.
  9. Syndoukas N., Mattas K., Tsakiridou E., Anastasiadis F., Manikas I., Staboulis C., Arroyo Schnell A., Morelle C. Stakeholder-Driven Food Policy and Multilevel Governance for Agri-Food Systems Resilience: Integrating Climate Change, Food Security, and Biodiversity. Business Strategy and the Environment. P. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1002/bse.71265.
  10. Penker M., Scaramuzzi S., Edelmann H., Belletti G., Marescotti A., Casabianca F., Quiñones-Ruiz X. F. Polycentric structures nurturing adaptive food quality governance – Lessons learned from geographical indications in the European Union. Journal of Rural Studies. 2022. Vol. 89. P. 208–221. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2021.11.023.
  11. Johnson E., Thow A. M., Nisbett N. Opportunities to strengthen trade policy for food and nutrition security: an analysis of two agricultural trade policy decisions. Food Security. 2023. Vol. 15. P. 1109–1125. DOI: https://doi.org/10.1007/s12571-023-01377-1.
  12. Mkumbukiy A., Loghmani-Khouzani T., Madani K., Guenther E. Agrifood systems’ resilience for sustainable food security amid geopolitical tensions: a systematic literature review. Frontiers in Sustainable Food Systems. 2025. Vol. 9. Art. 1546851. DOI: https://doi.org/10.3389/fsufs.2025.1546851.
  13. Chepeliev M., Maliszewska M., Pereira M. F. S. Disentangling the Channels of Impact of the Ukraine War on Global Food Markets: An Integrated Scenario Approach. Food Security. 2025. Vol. 17. P. 781–809. DOI: https://doi.org/10.1007/s12571-025-01560-6.
  14. Rudolfsen I., Bartusevičius H., van Leeuwen F., Østby G. War and food insecurity in Ukraine. World Development. 2024. Vol. 180. Art. 106647. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2024.106647.
  15. Kotykova O., Babych M., Pohorielova O., Nadvynychnyy S. Economic impacts of war on Ukraine’s agricultural sector: a policy framework for recovery and resilience. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2025. Vol. 11, No. 4. P. 5–39. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2025.11.04.01.
  16. World Trade Organization. Agriculture: Post-MC14 Briefing Note. 14th WTO Ministerial Conference. 2026. URL: https://www.wto.org/english/thewto_e/minist_e/mc14_e/briefing_notes_e/agriculture_e.htm .
  17. European Commission. Common Agricultural Policy Strategic Plans 2023–2027: total public expenditure and performance framework. Brussels, 2023–2026. URL: https://agriculture.ec.europa.eu/common-agricultural-policy/cap-overview_en.
  18. African Union. CAADP Strategy and Action Plan 2026–2035: Building Resilient and Sustainable Agrifood Systems in Africa. Addis Ababa, 2025. URL: https://au.int/en/documents/20250109/caadp-strategy-and-action-plan-2026-2035-building-resilient-and-sustainable.
  19. ASEAN Plus Three Emergency Rice Reserve. APTERR Stockpiles. Bangkok, 2026. URL: https://www.apterr.org/how-we-work/apterr-stockpiles.
  20. ASEAN Plus Three Emergency Rice Reserve. APTERR continues to provide an additional 5,650-MT rice to bolster earthquake response and emergency preparedness in Myanmar. 2025. URL: https://apterr.org/activities/510-apterr-continues-to-provide-an-additional-5%2C650-mt-rice-to-bolster-earthquake-response-and-emergency-preparedness-in-myanmar.
  21. Про схвалення Стратегії продовольчої безпеки України на період до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 684-р, редакція від 06.01.2026. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/684-2024-%D1%80.
  22. Тарас Висоцький: У серпні Україна експортувала 1,4 млн тонн агропродукції – третину від потенційного обсягу / Міністерство аграрної політики та продовольства України. Кабінет Міністрів України. 28.08.2026. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/taras-vysotskyi-u-serpni-ukraina-eksportuvala-14-mln-tonn-ahroproduktsii-tretynu-vid-potentsiinoho-obsiahu.

Статтю було отримано 04.09.2026

Цитувати статтю, стиль APA

Андрощук І. О.04.09.2026. Інституційна архітектура глобальної продовольчої безпеки в умовах системних криз: багаторівневе регулювання та адаптивна стійкість. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №3. 10-14 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-1

Цитувати статтю, стиль MLA

Андрощук І. О. Інституційна архітектура глобальної продовольчої безпеки в умовах системних криз: багаторівневе регулювання та адаптивна стійкість. Український журнал прикладної економіки та техніки. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-1

Цитувати статтю, трансліт

Androschuk І. O. Іnstitucіyna arhіtektura globalnoї prodovolchoї bezpeki v umovah sistemnih kriz: bagatorіvneve regulyuvannya ta adaptivna stіykіst. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-1