УДК 338.488.2:640.4

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-38

Козіцький Тарас Андрійович,
аспірант 3-го року навчання спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля»,
кафедри підприємництва і торгівлі,
Західноукраїнський національний університет
https://orcid.org/0009-0007-1021-3906

Класифікація JEL: L83, M21, O31


Статтю присвячено вивченню питань залучення інноваційних технологій для підвищення ефективності управління сталим розвитком підприємств в умовах цифрової трансформації економіки та посилення ESG-вимог до бізнесу. Актуальність тематики дослідження зумовлена посиленням глобальної економічної нестабільності, загостренням екологічних викликів, трансформацією моделей споживання та зростанням ролі цифрових технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств. У сучасних умовах сталий розвиток поступово набув характеру практичної управлінської концепції, що вимагає нових підходів до інтеграції економічних, соціальних та екологічних цілей у єдину систему стратегічного управління. Тож дослідження має на меті розвинути теоретичні положення щодо залучення інноваційних технологій для покращення управління сталим розвитком підприємств та обґрунтувати їхню роль як системоутворювального елемента сучасних управлінських моделей. У статті досліджено еволюцію наявних у літературі підходів до розуміння взаємозв’язку інновацій і сталого розвитку, зокрема концепції національних інноваційних систем, потрійної результативності, створення спільної цінності, еко-інновацій та відкритих інновацій. Визначено, що інноваційні технології поступово трансформувалися з інструменту економічного зростання у багатовимірний механізм забезпечення соціальної відповідальності та екологічної безпеки підприємств. Виявлено, що більшість наявних підходів фрагментарно розглядають роль інновацій, не забезпечуючи їхньої системної інтеграції в управлінський цикл підприємства. Запропоновано механізм управління сталим розвитком підприємства, який, на відміну від наявних підходів, поєднує класичні принципи сталого розвитку з інструментами ESG-управління, цифрової трансформації, ризик-менеджменту та бізнес-аналітики. Механізм являє собою цілісну сукупність взаємопов’язаних елементів (цілі, принципи, методи, інструменти, моніторинг, коригування, результати), спрямованих на забезпечення довгострокової стійкості, конкурентоспроможності та адаптивності підприємства в умовах мінливого зовнішнього середовища. Обґрунтований механізм може використовуватись для розробки стратегій сталого розвитку на мікрорівні в різних галузях економіки. Його залучення сприятиме підвищенню адаптивності підприємств до викликів зовнішнього середовища, зростанню інвестиційної привабливості, забезпеченню прозорості управління та формуванню довгострокових конкурентних переваг на засадах сталого розвитку.

Ключові слова: розвиток, інновації, сталий розвиток, інноваційні технології, ESG-управління, цифровізація, управління розвитком.

Література

  1. Власова В., Шинкарук О. Передумови формування інноваційної стратегії сталого розвитку транспортних підприємств. Економіка та суспільство. 2025. Вип. 75. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-75-47
  2. Суховерша В. О. Сучасні інноваційні технології в розвитку сталої економіки України. Цифрова економіка як фактор інновацій та сталого розвитку суспільства : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. учених та студентів (м. Тернопіль, 28–29 листоп. 2024 р.). Тернопіль : ТНТУ, 2024. С. 146–148. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/47130/2/TSEFISRS_2024_Suhoversha_V-Modern_innovative_technologies_146-148.pdf
  3. Погріщук О. Інноваційні технології як фактор посилення економічного потенціалу аграрного бізнесу. Моделювання регіональної економіки. 2025. № 1. С. 451–455. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2025-15-58
  4. Махмудов Х. З., Поліщук О. Ю. Інноваційні технології як основа сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності агропереробної промисловості України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2024. Вип. 2. С. 69–77. DOI: https://doi.org/10.32782/pdau.eco.2024.2.9
  5. Сталий розвиток і цифрові інновації : колективна монографія / Б. В. Буркинський та ін. Одеса : ДУ «ІПРЕЕД НАН України», 2024. 543 с. DOI: https://doi.org/10.31520/978-617-14-0253-9
  6. Ткач Л. Л., Дендебера О. П. Стан інноваційного забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва. Вісник Університету «Україна». 2023. Вип. 8 (35). С. 97–117. DOI: https://doi.org/10.36994/2707-4110-2023-8-35-10
  7. Our Common Future / World Commission on Environment and Development. Oxford: Oxford University Press, 1987. 300 p. URL: http://www.un-documents.net/our-common-future.pdf
  8. Freeman C. Technology Policy and Economic Performance: Lessons from Japan. London: Pinter Publishers, 1987. 155 p.
  9. Lundvall B.-Å. National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Anthem Press, 2010. 404 p. DOI: https://doi.org/10.7135/UPO9781843318903
  10. Roos G., Gupta O. National innovation systems: Experiences from Finland, Sweden and Australia Compared. London: Intellectual Capital Services, 2004. 243 p. URL: https://www.researchgate.net/profile/Goeran-Roos/publication/274392117_National_Innovation_Systems_Experiences_from_Finland_Sweden_and_Australia_Compared/links/5574ee3a08ae7521586a9828/National-Innovation-Systems-Experiences-from-Finland-Sweden-and-Australia-Compared.pdf
  11. Nelson R. R. National Innovation Systems: A Comparative Analysis. Oxford: Oxford University Press, 1993. 541 p.
  12. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Oxford: Capstone Publishing, 1997. 402 p.
  13. Porter M. E., Kramer M. R. Creating Shared Value. Harvard Business Review. 2011. Vol. 89, No. 1–2. P. 62–77. URL: https://www.communitylivingbc.ca/wp-content/uploads/2018/05/Creating-Shared-Value.pdf
  14. Rennings K. Redefining innovation – eco-innovation research and the contribution from ecological economics. Ecological Economics. 2000. Vol. 32, No. 2. P. 319–332. DOI: https://doi.org/10.1016/S0921-8009(99)00112-3
  15. Rennings K. Towards a Theory and Policy of Eco-Innovation – Neoclassical and (Co-)Evolutionary Perspectives. ZEW Discussion Papers. 1998. No. 98-24. 28 p. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/24575/1/dp2498.pdf
  16. Chesbrough H. Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Boston: Harvard Business School Press, 2003. 245 p. URL: https://www.sustanciainfinita.com/wp-content/uploads/2017/03/LIBRO-Henry-Chesbrough-Open-Innovation.pdf
  17. Геєць В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку : монографія. Київ : НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», 2009. 864 с.
  18. Геєць В. М. Модернізація в системі «суспільство – держава – економіка». Журнал європейської економіки. 2014. Т. 13, № 2. С. 111–124. URL: https://nvd-nanu.org.ua/da9f4e08-dde7-8435-7e2d-1fc970991dfc/
  19. Амоша О. І., Булєєв І. П., Шевцова Г. З. Інноваційне оновлення техніко-технологічної бази промисловості на синергетичних засадах: теорія та практика. Економіка промисловості. 2007. № 1. С. 3–9. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/974b227b-ace1-4c40-8d6c-3da6ea0a3134/content
  20. Мельник Л. Г. Основи стійкого розвитку : навч. посіб. Суми : Університетська книга, 2016. 383 с.
  21. Мельник Л. Г., Дерев’янко Ю. М. Сталий розвиток : навч. посіб. Суми : Університетська книга, 2026. 332 с. URL: https://econ.biem.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/2026/03/melnyk_derevianko_sustainable_development_pidruchnyk_2026_ua.pdf
  22. Галушкіна Т. П. Екологічний менеджмент та сталий розвиток : монографія. Одеса : ІПРЕЕД НАН України, 2012. 372 с.
  23. Хвесик М. А., Бистряков І. К. Екологічна безпека та економіка природокористування. Київ : ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. 336 с.
  24. Сотник І. М. Ресурсозбереження та економічний розвиток України: формування механізмів переходу суб’єктів господарювання України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій : монографія. Суми : Університетська книга, 2006. 551 с.

Статтю було отримано 04.09.2026


Цитувати статтю, стиль APA

Козіцький Т. А.04.09.2026. Інноваційні технології як інструмент покращення управління сталим розвитком підприємств. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №3. 213-218 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-38

Цитувати статтю, стиль MLA

Козіцький Т. А. Інноваційні технології як інструмент покращення управління сталим розвитком підприємств. Український журнал прикладної економіки та техніки. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-38

Цитувати статтю, трансліт

Kozіckiy T. A. Іnnovacіynі tehnologії yak іnstrument pokraschennya upravlіnnya stalim rozvitkom pіdpriєmstv. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. 04.09.2026. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-3-38