# 83 436-440 Переглянути повний текст статті

УДК 657:005.35:303.01:316.6

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-83

Пасько Олег,
к.е.н., доцент, кафедра політології,
Український католицький університет кафедра обліку і оподаткування,
Сумський національний аграрний університет
https://orcid.org/0000-0002-6275-5885

Класифікація JEL: M14, M41, D46, L31

Опубліковано: 25.02.2026

Соціальна цінність стала ключовою категорією у сфері корпоративної відповідальності, соціального обліку та оцінки впливу, однак її вимірювання залишається концептуально фрагментованим і методологічно неоднорідним. Метою статті є систематизація підходів до вимірювання соціальної цінності та виявлення глибинних причин фрагментації відповідного дослідницького поля. У дослідженні використано метод структурованого описового огляду наукової літератури з соціального обліку, корпоративної соціальної відповідальності, ESG-звітності та оцінки соціального впливу. На основі тематичного кодування підходи до вимірювання класифіковано за логікою конструювання цінності, а не за технічними інструментами, що дозволило виокремити концептуально відмінні методологічні парадигми. У результаті ідентифіковано чотири домінантні підходи: монетизаційний, індикаторний, підхід на основі сприйняття стейкхолдерів та наративно-якісний. Показано, що ці підходи не є альтернативними техніками вимірювання одного явища, а формують різні об’єкти оцінювання. Це пояснює низький рівень порівнюваності результатів, множинність методичних інструментів та обмежений кумулятивний розвиток теорії. Також встановлено, що кожен підхід передбачає структурні компроміси між порівнюваністю та контекстуальною валідністю, стандартизацією та інтерпретативною глибиною, управлінською доцільністю та демократичною підзвітністю. Наукова новизна полягає у переосмисленні фрагментації як структурної характеристики, зумовленої епістемологічними розбіжностями, а не тимчасової методологічної недосконалості. Запропоновано типологічну рамку, що дозволяє чітко визначити припущення, обмеження та аналітичні можливості кожного підходу. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для вибору адекватних підходів до вимірювання соціальної цінності залежно від цілей оцінювання та контексту прийняття рішень. Обґрунтовано доцільність переходу від розширення інструментарію до створення інтегративних і рефлексивних моделей вимірювання, що забезпечують прозорість припущень і підвищують якість управлінських та політичних рішень.

Ключові слова: соціальна цінність; вимірювання соціальної цінності; соціальний облік; оцінка впливу; теорія стейкхолдерів; ESG-звітність; типологія; корпоративна соціальна відповідальність; підзвітність; плюралізм цінності.

Література

  1. Ayuso S., Tirado-Valencia P., Fuertes-Callén Y., Déniz-Déniz, M. C. Social value analysis: The case of a public university. Sustainability Accounting, Management and Policy Journal, 2020. 11(3), № 1. Р. 553–577.DOI: https://doi.org/10.1108/SAMPJ-11-2018-0307.
  2. Bebbington J., Unerman J. Advancing research into accounting and the UN Sustainable Development Goals. Accounting, Auditing & Accountability Journal, 2020. 33. № 7, P. 1657–1670. DOI: https://doi.org/10.1108/AAAJ-05-2020-4556.
  3. Bouchard M. J., Rousselière D. Recent advances on impact measurement for the social and solidarity economy: Empirical and methodological challenges. Annals of Public and Cooperative Economics, 2022. 93(2), P. 253–266. DOI: https://doi.org/10.1111/apce.12380.
  4. Brown J., Dillard J. Agonizing over engagement: SEA and the “death of environmentalism” debates. Critical Perspectives on Accounting, 2013. 24(1), P. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpa.2012.09.001.
  5. Cooper C., Taylor P., Smith N., Catchpowle L. A discussion of the political potential of social accounting. Critical Perspectives on Accounting, 2005. 16(7), P. 951–974. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpa.2003.09.003.
  6. Cooper S., Graham C., Himic, D. Social impact bonds: The securitization of the homeless. Accounting, Organizations and Society, Vol. 55, P. 63–82. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2016.10.003.
  7. De Villiers C., La Torre M., Molinari M. The global reporting initiative’s (GRI) past, present and future: Critical reflections and a research agenda on sustainability reporting (standard-setting). Pacific Accounting Review, Vol. 34(5), P. 728–747. DOI: https://doi.org/10.1108/PAR-02-2022-0034.
  8. Dillard J., Brown J. Articulating the ‘how’ of social return on investment: Foregrounding moments of judgment. Financial Accountability & Management, Vol. 40(4), P. 1–22. DOI: https://doi.org/10.1111/faam.12415.
  9. Emerson J. The blended value proposition: Integrating social and financial returns. California Management Review, Vol. 45(4), P. 35–51. DOI: https://doi.org/10.2307/41166187.
  10. Freeman R. E., Harrison J. S., Wicks A. C., Parmar B. L., de Colle S. Stakeholder theory: The state of the art. Cambridge University Press. 2010. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511815768.
  11. Global Reporting Initiative. GRI universal standards 2021. URL: https://www.globalreporting.org/standards/.
  12. Gray R., Dey C., Owen D., Evans R., Zadek S. Struggling with the praxis of social accounting: Stakeholders, accountability, audits and procedures. Accounting, Auditing & Accountability Journal, Vol. 10(3), P. 325–364. DOI: https://doi.org/10.1108/09513579710178106.
  13. Gray R., Owen D., Adams C. Accounting and accountability: Changes and challenges in corporate social and environmental reporting. Prentice Hall International, 1996. 332 p. URL: https://books.google.pl/books/about/Accounting_Accountability.html?id=KaJhQgAACAAJ&redir_esc=y.
  14. Guzmán-Pérez B., Correa-Ruiz C., Valiente-Palma L.. Analysis of good practices of social impact measurement: The social balance sheet developed by the Spanish network of the social and solidarity economy. Social Enterprise Journal, Vol. 21(2), P. 228–256. DOI: https://doi.org/10.1108/SEJ-03-2024-0056.
  15. Maas K., Liket K. Social impact measurement: Classification of methods. In R. Burritt et al. (Eds.), Environmental management accounting and supply chain management. P. 171–202). DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-1390-1_8.
  16. Nguyen L. T. P., Aleenajitpong N., Boon-itt, S. Emerging trends of environmental accounting research: A science mapping approach. Journal of Accounting & Organizational Change, 2025. Vol. 21(2), P. 214–249. DOI: https://doi.org/10.1108/JAOC-03-2023-0062.
  17. Nicholls A. ‘We do good things, don’t we?’: ‘Blended Value Accounting’ in social entrepreneurship. Accounting, Organizations and Society, Vol. 34(6–7), P. 755–769. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2009.04.008.
  18. Nicholls J., Lawlor E., Neitzert E., Goodspeed T. A guide to social return on investment (2nd ed.). Cabinet Office/SROI Network. 2012.URL: https://docs.adaptdev.info/lib/IB6EPT5U.
  19. Social impact measurement for the social and solidarity economy: OECD Global Action Promoting Social and Solidarity Economy Ecosystems. OECD Publishing. 2021. № 20021/5. DOI: https://doi.org/10.1787/d20a57ac-en.
  20. Parmar B. L., Freeman R. E., Harrison J. S., Wicks A. C., Purnell L., de Colle S. Stakeholder theory: The state of the art. Academy of Management Annals, Vol. 4(1), P. 403–445.DOI: https://doi.org/10.5465/19416520.2010.495581.
  21. Perera-Aldama L. GRI and materiality: Discussions and challenges. Sustainability Accounting, Management and Policy Journal, Vol. 14(3), P. 567–582. DOI: https://doi.org/10.1108/SAMPJ-05-2022-0238.
  22. Retolaza J. L., San-Jose L. Understanding social accounting based on evidence. SAGE Open, Vol. 11(2), P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.1177/21582440211003865.
  23. Retolaza J. L., San-Jose L., Ruiz-Roqueñi M. Monetarizing the social value: Theory and evidence. CIRIEC-España, Revista de Economía Pública, Social y Cooperativa, Vol. 88, P. 51–78.DOI: https://doi.org/10.7203/CIRIEC-E.83.13418.
  24. Thomson I., Bebbington J. Social and environmental reporting in the UK: A pedagogic evaluation. Critical Perspectives on Accounting. Vol. 16(5), P. 507–533. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpa.2003.06.003.
  25. Yadav S., Samadhiya A., Kumar A., Luthra S., Pandey K. K. Environmental, Social, and Governance (ESG) Reporting and Missing (M) Scores in the Industry 5.0 Era: Broadening Firms’ and Investors’ Decisions to Achieve Sustainable Development Goals. Sustainable Development, 2025. Vol. 33(1), P. 218–237. DOI: https://doi.org/10.1002/sd.3306.

Цитувати статтю, стиль APA

Пасько О. Фрагментація підходів до вимірювання соціальної цінності: типологія конкуруючих логік. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2026. №1. 436-440 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-83

Цитувати статтю, стиль MLA

Пасько О. Фрагментація підходів до вимірювання соціальної цінності: типологія конкуруючих логік. Український журнал прикладної економіки та техніки. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-83

Цитувати статтю, трансліт

Pasko O. Fragmentacіya pіdhodіv do vimіryuvannya socіalnoї cіnnostі: tipologіya konkuruyuchih logіk. Ukraїnskiy zhurnal prikladnoї ekonomіki ta tehnіki. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-83