# 8 49-53 Переглянути повний текст статті

УДК 005.8:005.21:005.334:004

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-8

Буряк Дмитро Олександрович,
аспірант кафедри менеджменту,
Національний університет «Київський авіаційний інститут», (Київ, Україна)
https://orcid.org/0009-0007-7241-8819

Класифікація JEL: M10, M15, D81, О33

Опубліковано: 25.02.2026

У статті досліджено теоретико-методичні засади управління змінами та ризиками як підґрунтя формування адаптивних механізмів управління проєктами високотехнологічних підприємств у трансформаційному цифровому середовищі. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів менеджменту змін і ризик-менеджменту та обґрунтування їх синергетичного зв’язку як основи адаптивності проєктного менеджменту. У роботі використано методи теоретичного узагальнення, системного аналізу та концептуального синтезу сучасних теорій управління. Обґрунтовано, що цифрова трансформація підсилює рівень невизначеності та зумовлює необхідність інтеграції управління змінами, ризиками та людським фактором у єдиний адаптивний контур управління проєктами. Наукова новизна полягає у розробці концептуального підходу до інтеграції управління змінами та управління ризиками як взаємодоповнювальних елементів гнучких механізмів управління проєктами та у запропонованій матриці адаптивного реагування. Практична значущість полягає у можливості використання запропонованих підходів для підвищення стійкості та ефективності управління високотехнологічними проєктами. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною апробацією матриці адаптивного реагування та розвитком інструментарію управління невизначеністю в умовах цифрової трансформації.

Ключові слова: адаптивний проєктний менеджмент, адаптивність, управління змінами, управління ризиками, невизначеність, цифрова трансформація.

Література

  1. Bushuyev S., Bushuiev D., Bushuieva V. Project management during infodemic of the COVID-19 pandemic. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries. 2020. № 2 (12). P. 13–21. DOI:https://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.12.013.
  2. Пугачевська К., Лисенко Е. Адаптивне управління підприємством в умовах невизначеності. Молодий вчений. 2021. № 9 (97). С. 158–161. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-32.
  3. Ward S., Chapman C. Transforming project risk management into project uncertainty management. International Journal of Project Management. 2003. Vol. 21. Issue P. 97–105. DOI: https://doi.org/10.1016/S0263-7863(01)00080-1.
  4. Грушева A., Салімон В., Філіпішина K. Проєктний менеджмент та управління невизначеністю. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. 2019. Випуск 37. С. 164–169. DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6725.37.2019.190749.
  5. Apaolaza U., Lizarralde A., Oyarbide-Zubillaga A. Modern project management approaches in uncertainty environments. Sustainability. 2020. Vol. 12. No. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/12/24/10542.
  6. Нечаєва І.А., Панкова Л.О. Ризик-орієнтований підхід до управління змінами. Управління змінами та інновації. 2023. № 8. С. 23-27. DOI: https://doi.org/10.32782/CMI/2023-8-4.
  7. Armenakis A.A., Harris S.G. Reflections: Our journey in organizational change research and practice. Journal of Change Management. 2009. Vol. 9. No. P. 127–142. DOI: https://doi.org/10.1080/14697010902879079.
  8. Маковоз О., Буряк М. Концептуальні основи теорії управління змінами. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Економічні науки. 2024. № 1. С. 36–40. URL:http://es.khpi.edu.ua/article/view/301362.
  9. Kotter J.P. Leading Change. Boston: Harvard Business Review Press, 1996.187 p.
  10. Burnes B. Managing Change. Harlow: Financial Times Prentice Hall, 2009. 636 p.
  11. Highsmith J. Agile Project Management: Creating Innovative Products. Upper Saddle River, NJ: Addison-Wesley, 2009. 432 p.
  12. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). 6th ed. Newtown Square, PA: Project Management Institute, 2017. 756 p.
  13. ISO 31000:2018. Risk management – Guidelines. Geneva: International Organization for Standardization, 2018. 16
  14. Чайкіна А. Особливості інтеграції ризик-менеджменту в систему управління підприємством. Економіка та суспільство. 2022. № 39. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-5.
  15. Snowden D.J., Boone M.E. A Leader’s Framework for Decision Making. Harvard Business Review. 2007. Vol. 85. No.  P. 68–76.
  16. About Cynefin Framework. The Cynefin Co. URL: https://thecynefin.co/about-us/about-cynefin-framework/.
  17. Hillson D. Use risk breakdown structures to understand project risks. International Journal of Project Management. 2002. Vol. 21. No. P. 85–95.
  18. Practice Standard for Project Risk Management. Newtown Square, PA: Project Management Institute, 2009. 116 p.
  19. Bannerman P.L. Risk and risk management in software projects: A reassessment. Journal of Systems and Software. 2008. Vol. 81. No. P. 2118–2133. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2008.03.059.
  20. Дуднєва Ю.Е., Антипцева О.Ю., Обидєннова Т.С. Ризик-менеджмент: інтегрований підхід до організації. Економіка та суспільство. 2019. № 20. С. 229–236.

Цитувати статтю, стиль APA

Буряк Д. О. Управління змінами та ризиками як підґрунтя адаптивних механізмів управління проєктами високотехнологічних підприємств у трансформаційному цифровому середовищі. Західноукраїнський національний університет. 2026. №1. 49-53 pp. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-8

Цитувати статтю, стиль MLA

Буряк Д. О. Управління змінами та ризиками як підґрунтя адаптивних механізмів управління проєктами високотехнологічних підприємств у трансформаційному цифровому середовищі. Західноукраїнський національний університет. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-8

Цитувати статтю, трансліт

Buryak D. O. Upravlіnnya zmіnami ta rizikami yak pіdґruntya adaptivnih mehanіzmіv upravlіnnya proєktami visokotehnologіchnih pіdpriєmstv u transformacіynomu cifrovomu seredovischі. Zahіdnoukraїnskiy nacіonalniy unіversitet. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2026-1-8