УДК: 005.21.351
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-36
JEL classification: М15
Анотація
Вступ. Конкурентоспроможність підприємств в трансформаційних умовах виступає однією з визначальних характеристик ефективності розвитку суб’єктів національної економіки, що позитивно впливає на зростання національної економіки. До найваж-ливіших проблем підвищення ефективності конкурентоспроможності суб’єктів гос-подарювання відносяться питання формування системи управління, адекватних умов розвитку конкурентного середовища, що передбачає розробку раціональної внутрішньо-господарської стратегії, яка забезпечить конкурентоспроможність підприємства.
Метою статті є теоретико-методологічний аналіз та вдосконалення процесів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі економічного управління.
Матеріали та методи. Теоретичним підґрунтям у процесі наукового дослідження стали наукові праці відомих українських та зарубіжних науковців, законодавство України та нормативні акти. Під час дослідження були використані загальнонаукові і спеціальні методи: аналізу, діагностики, синтезу, індукції, дедукції – для вивчення економічної сутності й особливостей конкурентоспроможності підприємств у системі економічного управління; було використано метод узагальнення та конкретизації щодо розробки рекомендацій із вдосконалення процесу забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі економічного управління тощо.
Результати. У науковому дослідженні обґрунтовано необхідність удосконалення проце-су забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі економічного управління.
Висновки. За результатами дослідження доведено, що в сучасних умовах розвитку су-б’єктів господарювання постало питання удосконалення процесу забезпечення конку-рентоспроможності підприємств у системі економічного управління. Обґрунтовано та сформовано теоретико-методичну підтримку системи забезпечення конкуренто-спроможності суб’єктів господарювання, яка фокусується на цілеспрямованих проце-дурах, регламентах, рішеннях, заходах і діях з максимальним використанням наявного виробничого й економічного потенціалу, конкурентних переваг у макроекономічному середовищі та їх нарощування на сучасних ринкових принципах і підходах, що призводять до якісно нового стану господарської діяльності підприємств.
Ключові слова: конкурентоспроможність, підприємство, управління, ефективність, національна економіка.
Список літератури
- Станіславик О. В. Теоретико-методологічні засади забезпечення конкурентоспроможності промислового комплексу національної економіки: монографія. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 376 с.
- Портер М. Конкурентная стратегия. Методика анализа отраслей и конкурентов. 3-е изд.; Пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. 453 с.
- Оболенцева Л.В. Конкурентоспроможність промисловості як напрям економічної політики. Соціальна економіка. 2017. № 2. С. 48-52.
- Пушкарчук І.М. Механізми підвищення конкурентоспроможності промисловості як основа фінансової стабілізації регіональної економіки. Ефективна економіка. 2016. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2016_3_40
- Ромусік Я.В. Конкурентоспроможність промисловості України: стан та засоби підвищення. Економіка промисловості. 2010. № 4. С. 53-60.
- Павлов К.В. Оцінка конкурентоспроможності регіональних ринків житлової нерухомості України: монографія. Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2018. 482 с.
- Ілляшенко С. М. Екологічність як чинник конкурентоспроможності продукції. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 9 (135). С. 143-150.
- Гончаренко Н. В. Кластеризація як інструмент підвищення конкурентоспроможності органічного рослинництва в умовах міжнародної конкуренції. Держава та регіони. С. 106 – 112.
Статтю було отримано 09.10.2020