УДК: 330.4:657.922:303.4
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-20
JEL classification: Q01; O11
Анотація
Вступ. Сучасний стан зовнішнього середовища, який детермінується викликами сталого економічного розвитку, став об’єктивною основою твердження: забезпечення успішного функціонування підприємств (підвищення рівня конкурентоспроможності та зміцнення їх потенціалу) агропромислової сфери не є можливим без урахування зовнішніх чинників та оперативної реакції на їх зміни, формування адаптивних механізмів управління, здатних забезпечити перехід підприємств агропромислового виробництва на траєкторію сталого економічного розвитку. Зміни у філософії господарювання потребують відповідних змін у системі інститутів. Інституційна логіка розвитку передбачає наявність безперервного інституційного формування у системах, де мають місце інновації. Інновації як елемент сутнісної характеристики сталого економічного розвитку зумовлюють, нормативно включають необхідність змін в інституційній системі.
Метою статті є визначення на основі інструментів моделювання характеру впливу інститутів на досягнення цілей сталого економічного розвитку агропромислового комплексу.
Результати. Визначено елементи інституційної основи реалізації парадигми сталого економічного розвитку в агропромисловому секторі України, з виділенням блоків та груп інститутів. Ґрунтуючись на використанні інструментів когнітивного та сценарного моделювання, визначено пріоритетність інституційних блоків загальної матриці інститутів забезпечення досягнення основних цілей сталого економічного розвитку в агропромисловому комплексі. Встановлено, що найбільший позитивний вплив всі розглянуті та проаналізовані інститути мають на таку ціль сталого економічного розвитку агропромислового виробництва, як міцне здоров’я і благополуччя. Найнижчі показники стосуються досягнення високих параметрів відповідального споживання та виробництва, що обумовлює необхідність внесення коректив в інституційну матрицю в розрізі пріоритетних інституцій, спрямованих на досягнення саме цієї цілі.
Ключові слова: інститути, сталий розвиток, цілі сталого розвитку, моделювання, розвиток агропромислового комплексу.
Список літератури
- Васюткіна Н.В. Управління сталим розвитком підприємств: теоретико-методологічний аспект. К. : Ліра-К. 2014. 334 с.
- Веблен Т. Теория праздного класса. М.: Прогресс, 1984. 202 с.
- Головінов О.М. Держава як інститут забезпечення сталого розвитку національної економіки. Економічний вісник Донбасу. № 1(23). С. 211-217.
- Заєць І. Про інституційне забезпечення сталого розвитку України. Відповідальна економіка. 2010. Вип. 2. C. 32-35.
- Мартюшева О.О. Проекти концепції сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування. Аналітична записка [Електронний ресурс]. URL : http://www.niss.gov.ua/articles/1566/.
- Марушевський Г.Б. Інституційні проблеми державного управління збалансованим розвитком в Україні. Державне управління: теорія та практика. № 2. С. 14-23.
- Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В., Тихоненко О.В., Феденко В.П. Наукові засади сталого розвитку землекористування: принципи, індикація, показники Землевпорядкування. 2002. № 2. С. 13-21.
- Meadows D.H., Meadows D.L., Randers J., Behrens III W.W. The Limits to Growth: a report for the Club of Rome’s project on the predicament of mankind, Universe Books, 1972.
Статтю було отримано 18.10.2020