УДК: 330.4:657.922:303.4

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-20

Катерина Богданівна Козак
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри кафедри менеджменту та логістики,
Одеська національна академія харчових технологій
ORCID ID: 0000-0002-8099-6607
E-mail: kozakkate.coach@gmail.com

JEL classification: Q01; O11

Анотація

Вступ. Сучасний стан зовнішнього середовища, який детермінується викликами сталого економічного розвитку, став об’єктивною основою твердження: забезпечення успішного функціонування підприємств (підвищення рівня конкурентоспроможності та зміцнення їх потенціалу) агропромислової сфери не є можливим без урахування зовнішніх чинників та оперативної реакції на їх зміни, формування адаптивних механізмів управління, здатних забезпечити перехід підприємств агропромислового виробництва на траєкторію сталого економічного розвитку. Зміни у філософії господарювання потребують відповідних змін у системі інститутів. Інституційна логіка розвитку передбачає наявність безперервного інституційного формування у системах, де мають місце інновації. Інновації як елемент сутнісної характеристики сталого економічного розвитку зумовлюють, нормативно включають необхідність змін в інституційній системі.

Метою статті є визначення на основі інструментів моделювання характеру впливу інститутів на досягнення цілей сталого економічного розвитку агропромислового комплексу.

Результати. Визначено елементи інституційної основи реалізації парадигми сталого економічного розвитку в агропромисловому секторі України, з виділенням блоків та груп інститутів. Ґрунтуючись на використанні інструментів когнітивного та сценарного моделювання, визначено пріоритетність інституційних блоків загальної матриці інститутів забезпечення досягнення основних цілей сталого економічного розвитку в агропромисловому комплексі. Встановлено, що найбільший позитивний вплив всі розглянуті та проаналізовані інститути мають на таку ціль сталого економічного розвитку агропромислового виробництва, як міцне здоров’я і благополуччя. Найнижчі показники стосуються досягнення високих параметрів відповідального споживання та виробництва, що обумовлює необхідність внесення коректив в інституційну матрицю в розрізі пріоритетних інституцій, спрямованих на досягнення саме цієї цілі.

Ключові слова: інститути, сталий розвиток, цілі сталого розвитку, моделювання, розвиток агропромислового комплексу.

Список літератури

  1. Васюткіна Н.В. Управління сталим розвитком підприємств: теоретико-методологічний аспект. К. : Ліра-К. 2014. 334 с.
  2. Веблен Т. Теория праздного класса. М.: Прогресс, 1984. 202 с.
  3. Головінов О.М. Держава як інститут забезпечення сталого розвитку національної економіки. Економічний вісник Донбасу. № 1(23). С. 211-217.
  4. Заєць І. Про інституційне забезпечення сталого розвитку України. Відповідальна економіка. 2010. Вип. 2. C. 32-35.
  5. Мартюшева О.О. Проекти концепції сталого розвитку України: можливість їх вдосконалення та застосування. Аналітична записка [Електронний ресурс]. URL : http://www.niss.gov.ua/articles/1566/.
  6. Марушевський Г.Б. Інституційні проблеми державного управління збалансованим розвитком в Україні. Державне управління: теорія та практика. № 2. С. 14-23.
  7. Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В., Тихоненко О.В., Феденко В.П. Наукові засади сталого розвитку землекористування: принципи, індикація, показники Землевпорядкування. 2002. № 2. С. 13-21.
  8. Meadows D.H., Meadows D.L., Randers J., Behrens III W.W. The Limits to Growth: a report for the Club of Rome’s project on the predicament of mankind, Universe Books, 1972.

Статтю було отримано 18.10.2020