УДК: 338.436

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-3-44

Петро Миколайович Макаренко
доктор економічних наук, професор завідувач кафедри економіки та міжнародних економічних відносин, Полтавська державна аграрна академія
ORCID ID: 0000-0002-8967-9122
Володимир Ілліч Пілявський
кандидат економічних наук, докторант, Міжнародний університет бізнесу і права
ORCID ID: 000-0003-3311-0559

JEL classification: M12; M51

Анотація

У статті розглянуто понятійну характеристику аутсорсингу, його термінологічну ідентифікацію та на основі підходів дослідників до тлумачення зазначено його особливості та авторське бачення сутності. Встановлено, що з позиції управління потенціалом аутсорсинг є організаційно-економічним важелем, який дозволяє менеджменту підприємства здійснювати концентрацію діяльності на основних видах продукції чи профільних бізнес-процесах, а частину функцій або видів неосновної діяльності, з метою найкращого задоволення потреб, передавати побічному виконавцю залучивши потенціал його ресурсів, можливостей і компетенцій. Визначено, що в умовах складної та розгалуженої господарської діяльності аутсорсинг стає інструментом, що формує конкурентні переваги в управлінні потенціалом підприємства та може мати позитивну або негативну думку щодо його використання. Зазначається, що аутсорсинг поєднує економічну та управлінську складові та на відміну від інших форм взаємодії має принципові відмінності від купівлі та не є підрядною формою організації праці. Науковий пошук обумовив надавати аутсорсинг як мережеву структуру, яка складається з підприємств, поєднаних між собою аутсорсинговими контрактами, та в своєму складі має підприємства-замовників і виконавців, коли вони працюють разом і розподіляють між собою процеси, що необхідні для виробництва готового продукту системного інтегратора, який є власником торгової марки.

Ключові слова: аутсорсинг, замовник, виконавець, контрактна співпраця, управління, потенціал.

Список літератури

1. Рудая И. Л. Методолия управления в экономических системах на основе аусорсинга автореф. дис….докт. економ. наук. Москва, 2009. 41 с.
2. Котляров И. Д. Сущность аутсорсинга как организацийно-экономического явления. Компетентность. М., 2012. №5. С. 28-35.
3. Костин И. Б. Аутсорсинг как инновационный метод ресурсосбережения. Управление экономическими системами (электронный научный журнал), 2013. №4. URL: www.uecs.ru/index.php?option=com_flexicontent&view=item&id=2081:2013-04-08-07-44-14
4. Календжян С. О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компаний. Москва: Дело, 2003. 272 с.
5. Хейвуд Дж. Б. Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ/ Пер. с англ. Москва: Изд. дом «Вильямс», 2002.
6. Аникин Б. А., Рудая И. Л. Аутсорсинг и аутстаффинг. Високие технологии менеджмента: Учеб. Пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: ИНФА-М, 2009. 320 с.
7. Михайлов Д. М. Аутсорсинг. Новая система организации бизнеса. Москва: Кнорус, 2006. 256 с.
8. Котляров И. Д. Аутсорсинг: опыт теоретического описания. Экономика и экологический менеджмент (электронный журнал), 2010. № 2. С. 40-53. URL: www. eopen-mechanics.cont/articles/190.pdf.
9. Сорокина И. Г. Механизм реализации аутсорсинга на промышленном предприятии. Весник Оренбурского государственного университета, 2008. №9. С. 112-117.
10. Шелухин И. Критерии перехода на аутсорсинг промышленых предприятий / B–News: новости економики и бизнеса. URL: http://b-news.narod.ru/economy/gghjz.htm
11. Стас. М.Ф. Формирование концепции аутсорсинга в деятельности промышленных предприятий. Научное обозрение. Экономические науки. 2016. №6. 155-159 с.
12. Курбанов А. Х., Плотников В. А. Аутсорсинг: история, методолия, практика. Москва: ИНФРА-М, 2012. 112 с.

Статтю було отримано 25.07.2020