УДК: 658:005
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-4-11
JEL classification: D70; O35
У статті зроблено спробу проаналізувати, як цифрові технології змінюють парадигму управління суб’єктами артринку як розповсюджувачів культурного контенту. Зокрема, досліджено, як перехід до цифровізації впливає на доступ до культурного споживання та які поточні проблеми та можливості в цьому новому контексті. Метою дослідження є визначення особливостей менеджменту суб’єктів артринку, а саме музеїв, в умовах діджиталізації. У роботі проаналізовано теоретичний матеріал за останні роки, пов’язаний з новими викликами в управлінні діяльністю суб’єктів артринку та практичній роботі зі збереження мистецьких об’єктів, створення нового покоління музеїв і культурних центрів. Встановлено, що артринки також характеризуються екосистемою акторів та інституцій, які здійснюють на ньому свою діяльність, купують твори мистецтва та просувають їх на ринку, надають консалтингові послуги на цьому ринку та загалом колективно сприяють створенню вартості. Окреслено, що розвиток цифрових технологій також значно вплинув як на збільшення кількості учасників артринку, так і на організацію їхньої діяльності. Здатність створювати нові форми мистецтва завдяки таким технологіям, як віртуальна реальність і штучний інтелект, приваблює нових акторів і розширює горизонти артринку. Ідентифіковано, що онлайн-канали стали значним джерелом нових клієнтів для художніх галерей та аукціонних будинків, особливо тих, що працюють на нижчому та середньому рівнях, на додаток до їхньої ролі в продажах. Доведено, що суттєвою проблемою в підвищенні ефективності управління суб’єктами артринку в умовах цифровізації є формування нового цифрового мислення на рівні топменеджменту. Зроблено висновок щодо необхідності вибудовування нових механізмів взаємодії з різними типами споживачів з урахуванням їхніх індивідуальних характеристик і нових технологічних можливостей.
Ключові слова: управління, суб’єкти артринку, діджиталізація, бізнес-процеси.
Література
- Throsby D. Economics and Culture. Cambridge, UK: Cambridge University Press. 2001.
- Hackforth-Jones J., Robertson I. Art Business Today. 20 Key Topics. London: Lund Humphries. 2016.
- Hiscox Online Art Trade Report. 2019. URL: https://www.hiscox.co.uk/online-art-trade-report.
- The Art Basel and UBS Global Art Market Report. URL: https://www.artbasel.com/news/art-market-report?lang=en.
- Stephan B., Denner M.-S., Roeglinger M. The Nature of Digital Technologies-Development of a Multi-Layer Taxonomy. ECIS. 2018.
- Flynn T. The A-Z of the International Art Market. The Essential Guide to Customs, Conventions and Practice. New York: Bloomsbury. 2016.
- Preece C., Kerrigan F., O’Reilly D. Framing the work: the composition of value in the visual arts. European Journal of Marketing. 2016. 50. № 7/8. Р. 1377-1398. DOI: https://doi.org/10.1108/EJM-12-2014-0756.
- McAndrew C. The Art Market. The Art Basel and UBS Global Art Market Report. Basel: Art Basel and UBS. URL:www.artbasel.com/about/initiatives/the-art-market.
- Giannini T., Bowen J.P. Global Cultural Conflict and Digital Identity: Transforming Museums. Heritage. 2023. № 6. Р. 1986- DOI: https://doi.org/10.3390/heritage6020107.
- Fernandes A.U., Afonso L., Online Sales and Business Model Innovation in Art Markets: A Case Study. Sci. 2020. № 9(2). 7р. DOI: https://doi.org/10.3390/socsci9020007.
- Bertacchini E., Morando F. The future of museums in the digital age: New models for access to and use of digital collections. International journal of arts management. №15(2). Р.60-72.
- International Council of Museum. URL: https://icom-deutschland.de/de/.
- Romero J. Customer engagement behaviors in hospitality: Customer-based antecedents. Journal of Hospitality Marketing & Management. №26(6). Р. 565-584.
- Gallen C., Bouder-Pailler D. Comprendre les freins `a la consommation de spectacles vivants `a travers la conception individuelle de l’art. 2010.
Статтю було отримано 08.09.2023