УДК: 334.021

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-2-13

Володимир Вікторович ЛАГОДІЄНКО
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри маркетингу, підприємництва і торгівлі, Одеський національний технологічний університет
ORCID ID: 0000-0001-9768-5488
Дмитро Олександрович ЛІТВІНОВ
аспірант Одеського національного технологічного університету
ORCID ID: 0000-0001-8612-3834

JEL classification: L52

Анотація

Відновлення економіки України вимагає розвитку аграрного виробництва на інтенсивній інноваційній основі, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку країни, гарантуючи кожній особі можливість повноцінного раціонального харчування якісними та безпечними продуктами харчування, а також реалізувати конкурентні переваги країни на світових ринках продовольства. В сучасний умовах в країні ще не розроблено механізму системного інноваційного розвитку. Комплексним вирішенням проблеми інноваційного розвитку АПК є формування кластерної політики як на державному, так і на регіональному рівнях. Саме об’єднання підприємств і організацій у кластерні системи найкращим чином сприяє зростанню ділової активності підприємницьких структур і подоланню вищеназваних негативних факторів, що гальмують розвиток української економіки. Координація дій і об’єднання зусиль державних органів, освітніх і наукових організацій, малого, середнього і великого бізнесу є запорукою успіху, посилення конкурентоспроможності господарства, підвищення життєвого рівня населення України в умовах жорсткої конкуренції у міжнародному поділі праці. Світовий досвід розвитку інтеграційних процесів показує, що інтегровані підприємства є більш ефективними та адаптованими до умов ринкової економіки внаслідок створення єдиного поступального процесу виготовлення та просування продукції від її виробників до кінцевих споживачів, що значно знижує витрати та підвищує рентабельність членів інтегрованих підприємств, підвищує обсяг та якість продукції, створює унікальні конкурентні переваги і збільшує ринкову частку реалізованої продукції. Зарубіжний досвід указує на формування та забезпечення стійкої конкурентоспроможності в довгостроковому періоді тих сільськогосподарських підприємств, що об’єдналися в кластери.

Ключові слова: кластер, конкурентоспроможність, економічний розвиток, регіональна політика.

Список літератури

1. Анализ зарубежного опыта повышения отраслевой, региональной и национальной конкурентоспособности на основе развития кластеров. Официальный сайт Института региональных инновационных систем. URL: http://www.innosys.spb.ru/ ?id=1093.
2. Варяниченко О.В. Формування інноваційних кластерів в Україні як інструмент розвитку та конкурентоздатності. Науковий вісник НГУ. 2011. № 3. С. 118–121.
3. Макаренко М.В. Формування регіональної кластерної політики. Актуальні проблеми економіки. № 12. С. 197–206.
4. Папковська О.Е. Формування кластерної політики в регіонах України. Праці Одеського політехнічного університету. 2011. Вип. 1. С. 239–241.
5. Підвисоцький В.Г. Транскордонні кластери: європейський досвід створення та розвитку. Формування ринкових відносин в Україні. 2011. № 4. С. 28–35.
6. Порваткина М. Зарубежный опыт формирования и развития региональных кластеров в экономически развитых странах. Вестник ТГПУ. № 12. С. 112–115.
7. Прощаликіна А.М. Проблеми і перспективи формування інноваційних кластерів в Україні. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Випуск 2 (8). С. 55–63.
8. Портер М. Конкуренція. М.: Видавничий дім «Вільямс», 2005. 608 с.
9. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці: монографія. Київ: Логос, 2004. 848 с.
10. Федотова Ю.В. Міжнародний досвід формування кластерних структур та можливості його використання в регіонах України. Інноваційна економіка. 2010 № 5. С. 42–45.
11. Enright M. The Geographical Scope of Competitive Advantage. Stuck in the Region? Changing scales for regional identity / Ed by E. Dirven, J. Grocnewegen and S. van Hoof. Utrecht, 1993. P. 87-102.

Статтю було отримано 12.04.2022