УДК: 658.012
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-4-9
JEL classification: H57
Анотація
Вступ. Головна мета функціонування системи державних закупівель визначається необхідністю забезпечення ефективного використання бюджетних коштів при розвитку конкуренції, прозорості та відкритості організації процесу закупівель.
Метою наукового дослідження є здійснення аналізу процесу оскарження процедури публічних закупівель учасниками при проведенні тендерних закупівель.
Результати. У статті авторами доведено, що оцінка ефективності вирішення спору між суб’єктом оскарження та замовником на основі балансу прав, інтересів і цілей законодавства про закупівлі на практиці є надзвичайно складним питанням, яке має вирішуватися у кожному окремому випадку. Висвітлені особливості визначення предмету закупівлі замовником таким чином, щоб зберегти право обрати такий товар, який його найбільше влаштовує, а не придбати найдешевший існуючий на ринку товар, як, наприклад, папір за певними параметрами щільності та рівнем білизни. Якщо замовник вже визначив у тендерній документації технічні та якісні характеристики предмету закупівлі, то він не має права в подальшому відхилятися від них при обранні переможця. Доведено, процедура оскарження створена спеціально для забезпечення швидкого й професійного врегулювання конфліктів між учасником чи потенційним учасником процедури закупівлі та замовником з приводу діянь замовника, які порушують право такого учасника на участь у процедурі закупівлі та укладення договору із замовником. Зосереджено увагу на умовах подання скарги до вимоги тендерної документації та можливе доповнення обґрунтування необхідності внесення змін в умови цієї документації з можливістю запропонувати додаткові докази.
Висновки. З моменту укладення договору про закупівлю між державним замовником і переможцем закупівлі виникають класичні приватноправові відносини, а отже після укладення договору про закупівлю за державні кошти, який є завершальною стадією процедур закупівель, між сторонами виникають цивільні права та обов’язки, а відтак – і можливість оскаржити процедуру закупівлі.
Ключові слова: публічні закупівлі; орган оскарження; тендерна документація; суб’єкт оскарження; законодавство про публічні закупівлі.
Список літератури
- Акімова Л.М. Практика електронних державних закупівель у країнах ЄС. Новітні інформаційно-комунікаційні технології в модернізації публічного управління: зарубіжний і вітчизняний досвід: матеріали V науково практичного семінару, 20 березня – 20 квітня 2017 р., м. Дніпропетровськ / за заг. ред. Дрешпака В. М. ДРІДУ НАДУ при Президентові України. Дніпропетровськ, 2017. URL: http://www.dridu.dp.ua/konf/konf_dridu/itis %20seminar %202017/pdf/akimova-3.pdf
- Гальчинський Л.Ю., Гаврилова А.Г. Оцінка функціонування електронної системи «Prozorro» як інструмента державних закупівель. URL: http://ape.fmm.kpi.ua/article/view/102574/97652
- Закон України «Про запобігання корупції». № 1700-VII від 10.2014. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/1700-18
- Закон України «Про публічні закупівлі». № 922-VIII від 25.12.2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/922-19
- Міняйло О. І. Розвиток ринку державних закупівель України за умов глобалізації: Формування ринкової економіки / Спец. вип.: Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні : матеріали наук. конф., 14–15 квіт. 2010 р. / редкол.: І. Й. Малий (голова) та ін. Київ: КНЕУ. С. 385–389.
- Ткаченко Н. Б. Управління державними закупівлями : монографія. Київ : Книга, 2007. 296 с
- Центр протидії корупції: аналітичний звіт «Публічні закупівлі: час трансформацій». URL: https://antac.org.ua/wpcontent/uploads/2016/12/5_Kontrolery.pdf/
- Слободяник, А. М. Принципи електронізації публічних. Український журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 3. С. 273-281.
Статтю було отримано 18.09.2019