УДК: 338.482
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-1-3
JEL classification: L83
Анотація
Протягом останніх десятиліть туристична сфера перетворилася на одну з найбільш прибуткових галузей економіки та належить до найважливіших факторів соціально-культурного розвитку. На сучасному етапі розвитку суспільства туризм становить комплексне та багатоаспектне явище, що є одним з найбільш динамічно розвинутих і високоприбуткових галузей світової економіки. Для держави туризм відіграє істотну роль у соціально-економічному розвитку територій та стимулює збереження наявних у регіоні туристичних ресурсів. Завдяки розвитку туризму в Україні створюється сприятливе організаційно-правове та економічне середовище для розвитку цієї сфери на основі ефективного використання природних ресурсів та історико-культурного потенціалу країни й забезпечення її соціально-економічних інтересів та екологічної безпеки. Теоретичне обґрунтування сутності туристичних ресурсів як ключового фактору розвитку туризму та їх ролі у соціально-економічному розвитку дає змогу розглядати їх як сукупність певних чинників: природно-кліматичних, соціокультурних та інфраструктурних, які опосередковано впливають на рівень життя. Важливим при класифікації ресурсів є використання атрактивного підходу – акцентування на привабливих об’єктах та об’єктах дозвілля для туристів. Туристичні ресурси мають бути атрактивними, доступними, безпечними, екологічними, володіти потенційним запасом та мати відповідний ступінь дослідженості. У дослідженні туристичних ресурсів слід враховувати природні та соціально-економічні, культурні чинники, а також розвиток інфраструктури та якість надання послуг. Оптимальне використання потенційних можли-востей туристичних ресурсів, історико-культурного потенціалу дозволяє не лише покращити економічний стан міст, областей країни, а й підвищити ефективність діяльності як підприємств туристичного бізнесу, так і інших учасників бізнес-процесів, а також вплинути на соціальний рівень життєзабезпечення соціуму, його добробуту та сприяти активному розвитку інфраструктури областей України.
Ключові слова: туризм, туристичні ресурси, рекреація, рекреаційний туризм, туристична пропозиція.
Список літератури
- Мамутов В.К., Амоша А.И., Дементьева Т. Н. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. К.: Наукова думка. 1992.
- Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. 395 с.
- Кравців В. С. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Львів: НАН України. ІРД НАН України, 1999. 78 с.
- Кузик С. Теоретичні проблеми туризму: суспільногеографічний підхід: монографія. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. 254 с.
- Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. Львів: ІРД НАНУ, 1997. 259 с.
- Рекреаційні умови і ресурси: веб-сайт. URL: https://tourlib.net/books_ukr/maslyak-rekr5-2.htm.
- Минц А. А. Экономическая оценка естественных ресурсов. М.: Мысль, 1972.
- Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия). Известия АН СССР. Серия география. М., 1977. №2.
- Lazic L. Turizam i ruralna podrucja. Novi Sad: Prirodno-matematicki fakultet, Departman za geografiju, turizam i hotelijerstvo. 2007.
- Maksin, Marija, et al.”Menadžment prirodnih i kulturnih resursa u turizmu.” Beograd: Univerzitet Singidunum, Fakultet za turistički i hotelijerski menadžment,
- Gunn, A. Clare. Vacancionscape: Designing tourist regions. New York: Van Nostrand Reinhold. 1988
- Jovicic, Zivadin. Osnovi turizmologije. Banjaluka: PMF.
Статтю було отримано 25.12.2021