УДК: 38.242.4.025.2:330.101.541:339.9
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-2-51
JEL classification: F 32, G 18
Метою статті є аналіз сучасних трендів розвитку світової економічної системи, визначення актуальних ризиків її розвитку, ідентифікація векторів трансформації системи макроекономічного регулювання в умовах відходу від державоцентричної парадигми. Досліджено вплив процесів глобалізації на механізми регулювання економічних процесів, зміну ваги і масштабів застосування традиційних інструментів макроекономічної політики. У структурі ризиків розвитку світової економіки ідентифіковано ті, що мають найбільший довгостроковий вплив у разі невчасного застосування стратегій коригування, а саме: загроза масштабної боргової кризи в країнах, що розвиваються; ризик невиконання Цілей сталого розвитку. Здійснено аналіз концептуальних причин асиметричності розвитку економіки на глобальному ринку. Показано взаємну обумовленість ймовірнісних подій на метарівні. На основі розуміння мейнстримного характеру тенденції до відходу від державоцентричної парадигми досліджено процеси ерозії національного суверенітету та формування урядовими і неурядовими міжнародними організаціями власного суверенітету на основі відчуження об’єктів влади від держави. Наведено приклади впливу недержавних акторів на стратегічні напрями розвитку світової спільноти загалом і національну систему господарювання, зокрема, в особі Римського клубу та МВФ. Ідентифіковано фактори, що впливають на місце країни у системі визначення трендів у геополітиці, що залежить від низки факторів, серед яких: імідж країни, здатність мобілізувати людські та матеріальні ресурси, незалежність у визначенні своїх цілей та інтересів, спроможність держави формувати ефективні союзи і коаліції. Проілюстровано (на основі історії взаємодії України з МВФ) причини і наслідки свідомої втрати автономності та незалежності щодо ухвалення рішень стосовно внутрішньої економічної політики, перетворення на об’єкт світової політики.
Ключові слова: державне регулювання економіки, макроекономічне регулювання, світова економіка, глобалізація, сталий розвиток, економічна політика, міжнародні організації.
Література
- Бородін О.Д. Еволюція теоретичних основ державного регулювання економіки. Іnternational Scientific Journal. 2015. № 8. С. 96-100.
- Денисенко М.П. Глобальна велика депресія-криза неоліберальної системи господарювання. Економіка та держава. 2009. №1. С. 6-8.
- Trade and Development Report. 2022 United Nations, Geneva. 2023. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/tdr2022_ru.pdf.
- Як досягти ЦСР. 2023. URL: https://s3.amazonaws.com/sustainabledevelopment.report/2023/2023-sustainable-development-report-part-1.pdf.
- Кульбачний С.В. Макроекономічне регулювання національної економіки в умовах глобалізаційних викликів. Вчені записки Університету «Крок». 2017. №3 (47). С. 76-81.
- Дмитрієв А.І. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2001. 426 с.
- Пелагеша Н.Є. Україна в смислових війнах постмодерну: трансформація української національної ідентичності в умовах глобалізації. Київ: НІСД, 2008. 288 с.
- Жеребятнікова І. Вплив недержавних акторів міжнародних відносин на світову політику. Актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпро: ПрінтДім, 2023. С. 59-62.
- Перепелиця Г.М. Зовнішня політика України-2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети. Київ: ВД «Стилос», 2007. 272 с.
- Пашков М. Зовнішня політика України: позиції та оцінки громадян. Національна безпека і оборона. 2002. №2. С. 34-44.
- Вінокуров Я. Історичне рішення. Як нова програма МВФ дозволить Україні залучити понад 50 мільярдів доларів. Економічна правда. 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/03/23/698343/.
- Ливдар М.В., Ярошевич Н.Б., Антощук І.А. Україна і Міжнародний валютний фонд: особливості співпраці. Підприємництво та інновації. 2020. № 13. С. 99-104. URL: http://ei-journal.in.ua/index.php/journal/article/view/355/347.
Статтю було отримано 14.04.2024