УДК: 334:631.1

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-3-4

Гуторов Андрій Олександрович,
доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник відділу організації менеджменту, публічного управління та адміністрування, ННЦ «Інститут аграрної економіки»
http://orcid.org/0000-0002-6881-4911

JEL classification: I30; Q10

Агробізнес є одним з основних елементів національного господарства, відповідальним за виробництво й постачан-ня продовольства. Через глобалізацію, зміни клімату, воєнні дії вітчизняні сільгосптоваровиробники стикаються з численними викликами, для подолання яких потрібна зміна парадигмальних засад підприємницької діяльності. До того ж сучасні тенденції розвитку світової економіки вказують на активне зростання значущості інклюзивності як мейнстриму в організації бізнесу. Особливо це стосується аграрної сфери, де інклюзивний підхід спроможний розв’язати проблеми нерівності розподілу доходів, браку доступу до ресурсів і ринків збуту продукції, залучення усіх без винятку груп і верств населення до економічної діяльності тощо. Метою статті є систематизація та вдоско-налення теоретико-методологічних засад інклюзивного розвитку підприємництва і суб’єктів агробізнесу. Дослід-жено теоретико-методологічний базис інклюзивного підприємництва і агробізнесу. Показано, що концепція інклю-зивного розвитку підприємництва і суб’єктів агробізнесу є логічним продовженням розвитку методології соціальної відповідальності бізнесу й сталого розвитку в умовах глобалізації і щораз більшої соціальної нерівності. Встановлено, що інклюзивний розвиток підприємства – це стратегічна орієнтація на створення таких корпора-тивної культури й умов праці, коли кожен працівник відчуває свою значущість, визнання й можливість розвива-тися і реалізовувати свій потенціал, незалежно від свого соціального, економічного чи іншого статусу, задля досягнення загального благополуччя, сталого розвитку самого підприємства й територіальної громади, на якій воно розташоване. Обґрунтовано, що інклюзивний підхід в організації підприємництва й агробізнесу сприяє ста-лому, соціо-екологічно-збалансованому економічному зростанню й соціальній справедливості, збереженню біоріз-номаніття, зменшенню викидів парникових газів, адаптації до змін клімату, ресоціалізації людей з особливими потребами, зокрема колишніх учасників бойових дій, формуванню демократичного громадянського суспільства.

Ключові слова: інклюзивний розвиток, інклюзивне підприємництво, інклюзивний агробізнес, інклюзія, сталий розвиток, методологія.

Список літератури

1. Acemoglu D., Robinson J.A. Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. New York: Crown Business, 2013. 529 р.
2. Acemoglu D., Robinson J.A. The Narrow Corridor: States, Societies, and the Fate of Liberty. New York: Penguin Books, 2020. xix, 556 р.
3. Gupta J. Pouw N.R.M., Ros-Tonen M.A.F. Towards an Elaborated Theory of Inclusive Development. European Journal of Development Research. 2015. Vol. 27. No. 4. Pр. 541–559. DOI: https://doi.org/10.1057/ejdr.2015.30.
4. Гуторов А.О. Інклюзивний розвиток економіки і аграрної сфери (теорія, методика, аналіз). Харків: Видавництво «Точка», 2019. 146 с.
5. Carson R. Silent Spring & Other Writings on the Environment. New York: The Library of America, 2018. xliii, 546 p.
6. Bruntland G.H. Our Common Future. Melbourne: Oxford University Press, 1990. xix, 444 p.
7. Полінкевич О.М. Інклюзивний розвиток підприємств як вимір економічного зростання. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». 2019. № 15(43). С. 48–52. DOI: https://doi.org/10.25264/2311-5149-2019-15(43)-48-52.
8. Golja T., Pozega S. Inclusive Business – What It Is All About? Managing Inclusive Companies. International Review of Management and Marketing. 2012. Vol. 2. No. 1. Pp. 22–42.
9. Creating Value for All: Strategies for Doing Business with the Poor. New York: United Nations Development Programme, 2008. xvii, 156 p.
10. Likoko E., Kini J. Inclusive Business – A Business Approach to Development. Current Opinion in Environmental Sustainability. 2017. Issue. 24. Pp. 84–88. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.cosust.2017.03.001.
11. Shaheen G.E. “Inclusive Entrepreneurship”: A Process for Improving Self-Employment for People with Disabilities. Journal of Policy Practice. 2016. Vol. 15. No. 1-2. Pp. 58–81. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/15588742.2016.1109963.
12. Bakker R.M., McMullen J.S. Inclusive Entrepreneurship: A Call for a Shared Theoretical Conversation about Unconventional Entrepreneurs. Journal of Business Venturing. 2023. Vol. 38. Issue 1. Article 106268. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2022.106268.
13. Жуковська А.Ю. Наукові детермінанти інклюзивного підприємництва. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія: «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм». 2020. Вип. 12. С. 113–120. DOI: https://doi.org/10.26565/2310-9513-2020-12-11.
14. Гуторов А.О. Організаційно-економічні засади залучення господарств населення до інтеграційних відносин. Економічний нобелівський вісник. 2016. № 1(9). С. 102–113.
15. Гуторов А.О. Розвиток інтеграційних відносин в аграрному секторі економіки. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2016. 484 с.

Статтю було отримано 22.07.2023