УДК: 658:330.34

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-1-48

Богдан Михайлович ГНАТКІВСЬКИЙ
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту, Львівський національний університет імені Івана Франка
ORCID ID: 0000-0001-5146-9077

JEL classification: O31; G31; Q14

Анотація

У статті проведено систематизацію теоретичних підходів до розуміння потенціалу економічного зростання, яка дозволила розглядати його, як фактори та джерела зростання й формування економічної потужності країни, як результати розвитку продуктивних сил у галузі та засоби задоволення суспільних потреб загалом та як процеси ідентифікації та створення певних спектрів підприємницьких можливостей; формування, структуризації та побудови показників максимально можливих виробничих потужностей і критеріїв оптимальності виробничих планів зокрема для окремих суб’єктів аграрного бізнесу. Під потенціалом економічного зростання можна розуміти зростання обсягу пропозиції товарів (робіт, послуг), що створені за певний обраний фінансовий період. Потенціал економічного зростання можна визначати багатьма чинниками, найвагомішими з яких можна вважати фактори впливу попиту та пропозиції. Чинники пропозиції зумовлюватимуть фізичну спроможність потенціалу до зростання. Визначають наступні: кількісні та якісні характеристики природних ресурсів; кількісні та якісні характеристики трудових ресурсів; обсяги капіталів; технологічний розвиток та потенціал. Встановлено, що потенціал економічного розвитку суб’єктів бізнесу наразі пов’язаний зі зростанням наукоємних виробництв в основі базових галузей. Виявлено, що надзвичайна увага приділяється стійким потенціалам економічного зростання, зокрема потенціалу зростання добробуту господарюючих суб’єктів. Крім того встановлено, що потенціал економічного зростання має стати похідною для того напряму розвитку, який враховуватиме соціалізацію економічної системи загалом. Суб’єкти торгівлі, фермерства, підприємництва, винахідництва – потенційно вигідні види діяльності, а особи, що в цьому зайняті, користуються повагою. Важливими соціокультурними чинниками потенціалу економічного зростання є позитивні ставлення до інновацій. У розвинених країнах світу потенціал економічного зростання оцінюють як великі блага для людей. Нарешті, за умов тривалого періоду потенціал економічного зростання залежатиме від політичної структури та організації суспільства.

Ключові слова: потенціал економічного зростання, економічний розвиток, суб’єкти аграрного бізнесу.

Література

1. Задоя А.А. Народно-хозяйственный потенциал и интенсивное производство. Киев, 1986. 265 с.
2. Круш П.В., Дергалюк М.О. Обґрунтування складових економічного потенціалу підприємства як системи. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № С. 11-14.
3. Орєхова А.І. Економічний потенціал підприємства: сутнісні характеристики та структуризація. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 17. С. 308–313.
4. Основы экономического и социального прогнозирования / [Д.М. Крук и др]; Под ред. В.Н. Мосина, Д.М. Крука. М., 1985. 200 с.
5. Тодосийчук А. Научно-технический потенциал социально-трудовой сферы. Экономист. 1997. № 12. С. 63-72.
6. Ульянченко О.В. Ресурсний потенціал аграрного сектора економіки України: управлінський аспект: монографія. Суми : Довкілля, 2010. 383 с.
7. Цыгичко А. Сохранение и приумножение производственного потенциала страны. Экономист. 1992. № 7. С. 11-
8. Чумаков К.І. Потенціал підприємства як економічна система. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2012. № 4 (55). С. 223-229.
9. Экономический потенциал развитого социализма / [Б.М.Мочалов, Ф.М. Русинов, Д.К. Шевченко и др.]; Под ред. Б.М. Мочалова. М.: Экономика, 1982. 278 с.

Статтю було отримано 12.01.2021