УДК 911.3:316

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-27

Стоян Дмитрович ШУШУЛКОВ
здобувач, Харківський національний технічний університет сільського 
господарства імені Петра Василенка
ORCID ID: 0000-0003-1369-8797

JEL classification: L83; Q57

Анотація

Вступ. Сучасний етап прояву глобалізаційних викликів визначається збільшенням значення туризму та його впливом як на світову економіку, так і на національні економіки країн. Діяльність туризму пояснюється задоволенням специфічних потреб людини, пов’язаних з відновленням здоров’я й підвищенням продуктивності трудової діяльності, та забезпечується не тільки туристичними підприємствами, але й підприємствами інших галузей. Визначено, що діяльність туризму має значний вплив на природні ресурси, а екологічний туризм вважається «тенденцією» сучасності, оскільки пов’язаний з формуванням екологічної свідомості, спрямованої на гармонізацію з природою та усвідомлення необхідності збереження довкілля. Тому комплексні дослідження впливу туризму на використання природних ресурсів та охорону природи необхідно розглядати з врахуванням взаємозв’язку між довкіллям, господарським комплексом і населенням.

Метою публікації є визначення місця, дослідження тенденцій та перспектив розвитку екологічного туризму.

Результати. В статті досліджуються питання щодо особливостей та тенденцій розвитку екологічного туризму. Проведено аналіз туризму як економічного явища та його вплив на розвиток регіону. Доведено, що природні умови та ресурси складають основну частину потенціалу, який визначає можливості для розвитку туризму. Приведено визначення екологічного туризму та обґрунтовано, що він є невід’ємним компонентом сталого розвитку, призводить до гармонізації екологічних, соціально-культурних та економічних відносин. Визначені умови розвитку екологічного туризму країни і Одеської області, його перспективи для зростання.

Висновки. Аналіз сучасних тенденцій вказує на значні перспективи для зростання та подальшого розвитку екологічного туризму. Враховуючи значний туристично-рекреаційний потенціал, видову біорізноманітність, складові мережі природоохоронних територій можна передбачати, що країна може стати однією із привабливих для розвитку екологічного туризму.

Ключові слова: екологічний туризм, природні умови, сталий розвиток, природоохоронні території, рекреаційний потенціал, екосистема, об’єкти природно-заповідного фонду, природні комплекси.

Список літератури

1. Зінченко Т.Є., Таратула Р.Б., Ступень Р.М. Земельно-ресурсний потенціал рекреаційних територій: монографія. Луцьк: Надстир’я, 2016. 216 с.
2. Ступень Н.М. Концептуальна модель збалансованого розвитку рекреаційних територій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2017. Вип. 25. Ч. 2. С. 101-104.
3. Калина Т.Є., Константінова О.В., Арзуманян Т.Ю. Розвиток туристично-рекреаційної діяльності на природоохоронних територіях. Актуальні проблеми інноваційної економіки. № 3. С. 39-45.
4. Крюкова І.О. Стратегічні імперативи розвитку зеленого туризму в Південному регіоні України. Економічний форум. 2015. № 1. С. 69-75.
5. Дані з сайту Всесвітньої туристичної організації: URL: http://www.unwto.org
6. Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. Туристичні ресурси України: навчальний посібник/. Київ: Альтерпрес, 2007. 369 с.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2015 році. К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, ФОП Грінь Д.С. 2017. 308 с.
8. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2017 році. Одеса: Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, 2018. 270 с.

Статтю було отримано 10.07.2019