УДК 631.1:334 (477)

Сергій Володимирович ГРОШЕВ
головний спеціаліст – юрисконсульт Управління Державної казначейської служби у Київськомурайоні м. Харкова Харківської області
E-mail : SergeyGroshev1970@gmail.com

JEL classification: Q10; Q12; Q15; Q18

Анотація

Вступ. Поступ економіки України до ринку неодмінно супроводжується трансформацією господарського механізму, зміною форм і методів господарювання. Нині серед формалізованих суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки найбільш чисельною є група фермерських господарств, що й зумовлює потребу науково обґрунтованого аналізу їхньої діяльності.

Мета. Метою дослідження є аналіз динаміки розвитку фермерських господарств в Україні.

Метод. Під час дослідження використано такі методи: монографічний, історичний, аналізу й синтезу, розрахунково-конструктивний, графічний.

Результати. Здійснено комплексний аналіз динаміки розвитку фермерських господарств. Показано, що перші фермерські господарства в Україні виникли в 1988–1990 рр. на базі кращих сільськогосподарських підприємств, а стрімкий розвиток фермерства до 2000 р. був спричинений винятковою дією адміністративного механізму і сприятливою державною аграрною політикою. Визначено тенденцію до впорядкування системи фермерських господарств протягом 2005–2017 рр., оптимізації їхніх розмірів переважно за рахунок оренди земельних часток (паїв). Чинниками до того ж є конкуренція, нагромадження досвіду управління фермерськими господарствами, формування компетентностей у фермерів щодо раціональної організації і ведення інтенсивного сільськогосподарського виробництва й збуту готової продукції. Підтверджено, що незважаючи на велику кількість фермерських господарств, їх місце в економіці сільського господарства України і донині залишається незначним. У 2017 р. вони виробляли всього 8,7 % сільськогосподарської продукції (у постійних цінах 2010 р.) усіх категорій господарств і 15,5 % – валової продукції сільгосппідприємств. У структурі валового виробництва фермерських господарств 93,5 % становила продукція рослинництва, з якої найбільшу частку становить зерно і насіння соняшнику. Частка виробництва валової продукції тваринництва за 1990–2017 рр. є низькою і загалом не перевищує 2,0 % у вартісному вираженні й 3,5 % – у натуральному.

Висновки. Показано, що подальший розвиток фермерських господарств України на засадах інституційної трансформації господарств населення й сільських домогосподарств на сімейні ферми є екстенсивним. Інтенсифікація ж можлива тільки за рахунок надання державою коштів підтримки фермерства, а також переорієнтації їх на засади smart-спеціалізації.

Ключові слова: фермерське господарство; фермерство; розвиток; земельні ресурси; сільськогосподарське виробництво.

Список літератури

  1. Аграрна реформа в Україні / за ред. П. І. Гайдуцького. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2005. 424 с.
  2. Шульський М. Г. Фермерство: проблеми становлення і розвитку. Львів : Світ, 2004. 392 с.
  3. БурдейнийІ. М. Фермерство як ефективна форма господарювання на селі. Економіка АПК. 1999. № 5. С. 22–25.
  4. Загальні тенденції розвитку фермерських господарств в Україні / І. М. Демчак [та ін.]. Київ : НДІ «Украгропромпродуктивність», 2016. 56 с.
  5. Розвиток форм господарювання в сільському господарстві: проблеми і рішення /за ред. Ю. О. Лупенка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2018. 54 с.
  6. Сільське господарство України 2016 / відпов. за вип. О. М. Прокопенко. Київ : Держстат, 2017. 247 с.
  7. Сільське господарство України 2017 / відпов. за вип. О. М. Прокопенко. Київ : Держстат, 2018. 246 с.
  8. Розвиток форм господарювання в сільському господарстві: проблеми і рішення /за ред. Ю. О. Лупенка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2018. 54 с.

Статтю було отримано 05.08.2018