УДК: 378.11

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-4-49

Фу Яньцзюнь,
аспірант факультету економіки та менеджменту Сумського національного аграрного університету;
Хенанський інститут науки і технологій
https://orcid.org/0000-0002-9356-757X

JEL classification: O35; I20

Метою статті є аналіз та оцінка ризиків кредитування проектів у сфері освіти Китаю. У роботі використані такі методи дослідження: оглядово-аналітичний, системного аналізу та синтезу. Наголошується, що Китаю необхідно рішуче підтримувати розвиток приватних закладів освіти, залучати всі можливі ресурси для інвестування в індустрію освіти та постійно покращувати якість викладання у закладах освіти, що у майбутньому буде сприяти економічному зростанню територій. На прикладі показано, що загальний річний дохід університету-боржника становить близько 190 мільйонів юанів, а його основним джерелом доходу є оплата за навчання та різні збори. З точки зору джерел доходу з 2016 по 2020 роки, навчання та різні збори становлять 82,72%~88,56% від загального доходу. На відміну від підприємств, позики закладам освіти не покликані вирішити дефіцит коштів для виробництва, експлуатації та довгострокового розвитку. Отримані кредитні кошти використовуються задля покращення роботи закладів освіти та якості викладання. Доведено, що кредитні проекти у закладах освіти мають відмінності стосовно ідентифікації потенційних ризиків порівняно з кредитуванням реального сектору економіки. Констатується, що послуги, які надають заклади освіти, належать до квазісуспільних благ. Навіть якщо існують певні відмінності між приватними та державними коледжами та університетами, атрибут квазісуспільних благ їх послуг все одно існує. Обґрунтовано, що публічність закладів освіти та автономія приватних коледжів та університетів змушують приватні коледжі та університети нести відповідальність за виплату основної суми боргу та відсотків за кредитами. Система оцінки управління ризиками повинна складатися з п’яти рівнів: управлінського середовища, оцінки ризиків, управлінської діяльності, інформації та комунікації та внутрішнього розвитку. Ці п’ять рівнів розглядаються як основні. Кожен з наведених рівнів має власні елементи управління ризиками. Доведено гіпотезу про те, що банківські установи повинні будувати систему оцінки ризиків відповідно до основних характеристик діяльності закладів освіти. Прораховано, що навчальні заклади належать до категорії організацій з високим ступенем ризику. Перспективи дослідження полягають подальшому обґрун-туванні основних інструментів прийняття, передачі ти зниження ступеня ризику кредитування закладів освіти.

Ключові слова: кредити, ризик, управління ризиками, банківські установи, заклади освіти, економічне зростання, ефективність, інновації.

Список літератури

1. Ata C.B., Di G., Wolf W. Securitization and economic activity: The credit composition channel. Journal of Financial Stability. 2017. №28, pp. 225-239.
2. Chen H.J. Life expectancy, Fertility, and Educational Investment．Journal of Population Economics. 2010. № 1. Р. 37-56.
3. Chen S. Parental Investment after the Birth of a Sibling: The Effect of Family Size in Low-Fertility China. Demography. 2020. № 57. DOI: https://doi.org/10.1007/s13524-020-00931-2.
4. Christian R. The relationship between liquidity risk and credit risk in banks. Journal of Banking&Finance. № 40. Р. 242-256.
5. Gustavo J. Gregorutti The Future of Higher Education: Rhetoric, Reality, and the Risks of the Market, The Journal of Higher Education. 2007, №78:4, рр. 487-490.
6. Ingars E., Jana E. The Higher Education Financing System: The Case of Latvia. Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2015. № 2. Р. 183-185.
7. Leung W.S，Taylorb N., Evansa K. The determinants of bank risks: evidence from the recent financial crisis. Journal of International Financial Markets，Institutions and Money. 2015. № 34. Р. 277-293.
8. Marquez-Ramos L., Mourelle E. Education and Economic Growth: An Empirical Analysis of Nonlinearities. Applied Economic Analysis. 2019. № 79. DOI: https://doi.org/10.1108/AEA-06-2019-0005.
9. Scott H.，Ames M.，Schuermann T. Bank capital for operational risk: a tale of fragility and instability. Quantitative Finance. № 9. Р. 1-9.

Статтю було отримано 24.11.2022