УДК339.168.6:338.47

Ілона Олексіївна ПІЮРЕНКО
доктор економічних наук, доцент кафедри управління виробництвом та інноваціи ною діяльністю підприємств Миколаї вського національного аграрного університету
Олексій Миколайович ГАРКУША
доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки та інформаціи них технологіи , Миколаї вськии міжрегіональнии інститут розвитку людини ВНЗ «Відкритии міжнароднии університет розвитку людини «Украї на»
Олексій Геннадійович КУХАРЧИК
здобувач Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон)

Анотація

Вступ. В умовах сучасної глобалізованої економіки, визначальним проявом якої є посилення міжнародних економічних зв’язків, транспортні послуги є пріоритетною складовою національного продукту України, а концепція інтегрованої логістики набула першочергового значення. Активізація функціонування транспортної системи України сприятливо впливає на стан показників зовнішньоекономічної діяльності. Рушійними факторами посилення ступеня глобалізації у сфері транспортних послуг є підвищення рівня товарообміну між країнами, перспективи розвитку світових ринків, міжнародна конкуренція, експансія технологій, розвиток транспортно-логістичної інфраструктури. До завдань розвитку мультимодальних перевезень необхідно віднести: створення цифрової економіки; спрощення процедур торгівлі; створення електронної версії документу, опираючись на формуляр – зразок ООН для зовнішньоторгівельних документів у межах митного «єдиного вікна».

Метою статті є дослідження сучасних аспектів формування й розвитку системи мультимодальних перевезень на регіональному рівні.

Результати. Здійснення транспортного процесу неможливо без належного берегового обслуговування як вантажовласників, так і судновласників цілою низкою посередницьких операцій. За родом своєї діяльності посередництво на морському транспорті в експлуатаційно-комерційному аспекті виявляється головним чином у таких сферах, як: фрахтування тоннажу, суднове агентування, транспортно-експедиторське обслуговування й ін. Тенденція концентрації і централізації капіталу в судноплавстві приводить до того, що фірми-посередники в багатьох випадках не мають чіткої вузької спеціалізації.
Європейський досвід функціонування транспортної системи показує, що визначальним напрямом мінімізації витрат й об’єднання учасників процесу доставки вантажів є організація транспортних мультимодальних перевезень.

Висновки. Згідно з діалектичним підходом, мультимодальне перевезення визначається як міжнародне перевезення, яке виконується двома або більше видами транспорту, організовується оператором, який бере на себе відповідальність доставки вантажів «від дверей до дверей» за єдиним договором і наскрізною ставкою фрахту. Важливо підкреслити, що саме наявність оператора мультимодального перевезення, який несе відповідальність за вантаж і можливі ризики, пов’язані з доставкою на усьому шляху пересування незалежно від кількості видів транспорту, що приймають участь у процесі доставки при оформленні єдиного транспортного документу, є головною відмінною рисою від усіх інших споріднених концепцій транспортування.
Розвиток мультимодальних перевезень є перспективним напрямом розбудови транспортної системи Причорноморського регіону, оскільки дозволяє значно збільшити обсяги перевезень його територією за участю транспортних компаній, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності регіону на національному та світовому ринку транспортних послуг, розвитку мережі існуючих транспортних коридорів, інтеграції транспортної інфраструктури України до світової транспортної системи.

Список літератури

  1. Бурмистров М. М. Мировое морское судоходство. М.: Транспорт, 1979. 280 с.
  2. Кулаєв Ю. Ф. Виробничо-транспортна інфраструктура – основа розвитку ринкової економіки. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наукових праць. Київ: КМУЦА, 1996. 200 с.
  3. Котлубай О. М. Теорія і методологія розвитку транспортно-технологічних систем перевезення вантажів. Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. 200 с.
  4. Тарасенко В. Территориальные кластеры: Семь инструментов управления. М.: Альпина Паблишер, 2015. 201 с.
  5. Терминология комбинированных перевозок (Terminology on combined transport). United Nations. New York and Geneva, 2001. 71 с. URL: http://www.unece.org/ fileadmin/DAM/trans/wp24/documents/term.pdf \
  6. Конвенция Организации Объединенных Наций о международных смешанных перевозках грузов. Женева, 24 мая 1980 г. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_189
  7. Соколова О. Є. Концептуальні засади формування мультимодальної системи перевезення вантажів. Наукоємні технології, 2014. № 1. С. 114-118.
  8. Лимонов Э. Л. Внешнеторговые операции морского транспорта и мультимодальные перевозки. СПб: Иформиацонный центр «Выбор», 2001. 416 с.
  9. Мультимодальне перевезення. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0 % 9C%D1 %83 %D0 %BB %D1 %8C %D1 %82 %D0 %B8 %D0 %BC %D0 %BE %D0 %B4 %D0 %B0 %D0 %BB %D1 %8C %D0 %BD %D0 %B5_ %D0 %BF %D0 %B5 %D1 %80 %D0 %B5 %D0 %B2 %D0 %B5 %D0 %B7 %D0 %B5 %D0 %BD %D0 %BD %D1 %8F
  10. Миротин Л. Б., Ташбаев Ы. Э. Логистика для предпринимателей: учеб. пособие. М.: Инфра-М, 2003. 252 с.
  11. Плужников К. И., Чунтомова Ю. А. Транспортное экспедирование. М.: Транслит, 2006. 528 с.
  12. Войнаренко М. П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні. Економіст. 2000. №1. С. 15-21.
  13. Лагодієнко В. В., Корнієцький О. В. Логістика по-японськи: підвищення ефективності діяльності підприємств. Культура народов Причерноморья. 2014. №275. С. 207-210.
  14. Конкурентоспроможність та сталий розвиток морегосподарського комплексу України [Ільченко С. В., Кухарчик В. Г. та інші]; за ред. О. М. Котлубая. Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2011. 427 с.
  15. Лагодиенко В. В., Корниецкий А. В. Понятие сущности и функций управления в ло-гистических системах. Балтийский гуманитарный журнал. 2014. №4(9). С. 145-147.
  16. Лагодиенко В. В. Корниецкий А. В. Методические принципы логистической системы управления материальными потоками. Карельский научный журнал. 2014. №4(9). С.119-121.

Статтю було отримано 12.09.2018