УДК 338.432:631.115
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-42
JEL classification: F15; O13
Анотація
Дослідження присвячено визначенню сутнісного наповнення інтеграції як процесу, розкриттю особливостей інтегрованих об’єднань в розрізі їх структури, враховуючи специфіку агропромислового виробництва. Теоретичною основою аналізу стало розуміння інтеграції суб’єктів господарювання як багаторівневого процесу системного перетворення, що передбачає якісні зміни на кожному етапі інтеграційного зростання. Виходячи з розуміння значення суб’єкта як елемента структури інтегрованих об’єднань представлено диференціацію понять «суб’єкт» і «суб’єктивний фактор». Визнано, що господарюючий суб’єкт виступає як носій певних властивостей і потенційних можливостей, зокрема – інтеграційних, а суб’єктивний фактор – дія суб’єктів, спрямована на досягнення певної мети.
З метою забезпечення методологічного апарату якісного системного аналізу потенційних видів, форм і методів формування інтегрованих об’єднань підприємств агропромислового виробництва з урахуванням специфічних цілей об’єднання запропоновано типологію типів (видів) інтеграції, яка включила децентралізовану інтеграцію, частково централізовану інтеграцію, централізовану інтеграцію. Виділено рівні інтеграції господарюючих суб’єктів у відповідності до елементів, що входять в інтеграційне об’єднання: рівень фірмової взаємодії, рівень корпоративної взаємодії, рівень галузевої взаємодії. Розкрито структурні особливості функціонування інтегрованих структур агропромислового виробництва на кластерних засадах (в основі яких лежить раціоналізація трансформаційних перетворень в сфері міжгалузевого обміну, структурна реорганізація та інноваційно-інвестиційна модернізація підприємств-учасників об’єднань, підвищення рівня економічної ефективності та конкурентоспроможності за рахунок отримання синергетичних ефектів економічної взаємодії), а також на засадах формування стратегічних альянсів. Досліджено мережеві зв’язки в розвитку кластерних структур з акцентом на ступені інтеграції суб’єктів цих зв’язків.
Сформульовано імператив стратегічного управління структурними параметрами інтеграції в агропродовольчому комплексі – організація корпоративних структур у формі промислово-соціальних кластерів, що є ядром навколо якого групуються підприємства-постачальники і підприємства-споживачі інших галузей, що знаходяться в тісних коопераційних зв’язках з кластерним ядром територіально-промислового комплексу.
Ключові слова: агропромислове виробництво, аграрні підприємства, інтегровані об’єднання, кластери, стратегічні альянси.
Список літератури
- Гегель Г. Сочинения: В 4 т. Т. 4. М.: Наука, 1959. 438 с.
- Косіюк О. М. Теоретичні і практичні аспекти інтеграції організацій у ринковій економіці. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 3. Т. 3. С. 41-48.
- Кедров В. М. Классификация наук: прогноз К. Маркса о науке будущего. М.: Мысль, 1985. 543 с.
- Павельциг Г. Интеграция – дифференциация – прогресс. Интегративные тенденции в современном мире и социальный прогресс. М.: Изд-во МГУ, 1989. 224 с.
- Спенсер Г. Гипотеза развития. Опыты научные, политические и философские. Мн.: Современный литератор, 1998. 1408 с.
- Энгельгарт В. А. Интегратизм — путь от простого к сложному в познании явлений жизни. Вопросы философии. № 11. С. 103–115.
- Винслав Ю. Утверждая научные принципы управления интегрированными корпораціями. Российский экономический журнал. № 10. С. 3-26.
- Барышников А. С. Договорные объединения. Вестник Ленинградского университета. Сер. 5. Вып. 1 (№ 5). 1990. С. 80–89.
- Лацис О. Р. Объединения в странах СЭВ: формы национальной и международной концентрации. М. 1978. 174 с.
Статтю було отримано 11.07.2019