УДК: 338.124

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-4-20

Сергій Миколайович КАЛІНІЧЕНКО
кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри туризму
Державний біотехнологічний університет
ORCID ID:0000-0003-3958-4763
Галина Юріївна ОМЕЛЬЧЕНКО
кандидат економічних наук, доцент кафедри туризму,
Державний біотехнологічний університет
ORCID ID: 0000-0002-1746-2987
Тетяна Володимирівна КОЛЄСНІК
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри туризму,
Державний біотехнологічний університет
ORCID ID: 0000-0002-9167-4072
Андрій Володимирович ГРІБІНИК
асистент кафедри туризму, Державний біотехнологічний університет
ORCID ID:0000-0002-0266-3006
Надія Вадимівна ГРИЩЕНКО
асистент кафедри туризму, Державний біотехнологічний університет
ORCID ID:0000-0002-0772-5579

JEL classification: L83

Анотація

Стійка організація – це та, яка може досягти своїх стратегічних цілей, таких як економічне зростання, розвиток конкурентних переваг або збільшення прибутку незалежно від будь-яких несприятливих проблем, з якими вона стикається як усередині, так і зовні. Вважається, що така організація не тільки переживає збої в роботі чи вороже ринкове середовище, а й процвітає, незважаючи на них.

Звичайні інструменти управління ризиками, такі як аналіз першопричин, SWOT та ймовірнісна оцінка ризиків (PRA), можуть використовуватися для управління відомими або очікуваними ризиками. Але потрібні складніші підходи до управління ризиками, щоб впоратися з такими сценаріями: ризики, які, як ми підозрюємо, вірогідніші, ніж припускають історичні спостереження, через якусь основну причину; екстремальні події, які ми можемо уявити, але які, як нам відомо, ніколи не відбувалися насправді; або ситуації, коли ми не можемо бути впевнені, що складність і невизначеність середовища, в якому ми працюємо, призведуть до несподіваних впливів або умов. Стрес-тестування пропонує спосіб виявлення та виправлення організаційних вразливостей у безпечному середовищі замість того, щоб навчатися на власному досвіді та завдавати додаткових збитків бренду. Туристичні організації повинні встановити довгострокову політику для досягнення довгострокових цілей. Однак світ швидко змінюється, і важливо забезпечити, щоб ідеї та плани, які записуються в політику та використовуються як основа для прийняття рішень та керівництва діями, не мали непередбачених наслідків у майбутньому. Як часто кажуть, жоден план не витримує першого контакту із ворогом. Професійні стрес-тести можуть бути проведені через зовнішні організації та допоможуть підприємствам оптимізувати управління ризиками та підвищити стійкість. Стійкість повинна працювати на всіх рівнях – виконавчому, операційному, технологічному – і розробка та проведення стрес-тестів – один із таких способів всебічної оцінки стійкості.

«Стрес-тестування» або «сценарне планування» є необхідною умовою ефективного управління. Думаючи про майбутнє, про середовище, в якому працює бізнес, і про ключові фактори стійкості та довгострокового успіху туристичної організації, необхідно завжди «діяти у інтересах організації».

Ключові слова: ризики, стрес-тестування, туристична організація, сценарії.

Список літератури

  1. A global survey of enterprises: Managing the business disruptions of COVID-19. International Labour Office. Geneva: ILO, 2020. URL: https:// ilo.org/wcmsp5/groups/public/ed_dialogue/act_emp/documents/publication/wcms_760306.pdf .
  2. Barton L. Crisis in organizations: Managing and Communicating in the Heat of Chaos. Cincinnati, Ohio : South-Western. 1993. 256 р.
  3. Ансофф И. Стратегическое управление / пер. с англ. под ред. Л.И. Евенко. Москва: Экономика, 1989. 519с.
  4. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. Киев : Ника-Центр, 2005. 600 с.
  5. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2003. 504с.
  6. Вербівська Л.В., Кушнір І.В., Романюк А.С. Діагностика кризового стану підприємств у сучасних умовах господарювання. Молодий вчений. 2018. № 12(1). С. 250–255. URL: https://doi.org/10.32839/2 304-5809/2018-12-64-60.
  7. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та прак-тичний інструментарій. Київ: Київський національний торговельно-економічний ун-т, 2001. 580 с.
  8. Науменко А.П., Гаврилко Т.О. Антикризове управління підприємством. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. 2010. Вип. 25. С. 48–54.
  9. Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи : монографія. Харків : ІНЖЕК, 2010. 323 с.
  10. Чорновіл І.А. Сутнісна характеристика кризи підприємства та причини її виникнення. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». № 2. Т. 1. С. 10–13.
  11. Шершньова З.Є., Багацький В.М., Германцева Н.Д. Антикризове управління підприємством: начальний посібник / за заг. ред. З.Є. Шершньової. Київ: КНЕУ, 2007. 608 с.
  12. Шестопалова О.В. Економічно-кризові ситуації на підприємстві та механізми їх подолання. Сталий розвиток економіки. 2013. № 1. С. 119–122.

Статтю було отримано 27.07.2021