УДК: 338:332
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-3-24
JEL classification: M14; Q15; Q18
У статті окреслено стратегічні орієнтири управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Обґрунтовано, що стратегічні засади використання земельних ресурсів аграрних підприємств спрямовані на досягнення цілей сталого розвитку та забезпечення конкурентних переваг у ринковому середовищі через ефективне використання його (власних чи орендованих) земельних ресурсів. Стратегічні цілі використання земельних ресурсів аграрними підприємствами повинні ґрунтуватися на двох взаємопов’язаних компонентах: суспільних потребах та внутрішньому потенціалі розвитку. При цьому основоположними для перспективного, довготривалого розвитку є суспільні потреби, які передбачають необхідність забезпечення екологічної ефективності земельних ресурсів, а з іншого боку – необхідність задоволення соціальних потреб землевласників та землекористувачів. Встановлено, що значення земельних ресурсів як екологічної, економічної та соціальної цінності при здійсненні оптимізації структури землекористування потребує поєднання відповідних напрямів оптимізації. В свою чергу, екологічна складова оптимізації землекористування полягає в усвідомленій необхідності збереження і розумного використання землі як основного природного ресурсу та базисного компоненту довкілля, економічна – у використанні земель саме в тих угіддях, де вони будуть приносити найбільший дохід, соціальна – в адекватності характеру використання земель стану суспільної свідомості і системі суспільних (громадських) потреб. Запропоновано загальну схему системи цілей та стратегічних імперативів використання земельних ресурсів аграрних підприємств. Встановлено, що економічна ефективність використання земельних ресурсів є ключовим стратегічним орієнтиром для отримання екологічних та соціальних ефектів в процесі управління діяльністю та розвитком аграрних підприємств.
Ключові слова: земельні ресурси, цілі, стратегії управління, ефективність, збалансований розвиток.
Список літератури
- Бережницька Г.І. Теоретичні засади управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств. Економіка та суспільство. 2018. Вип. 16. С. 104-107.
- Березін О.В., Дуда С.Т., Міценко Н.Г. Управління потенціалом підприємства: навч. посіб. Львів: Магнолія-2006, 2011. 308 с.
- Васильков В. Організація виробництва. Київ : КНЕУ , 2003. 524 с.
- Горлачук В.В., Песчанська І.М., Скороходов В.А. Земельний менеджмент: навчальний посібник. Київ: Професіонал, 2006. 192 с.
- Гуторов О.І. Проблеми сталого землекористування у сільському господарстві: теорія, методологія, практика: монографія. Харків: ХНАУ, 405 с.
- Зось-Кіор М.В. Удосконалення системи управління земельними ресурсами аграрних підприємств в умовах глобалізації: монографія. Полтава: ПолтНТУ, 2015. 333 с.
- Історія економічних учень: у 2 ч. / за ред. В.Д. Базилевича. 3-тє вид., випр. і доповн. Київ: Знання, 2006. Ч. 1. 582с.
- Маркіна І.А., Кобченко М.Ю. Сутність землекористування та засоби управління його ефективністю. Підприємництво і торгівля. 2019. № 25. С. 94-98.
- Микула О.Я., Бережницька Г.І. Стратегічні імперативи управління використанням земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами. Аграрна економіка. 2018. Т. 11. №3-4. С. 136-150.
- Могилат М.Г Стратегія і стратегічне управління в діяльності підприємств. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Вип. 2 (9). Економічні науки. С. 207-212.
- Ткаль Я.С. Управління ефективністю використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами: автореф. дис. … канд. екон. наук. Харків, 2012. 20 с.
- Третяк А.М., Бабміндра Д.І. Земельні ресурси України та їх використання. Київ, 2003. 227 с.
- Ульянченко О.В., Євчук Л.А., Гуторова І.В. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств та стратегічні аспекти її формування: монографія. Харків, 2011. 340 с.
Статтю було отримано 21.10.2022