УДК: 351:330.15

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-2-32

Микола Георгійович СЕРБОВ
доктор економічних наук, кандидат географічних наук, доцент, перший проректор-проректор з навчальної роботи Одеського державного екологічного університету
ORCID ID: 0000-0002-0220-6745

JEL classification: O13; O32; Q28

Анотація

Вступ. У зв’язку з євроінтеграцією Україні необхідно дослідити світовий досвід управління прісноводними ресурсами, розробити та впровадити законодавчо-нормативні документи відповідно до Водної рамкової директиви. Відповідно адаптація світового досвіду управління прісноводними ресурсами в умовах імплементації Водної рамкової директиви є серед основних завдань дослідження. Водночас, цілий ряд її положень мають декларативний характер, існують проблеми і щодо норм, які стосуються контрольного механізму Конвенції.

Метою статті є процес обґрунтування стратегічних векторів та ключових імперативів інноваційної моделі управління прісноводними ресурсами.

Результати. Досліджено, що ефективне управління прісноводними ресурсами реалізується через відповідні функції менеджменту (планування, організацію, регулювання, мотивацію і контроль), що в сукупності сприяють реалізації визначених цілей розвитку водного комплексу, забезпеченню балансу інтересів всіх суб’єктів водокористування, а також сталому використанню наявного потенціалу як у контексті задоволення поточних потреб населення й економіки, так і в довгостроковій перспективі. Визначено сутність кожної функції, проблеми щодо їх реалізації на сучасному етапі та напрями оптимізації відповідно до викликів сьогодення.

Висновки. Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку національної економіки у контексті глобальних трендів, екологічних прогнозів і соціальних викликів очевидною та безальтернативною метою управління прісноводними ресурсами є забезпечення балансу між трьома векторами сталого розвитку (економічним, екологічним та соціальним), що виступають триєдиним імперативом державної і регіональної політики у сфері розвитку та охорони, розподілу і використання національних ресурсів. Реалізація зазначеної мети потребує розроблення єдиної стратегії, що визначатиме основні імперативи водної політики, які є настановами для прийняття рішень на всіх рівнях, створюватиме рамкові умови та критерії використання наявного водного потенціалу, єдині правила для всіх учасників ринку водних ресурсів. Водна стратегія також має стати основою для адаптації нормативно-правового забезпечення, створення відповідних інституційних та економічних механізмів управління водними ресурсами на всіх рівнях.

Ключові слова: прісноводні ресурси, інновації, сталий розвиток, стратегічні вектори.

Список літератури

1. Goonetilleke, A., Liu, A., Gardner, T. Urban Stormwater Reuse: An Agenda for Sustainable Development; Global Sustainable Development Report; Brief for GSDR–2016 Update; United Nations: New York, NY, USA, 2016.
2. Стратегія розвитку водної політики України – Водна Стратегія. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. URL: https://mepr.gov.ua/files/KMU_Water%20Strategy_new.pdf.
3. Цілі сталого розвитку: Україна 2030. URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html
4. Широков М.А. Напрямки удосконалення менеджменту водних ресурсів у контексті забезпечення продовольчої безпеки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Вип. 16. Ч. 1. С. 180–185.
5. Мартієнко А. І., Бондаренко С. А. Екологічні інновації в регіональній інноваційній системі. Ефективна економіка. 2015. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4232
6. Семчук Г. М. Становище питного водопостачання в Україні. Рекомендації для розробки Закону України «Про питну воду». Київ: НДКТІ МГ, 2010. С. 4–18.
7. Крамаренко І. С. Формування та розвиток регіонального інвестиційного потенціалу в умовах структурних трансформацій економіки: теорія, методологія та практика: монографія. Миколаїв: ФОП Швец В.М., 2019. 356 с.
8. Бойко Є. О. та ін. Екологічні інвестиції: стан та перспективи впровадження на мікро-, мезо- та макрорівнях. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економічні науки. № 2., Т. 3. С. 40–49.
9. Irtyshcheva, I. еt аl. The economy of war and postwar economic development: world and Ukrainian realities. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 8. рр.78–82.
10. Irtyshcheva, I. еt аl. Mechanisms to Manage the Regional Socio-Economic Development and Efficiency of the Decentralization Processes. International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. 2021. рр. 694–701.
11. Іртищева І. О., Рогатіна Л. П., Крамаренко І.С., Андрющенко Є. Г., Білан В.В. Трансформація інвестиційної інфраструктури – запорука економічної безпеки: національний та регіональний аспекти. Агросвіт. № 12. С. 27–33.

Статтю було отримано 12.04.2022