УДК: 339.9:004

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-1-12

Проскурніна Надія Вікторівна,
доктор економічних наук, професор,
професор кафедри міжнародної економіки та менеджменту, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця
https://orcid.org/0000-0001-8587-0467
Тимошенко Карина Віталіївна,
кандидат економічних наук, доцент кафедри підприємництва і торгівлі, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-1231-5355

JEL classification: Н87, G15, F49

У зв’язку зі стрімким розвитком цифрових технологій міжнародна економічна сфера стикається зі значними змінами та викликами. Цифрові інновації проникають у всі аспекти бізнесу: від управління до маркетингу, від логістики до зв’язку з клієнтами. Одним із ключових детермінантів цього процесу є постійний технологічний прогрес, який стимулює впровадження нових інструментів і стратегій. Підприємства, що діють на міжнародному ринку, змушені адаптуватися до цього нового середовища, вдосконалюючи свої процеси, оптимізуючи виробництво та підвищуючи ефективність. Цифрові технології дозволяють автоматизувати багато процесів, що робить бізнес більш гнучким та конкурентоспроможним. Проте разом із перевагами цифровізації приходять нові виклики. Кібербезпека стає все більш актуальною, оскільки підприємства повинні захищати свої дані від кібератак та витоків інформації. Регуляторні питання також ускладнюються, оскільки правове середовище не завжди встигає наздогнати темпи технологічного розвитку. Крім того, виникають етичні питання щодо використання особистих даних та впливу технологій на суспільство. У статті виділено основні стратегічні детермінанти та драйвери, які сприяють розвитку міжнародної економічної діяльності в умовах цифровізації. Узагальнено та систематизовано низку факторів і сил, які спонукають до впровадження та інтеграції цифрових технологій і практик у різних секторах глобальної економіки. Доведено, що рушійні сили цифровізації міжнародної економічної діяльності взаємопов’язані та підсилюють одна одну, а технологічний прогрес формує нову парадигму поведінки та очікувань споживачів, а зміна поведінки споживачів в свою чергу стимулює попит на подальші технологічні інновації. Проаналізовано та узагальнено основні проблеми та виклики, з якими стикаються підприємства на світовому ринку в умовах цифровізації. У цифрову епоху важливо мати відкритий розум і бути готовим до постійних змін. Підприємства, які успішно інтегрують цифрові технології у свою стратегію, можуть отримати значну конкурентну перевагу на міжнародному ринку. Однак це вимагає постійного вдосконалення та готовності до нововведень.

Ключові слова: цифровізація, цифрова економіка, глобалізація, організаційно-економічне забезпечення, міжнародна економічна діяльність.

Література

  1. Апалькова В.В. Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України. Вісник Дніпропетровського університету. Серія Менеджмент інновацій. 2015. Випуск 4. С. 17.
  2. Воскобоєва О.В., Ромащенко О.С. Індекс цифровізації як основний фактор розвитку цифрових технологій. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2018. № 4. С. 56-61.
  3. Демчишак Н.Б., Глутковський М.О. Розвиток цифрової економіки в Україні: концептуальні основи, пріоритети та роль інновацій. Інноваційна економіка. 2020. № 5-6. C. 43-48.
  4. Джусов О.А., Апальков С.С. Цифрова економіка: структурні зрушення на міжнародному ринку капіталу. Міжнародні відносини. Серія «Економічні науки». 2016. №9. URL: http://journals.iir.kiev.ua/ index.php/ecn/article/view/3058/2746.
  5. Дубина М.В., Козлянченко О.М. Концептуальні аспекти дослідження сутності діджиталізації та її ролі в розвитку сучасного суспільства. Проблеми перспективи економіки та управління. 2019. № 3 (19). С. 21-32.
  6. Жекало Г.І. Цифрова економіка України: проблеми та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. С.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. В. 26. Ч. 1. С. 56-60.
  7. Іванова Н. Цифровий розвиток регіонів України: тренди довоєнного періоду та перспективи післявоєнного відновлення. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2022. № 4 (32). С. 208-217.
  8. Карчева Г.Т., Огородня Д.В., Опенько В.А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. 2017. № 3 (27). С. 13-21.
  9. Ковтонюк К.В. Цифровізація світової економіки як фактор економічного зростання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2017. Випуск 27 (1). С. 29-33.
  10. Підсумки роботи Мінцифри 2022. Міністерство цифрової трансформації України. 2022. URL: https://2022.thedigital.gov.ua/.
  11. Піжук О.І. Цифровізація як зміна парадигми розвитку економічних систем. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2018. Випуск 2. С. 84-91.
  12. Поляков М.В. Економіка знань: сутність, детермінанти, глобальний ландшафт: монографія. Дніпро: Нова ідеологія, 2018. 688 с.
  13. Самойлович А. Організаційно-економічне забезпечення надання цифрових послуг: європейський досвід. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2022. № 4 (32). С. 79-86.
  14. Скоробогатова Н.Є. Концептуальні засади формування сталого розвитку суспільства в контексті Індустрії 4.0. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2019. № 16. С. 388-400. URL: http://ev.fmm.kpi.ua/article/view/182748.
  15. Тоффлер Е. Третя хвиля. Київ: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. 480 с.
  16. Федірко О.А. Європейські технологічні платформи як механізм сектораль ного інноваційного розвитку ЄС. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2015. Випуск 14. С. 34-38.
  17. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Центр Разумкова. 2020. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf.
  18. Albach H., Meffert H., Pinkwart A., Reichwald R. Management of Permanent Change. Springer Gabler Weisbaden, 2015. 240 p.
  19. Barefoot K., Curtis D., Jolliff W., Nicholson J. R., Omohundro R. Defining and Measuring the Digital Economy. Working Paper. 2018. 3(15). URL: https://www.bea.gov/digital-economy/_pdf/defining-and-measuring-thedigital- economy.pdf.
  20. Cassar C., Heath D., Micallef L. What is digital economy? Unicorns, transformation and the internet of things. URL: https://www2.deloitte.com/mt/en/ pages/technology/articles/mt-what-is-digital-economy.html.
  21. Dovgal O., Makhova L. Development of the theory of innovations in the context of the new industrial revolution. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм». No 11. C .62-68.
  22. Measuring the Digital Economy. The 5th IMF Statistical Forum Session II: Framing the Conceptual Issue Discussion by Vitor Gaspar, Director, Fiscal Affairs Department, IMF. International Monetary Fund. 2017. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2017/11/16/sp111617-measuring-the-digital-economy.
  23. Schwab K., Nicholas D. Shaping the Fourth Industrial Revolution. 2018. URL: https://www.litmir.me/br/?b=614993&p=1.
  24. Shkarlet S., Dubyna M., Shtyrhun K. Transformation of the Paradigm of the Economic Entities Development in Digital Economy. Wseas transactions on environment and development. 2020. Vol. 16. P. 413-422.
  25. Toffler A. Powershift: Knowledge, Wealth and Violence at the Edge of the 21st Century. New York, Bantam Books, 1990. 512 p.
  26. Zarubei V., Kuybida V., Kozhyna A., Vdovichena L., Varenia N., Modeling and Technology of Public Administration of Socio-Economic Security for Digitalization. International Journal of Management (IJM). № 11 (3). Р. 143-154.

Статтю було отримано 17.12.2023