УДК [338.439.02] : 330.522

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-2-10

Анастасія Дмитрівна МОСТОВА
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародного маркетингу
Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро
email: a.mostovaya@duan.edu.ua

JEL classification: Q10; Q18; O13

Анотація

Вступ. Сучасні умови розвитку соціально-економічних відносин, формування єдиного економічного простору та глобалізаційних процесів вимагають від України формування економічних стратегій розвитку, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, цілей і завдань. Наявність ефективних економічних стратегій дозволяє на державному рівні здійснювати управління соціально-економічними процесами, враховуючи зовнішні та внутрішні фактори середовища.

Мета. Метою статті є формування теоретико-методологічних засад стратегії економічного розвитку держави.

Метод. У дослідженні використовувалися методи системного аналізу й синтезу, абстрактно-логічний, монографічний, узагальнення.

Результати. Проведено дослідження стратегії як наукової категорії. Проаналізовано теоретичні, методологічні та практичні підходи до дослідження стратегії як суспільного феномену. Показано розвиток фундаментальних наукових підходів до трактування поняття стратегії. Розглянуто ключові завдання стратегії при визначенні меж адаптації до зовнішніх факторів, та створення концепції, достатньо стійкої та гнучкої для досягнення поставлених цілей незалежно від впливу зовнішніх сил. Розкрито підходи до стратегії як державного документа, який визначає цільові орієнтири на перспективу, та окреслює основні напрямки забезпечення життєво важливих інтересів країни. Проведено межу між важливістю стратегії для встановлення закономірностей і механізмів державного управління, процесів розробки та прийняття управлінських рішень, та обґрунтування методології постановки стратегічних цілей та завдань, вибору інструментів їх реалізації відповідно до існуючої системи виробничих відносин та економічних процесів держави. Доведено необхідність встановлення цільового критерію як результату дії об’єктивних закономірностей розвитку суб’єкта стратегії, а також інтеграції стратегії та економічних процесів держави для створення ефективної економічної стратегії. Визначено об’єкт і суб’єкт економічної стратегії та сформульовано її мету і цілі. Проведено аналіз механізмів і завдань стратегії і тактики та розкрито сутність державної економічної політики. Показано, що напрямки економічної політики тісно пов’язані з загальними напрямками політики держави, забезпечуючи коригування економічних стратегій суб’єктів нижчих рівнів при коригуванні цілей, пріоритетів, завдань економічної стратегії держави.

Ключові слова: економічний розвиток, економічна стратегія, державна економічна політика

Список літератури

1. Словарь иностранных слов / под ред. Петрова Ф. Н. [и др.]. Москва : Советская энциклопедия, 1964. 784 c.
2. Стратегия [Електронний ресурс]. URL: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ enc2p/360082»>СТРАТЕГИЯ
3. Ожиганов Э. Н. Стратегический анализ политики: теоретические основания и методы. Москва : Аспект Пресс, 2006. 272 c.
4. Минцберг Г., Гошал С., Куинн Дж. Б., Стратегический процесс. Санкт-Петербург : Питер, 2001. 567 c.
5. Клаузевиц К. О войне. Москва : АСТ, 2002. 558 с.
6. Thompson J. L. Strategic Management. London : Delmar Learning, 2001. 1141 p.
7. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави у нестабільних ринкових економічних системах. Київ : НІСД, 1998. 144 с.
8. Богуцький В. Стратегічне планування соціально-економічного розвитку адміністративно–територіальних одиниць. Управління сучасним містом. 2002. №7–9 (7). С. 63–67.
9. Тертичка В., Вакуленко В. Стратегічне планування. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень / укл. О. І. Кілієвич, В. В. Тертичка. Київ : К.І.С., 2004. C. 63-66.
10. Єрохін С. А. Основні засади формування стратегій соціально-економічного розвитку України. Актуальні проблеми економіки. 2004. № 12. С. 17-23
11. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. Київ : Основи, 2001. 349 с.
12. Соловьев В. С. Стратегический менеджмент. Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. 444 с.
13. Економічний словник – довідник / за ред. С. В.Мочерного. Київ : Femina, 1995. 367 с.
14. Кэмпбел Д., Стоунхаус Дж., Хьюстон Б. Стратегический менеджмент. Москва : Прометей, 2003. 336 с.
15. Chandler A. Strategy and Structure: Chapters in the History of the American Industrial Enterprise. Cambridge : MIT Press, 1962. xiv, 463 p.
16. Манов В. Реформы в постсоциалистическом государстве: опыт Болгарии. Москва : Экономика, 2000. 359 с.
17. Почепцов Г. Стратегія як мистецтво і особливий вид політики. Політичний менеджмент. № 2. С. 3-27.
18. Шубін О. Стратегічне управління як основна частина системи менеджменту підприємства. Журнал європейської економіки. 2003. № 4. С. 467-472.
19. Гончаренко О. М., Лисицин Є. М. Методологічні засади розробки нової редакції Концепції Національної безпеки України. Київ : НІСД, 2001. 48 c.
20. Teece D. J. Economic Analysis and Strategic Management. California Management Review. Vol. 26. No 3. Pp. 87-110.
21. Besanko D., Dranove D., Shanley M. The Economics of Strategy. New York : John Willey & Sons, 1996. x, 769 p.
22. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/t152/

Статтю було отримано 12.02.2019