УДК 336.2
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-29
JEL classification: Q13; Q18
Анотація
У статті розглянуто специфіку та спрямованість стійкого розвитку українських м’ясопереробних підприємств. Визначено недоліки у державному регулюванні підприємств м’ясопереробної промисловості. Обґрунтовано необхідність формування механізму державного регуляційного впливу в межах забезпечення стійкого розвитку м’ясопереробної промисловості в Україні. Виділено основні напрямки реалізації державної політики з метою забезпечення стійкого розвитку м’ясопереробної промисловості в Україні. Визначений інструментарій стійкого зростання підприємств м’ясопереробної промисловості в Україні.
Практичне застосування запропонованого інструментарію має свої переваги, а саме: виробники м’ясної продукції отримують необхідні кредитні ресурси під заставу виробленої продукції; гарантія високоякісної та дієвої системи сировинного забезпечення, що дає можливість здійснювати операції за заздалегідь регламентованими умовами, що відповідають критеріям актуальності, прозорості та об’єктивності; можливість врегулювання фінансово-економічних відносин між виробниками м’яса та заготівельними організаціями з оптових і роздрібних продажів.
Доведено, що кінцевий результат реалізації м’ясної продукції варто розподіляти між усіма учасниками виробничо-торговельних відносин залежно від їх витрат. Важливо одночасно й оперативно коригувати фінансово-економічні відносини між сторонами в контексті виробничо-торгових відносин. Наразі сучасні м’ясопереробні підприємства переживають суттєві труднощі, викликані необхідністю скорочення об’ємів виробництва та дефіцитним кадровим забезпеченням. У зв’язку з цим значна частина виробничих потужностей працює у півсили, що призводить до експлуатаційних витрат і, як наслідок, до значного зростання ціни на готову продукцію.
За результатами проведеного дослідження доведено, що досягти позитивних тенденцій у функціонуванні вітчизняних промпідприємств м’ясопереробної галузі та їх соціально-економічної стійкості можна шляхом успішної реалізації на загальнонаціональному рівні нормативно-правових, фінансово-кредитних, ліцензійних, тарифних та антимонопольних заходів.
Ключові слова: підприємства м’ясопереробної промисловості, напрямки державного регулювання, механізм державного регуляційного впливу, інструментарій стійкого зростання підприємств.
Список літератури
- Бакуменко В. Д., Надолішній П. І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посібник. К.: Міленіум, 2003. 130 с.
- Боженьова І. М. Теорія сталого розвитку та її роль у процесі управління підприємством. Збірник наукових праць ВНАУ, Серія: Економічні науки. Вип. № 3 (80). 2013. С. 21–28.
- Васільєва Л. М. Державна підтримка як складова системи державного регулювання аграрного сектора економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 17. С. 85–88.
- Гришан Ю.П. Державне регулювання діяльності підприємств у післяприватизаційний період. Економіка України. № 11. С. 14–22.
- Дацій Н. В. Інвестиційна безпека інноваційного розвитку економіки. Інноваційно-інвестиційна і технологічна безпека трансформації регіональних економічних систем: монографія / за наук. ред. М. А. Хвесика. Київ: Наукова думка, 2013. С. 177–236.
- Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка. К.: Вища школа, 2005. 325 с.
- Омаров Ш. А. Концепція сталого розвитку в законодавстві України та країн світу і практика її впровадження. Бізнес Інформ. 2014. № 12. С. 85-95.
- План заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020». URL: http://zakon3.rada.gov.ua/.
Статтю було отримано 15.07.2019