УДК: 338.242.2:631.11
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-46
JEL classification: Q13
Анотація
Вступ. Сталий розвиток як глобальне явище сприяє та обумовлює взаємозалежності факторів у всіх функціональних сферах діяльності. Актуальність організації й управління ринковою діяльністю аграрних підприємств та інших суб’єктів аграрної економіки зростає у зв’язку із загостренням конкуренції на аграрному ринку як з боку вітчизняних, так і з боку зарубіжних товаровиробників. Процес виробництва сільськогосподарської продукції триває місяці, тому на етапі визначення виробничої програми аграрного підприємства дуже важко вчасно реагувати на зміни попиту споживачів і підвищувати конкурентоздатність товару в межах уже сформованих схем виробництва на ринках.
Метою статті є визначення ключових детермінант забезпечення конкурентоспро-можності аграрних підприємств та інших суб’єктів аграрної економіки на засадах сталого розвитку.
Результати. Встановлено, що концепція сталого розвитку здійснює значний вплив на методологію визначення проблем та їх розвиток, розгляд їх з позиції взаємозв’язку, взаємодії та взаємозумовленості окремих складових, які забезпечують економічне зростання, охорону навколишнього середовища та соціальний прогрес. Обґрунтовано, що формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підпри-ємств на засадах сталого розвитку має відбуватися з врахуванням двох суттєвих принципів: по-перше, це формування збалансованого зв’язку в тріаді економіка, екологія та соціальна сфера, що означає оптимальне використання в інтересах людини і природи тих ресурсів, які дає економічний розвиток; по-друге, розв’язання завдань виробництва на основі впровадження відповідальних інновацій, пов’язаних з розвитком не лише на сучасному етапі, а й з урахуванням інтересів прийдешніх поколінь.
Ключові слова: сталий розвиток, конкурентний розвиток, фактори сталого розвитку, чинники конкурентоспроможності, управління конкурентоспроможністю.
Список літератури
- Борщук С.С., Загорський В.М. Концепція сталого розвитку і проблеми оптимізації економічних систем. Регіональна економіка. 2005. № 3. С. 113-119.
- Данилишин Б.М. Розроблення національних стратегій сталого розвитку: корисний досвід для України. Механізм регулювання економіки. 2008. № 3 (2). С. 214-218.
- Горбаль Н., Романишин С. Система управління конкурентоспроможністю підприємства. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету: Економіка, планування і управління галузі. 2010, Вип. 20.12. С. 112-117.
- Економіка підприємства: підруч.; за заг. ред. С. Ф. Покропивного. К.: КНЕУ, 2004. 528 с.
- Квятковська Л.А. Реалізація принципів концепції сталого розвитку в діяльності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. № 1. С. 85-89.
- Літвінова Ю.О. Проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах. Управління розвитком. 2012. № 9. С. 35-37.
- Макаровська Т. П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: навч. посібник. К.: МАУП, 2003. 304 с.
- Митяй О.В., Лагодієнко В.В., Сафонов В.В. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств як основнии важіль сталого розвитку аграрної сфери. Економічний часопис – XXI. 2015. №155(11-12). С. 59-62.
- Ткачук Г.Ю. Формування конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу: монографія. Житомир : ЖДТУ, 2012. 200 с.
- Uzhva A. Competitiveness of Enterprises in a Sustainable Agribusiness Development. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. Vol. IV (17), Issue 108. P. 7-11.
- Ужва А.М. Конкурентоспроможність агропромислового комплексу в контексті євроінтеграціи них процесів України. Економічний дискурс: Міжнародний збірник наукових праць. 2014. Випуск 3. С. 58-61.
- Ужва А.М. Концептуальні аспекти стратегії сталого розвитку агропромислового комплексу. Науковий журнал Луцького національного технічного університету. 2015. № 2. С. 61-
- Чайківський І.А. Механізми забезпечення сталого розвитку сільськогосподарських підприємств. Інноваційна економіка. 2014. № 6. С. 108-114.
Статтю було отримано 03.08.2020