УДК: 379.8

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-4-35

Добрянська Наталя Анатоліївна,
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри туристичного бізнесу та рекреації, Одеський національний технологічний університет
https://orcid.org/0000-0002-0826-8840
Саркісян Ганна Овсепівна,
доктор економічних наук, декан факультету технології вина та турис-тичного бізнесу, професор кафедри турис-тичного бізнесу та рекреації, Одеський національний технологічний університет
https://orcid.org/0000-0001-7362-3637
Крупіца Ірина Вікторівна,
кандидат економічних наук, доцент кафедри турис-тичного бізнесу та рекреації, Одеський національний технологічний університет
https://orcid.org/0000-0003-1438-5039
Нікіфорова Сабіна Іванівна,
здобувачка ступеня магістр спец. 242 «Туризм», Одеський національний технологічний Університет
https://orcid.org/0009-0005-3788-4326

JEL classification: H51; I10; L83

Проаналізовано досвід закордонних країн і міжнародних організацій щодо розвитку екологічного туризму та досліджено діяльність прогресивних, науково обґрунтованих світових практик. Ідентифіковано основні проблеми, які стримують впровадження міжнародного досвіду в українському просторі, а саме: відсутність державної підтримки розвитку сільського, екологічного (зеленого), аграрного туризму; низький рівень інформаційного забезпечення; недосконалість законодавчої і нормативно-правової бази; обмежений обсяг інвестиційних ресурсів; недостатньо ефективне застосування механізму державно-приватного партнерства під час залучення нетрадиційних джерел фінансування інвестиційних проєктів; низький рівень активності органів місцевої влади у розвитку екотуризму; відсутність податкових пільг для осіб, які беруть участь у наданні екотуристичних послуг. Враховуючи закордонний досвід, наведено пріоритетні напрями розвитку екотуризму в Україні. Зазначено про важливість розвитку та популяризації українського екологічного туризму на міжнародних ринках як елементу забезпечення стабільної ситуації в туристичній галузі. Вивчено екотуристичний продукт на міжнародному ринку туристичних послуг. Досліджено види та класифікації екотуристичного продукту, його організацію та просування на міжнародному туристичному ринку. Виявлено, що екологічний туризм набуває широкої популярності і займає значне місце в туристичній індустрії. Визначено, що поява нового види туризму позитивно впливає на економічний розвиток країн. Найпопулярніші екотуристичні тури в тих країнах, де залишилися безцінні ресурси природи. Проаналізовано, що головною метою екотуризму – є  вивчення та  збереження  довкілля, збереження безцінних краєвидів. Ось головна відмінність від інших видів туризму. Потенціал розвитку міжнародного екотуризму є значним. Але він не використовується достатньо. Таким чином, одним з головних завдань у галузі розвитку туризму – це створення екологічних шляхів і шляхів екотуризму. Екологічний туризм може бути спеціалізацією, яка стане конкурентоспроможною альтернативою ірраціональній економічній діяльності, а за підтримки державних установ – реальним механізмом забезпечення сталого розвитку регіону.  Таким чином, для розвитку міжнародного екотуризму необхідними є такі передумови: наявність потенціалу ресурсу, гармонійне поєднання природних та антропогенних об’єктів, мережі туристичних маршрутів, які можуть стати основою дорожніх туристичних маршрутів.

Ключові слова: екотуризм, перспективи, шляхи вирішення, проблеми, впровадження, тур.

Література

1. Безугла Л.С. Закордонний досвід становлення та розвитку екологічного туризму та можливості його використання в Україні. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2020. №2 (22). С. 118-127.
2. Mondino E., Beery T. Ecotourism as a learning tool for sustainable development. The case of Monviso Transboundary Biosphere Reserve, Italy. Journal of Ecotourism. 2019. №18:2. Р. 107-121. DOI: https://doi.org/1080/14724049.2018.1462371.
3. Kuzior A, Lyulyov O., Pimonenko T., Kwilinski A., Krawczyk D. Post-Industrial Tourism as a Driver of Sustainable Development. Sustainabiliti. 2021. №13(15). Р. 8145 DOI: https://doi.org/10.3390/su13158145.
4. Писаревський І.М., Погасій С.О., Поколодна М.М. Організація туризму: підручник. Харків: ХНАМГ, 2018. 541 с.
5. Дмитрук О.Ю., Дмитрук С.В. Екотуризм: навч. посіб. Київ: Альтерпрес, 2019. 358 с.
6. Kuzior A, Lyulyov O., Pimonenko T., Kwilinski A., Krawczyk D. Post-Industrial Tourism as a Driver of Sustainable Development. Sustainabiliti. 2021. № 13(15). Р. 8145 DOI: https://doi.org/10.3390/su1315814.
7. Безугла Л.С., Савчук Л.М., Бандоріної Л.М. Сільський зелений туризм: тенденції розвитку національного туристичного бізнесу. Сучасні підходи до соціально-економічного, інформаційного та науково-технічного розвитку субʼєктів національного господарства: колективна монографія. Дніпро: Пороги, 2020. С. 157-166.
8. Писаревський І.М., Тонкошкур М.В. Планування та організація туристичних маршрутів: підручник. Харків: ХНАМГ, 2012. 304 с.
9. Добрянська Н., Саркісян Г., Крупіца І., Бирка К. Аналіз міжнародного ринку енотуристичних послуг. Food Industry Economics. 2022. № 14(1). DOI: https://doi.org/10.15673/fie.v14i1.2271.
10. Lagodiienko V., Sarkisian H., Dobrianska N., Krupitsa I., Bairachna O., Shepeleva O. Green Tourism as a Component of Sustain-able Development of the Region. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Developmente. 2022. Vol. 44. No. 3. Р. 254-262. DOI: https://doi.org/10.15544/mts.2022.26.

Статтю було отримано 16.09.2023