# 27 230-237 Переглянути повний текст статті

УДК: 658.8:368.07

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-27

Артем Вікторович Ченцов
здобувач кафедри міжнародних економічних відносин, регіональних студій та туризму Університету митної справи та фінансів
ORCID ID: 0000-0001-8243-0968
Е-mail: ChentsovAV@meta.ua

JEL classification: М31; Р17; L26

Анотація

Вступ. Подібність технічних характеристик товарів на багатьох споживчих ринках вимагає від товаровиробників орієнтуватися на нецінові методи конкуренції, засновані у тому числі на формуванні належного інформаційного образу власної продукції у свідомості споживача. Формування такого образу має враховувати набутки четвертої промислової революції та тенденції до цифровізації економіки, що також вимагає змін в організації маркетингової діяльності підприємств. Відповідно до цього виникає проблема пристосування параметрів маркетингової діяльності підприємств до формальних на неформальних зв’язків між ключовими економічними агентами.

Метою дослідження постав розвиток теоретико-методичних засад організації маркетингової діяльності підприємства на основі використання системно-рефлексивної парадигми маркетингу.

Результати. Гіпотезою дослідження постало підпорядкування процесу організації маркетингової діяльності підприємства вимозі забезпечення можливості збільшення або максимізації рангу рефлексії суб’єкта організації маркетингової діяльності та врахування інтересів всіх стейкхолдерів процесу створення підприємством продукції, а не лише кінцевих споживачів. Додатковою гіпотезою постало орієнтувати організацію маркетингу не на досвід окремих суб’єктів, а на кількісні показники, закладені в концепції орієнтованого на дані маркетингу. Гіпотези доведено шляхом визначення структури предметної області організації маркетингової діяльності підприємства. Об’єктом маркетингової діяльності обрано звуження зони компромісів між споживачем та підприємством. За такого підходу маркетингова діяльність розглянута одночасно як процес, як явище з певною структурою, як взаємодія, як функція та як система. Відображено логіку сполучення контурів маркетингової діяльності та рефлексивного управління на підприємстві.

Висновки. Системно-рефлексивний підхід дозволив розвинути парадигму маркетингу шляхом формування інформаційних впливів на носіїв споживчого інтересу. В основу такого розвитку покладено вимогу збільшення рангу рефлексії в циклах організації маркетингової діяльності підприємства.

Ключові слова: маркетингова діяльність, системно-рефлексивний маркетинг, економічний інтерес, ранг рефлексії.

Список літератури

  1. Болотских Т.В. Организационное обеспечение рефлексивного управления процессами освоения новых рынков сбыта страховых услуг. Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія : Економіка. 2013. Т. 14. № 263. С. 46-53.
  2. Галаченко А.А. Парадигма системно-рефлексивного маркетинга, как инструмент повышения конкурентоспособности санаторно-курортных услуг в условиях региона. Формування ринкових відносин в Україні. 2017. № 12(199). С. 206-212.
  3. Длигач А.А. Системно-рефлексивный маркетинг: монография. К.: Алерта, 2014. 400 с.
  4. Лепа Р.Н. Модели рефлексивного управления в экономике : монография. Донецк: Институт экономики промышленности, 2012. 380 с.
  5. Лефевр В.А. Рефлексия. М.: Когито-Центр, 2003. 496 с.
  6. Мальчик М.В. Рефлексивное управление конкурентоспособностью промышленных предприятий: монография. Донецк-Ровно: ЧП Лапсюк В.А., 2010. 216 с.
  7. Никулин И.В., Новосельцев В.И. Оценка проектных рисков в системах взаимного рефлексивного управления: монография. Воронеж: Научная книга, 2009. 126 с.
  8. Пилипенко А.А. Організація рефлексивного управління розвитком підприємств та їх інтегрованих об’єднань. Управління розвитком. 20151. № 1. С. 58-62.
  9. Покотилова О.І. Рефлексивний підхід у системі формування товарного асортименту підприємства. Таврійський науковий вісник. 2012. № 81. С. 399-404.
  10. Попов О.В. Модель організації інформаційно-інституціонального забезпечення рефлексивного узгодження інтересів у партнерському маркетингу. Бізнес Інформ. 2011. № 8. С. 211-213.
  11. Стреблянська І. Урахування рефлексивних ефектів у плануванні збутової діяльності підприємства. Схід. 2012. № 1(115). С. 107-111.
  12. Boßow-Thies S., Hofmann-Stölting C., Jochims H. Data-driven Marketing. Insights aus Wissenschaft und Praxis. Hamburg: Springer Gabler, 2020. 313 с.
  13. Hollensen S. Marketing Management: A Relationship Approach. London: Financial Times Prentice Hall, 2010.
  14. Kingsnorth S. Digital Marketing Strategy: An Integrated Approach to Online Marketing. London: KoganPage, 2016. 339 с.
  15. Kotler P., Lane K. Marketing Management. London: Prentice Hall, 2011. 812 с.
  16. Mavrina M. The concept of reflexive management of consumer demand. Baltic Journal of Economic Studies. 2017. vol. 3. № 3. P. 38-47.

Статтю було отримано 10.09.2020