# 31 268–279 Переглянути повний текст статті

УДК 332.13:338.32

Олена Валеріївна ДОВГАЛЬ
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри економічної теорії і суспільних наук,
Миколаївського національного аграрного університету
E-mail: dovgal@mnau.edu.ua

Анотація

Вступ. У статті досліджуються сучасні напрями розвитку сільських територій в Україні, особливості сільського розвитку в умовах проведення в країні реформи з децентралізації з метою формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення та підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя,  узгодження інтересів держави й територіальних громад. Розкриваються ймовірні сценарії розвитку подій і їх вплив на формування сільських територій.

Метою статті є висвітлення й обґрунтування питань пов’язаних з розвитком сільських територій в умовах проведення в країні реформи з децентралізації.

Результати. Реформа децентралізації має безпосереднє відношення до розвитку й оптимального використання ресурсного потенціалу сільських територій. У сучасних умовах організація розвитку сільської території вимагає вдосконалення системи розв’язання комплексу проблем у сферах розподілу функцій центральної і місцевої влади в моделі управління сільським регіоном, розвитку місцевого самоврядування та громади села; побудови ефективних форм управління аграрним сектором; аналізу використання потенціалу розвитку сільських територій тощо.

Висновки. Реформа децентралізації актуалізує задачу оптимального вибору структури господарської діяльності окремого регіону, формуючи соціально-економічний ландшафт відповідно до набору регіональних факторів виробництва, які знаходяться в надлишку (порівняно з іншими регіонами). Перед місцевими громадами та їх самоврядними органами постають як нові можливості, так і нова відповідальність. Стає очевидним, що рівень добробуту членів територіальних громад залежить не лише від наявності ресурсів, але й від того наскільки повно та ефективно їх використовувати. В свою чергу, останнє залежить від рівня пасіонарності жителів сільських територій та якісних управлінських характеристик їх представників у органах місцевого самоврядування, готовності представників місцевого бізнесу вступати у партнерські відносини один з одним й органами місцевого самоврядування, брати на себе частину відповідальності за підтримку та розвиток такого рівня соціальної інфраструктури на селі, яка б забезпечувала задоволення потреб місцевих жителів у базових побутових потребах, була стимулом проживання економічно активного населення в сільській місцевості.

Ключові слова: сільські території, ресурсний потенціал, регіональний розвиток, сільський розвиток, сфера аграрного виробництва.

Список літератури

  1. Островський І. А., Гармаш А. С. Децентралізація як стратегічний напрямок розвитку економіки України. Інтернет-конференція ХНУМГ ім. О. М. Бекетова «Економіко-правові аспекти державно-приватного партнерства в умовах децентралізації економіки України». 2017. URL: http://ojs.kname.edu.ua/index.php/ area/article/ view/1512
  2. Малиновський В. Підходи щодо організації влади на первинному рівні публічного управління України. Вісник національної академії державного управління при Президентові України. 2010, №3. С. 169-177.
  3. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Розпорядження Кабінету Міністрів України №333-р від 01.10.1014р. Офіційний вісник України. 2014, №30. С. 18.
  4. Про співробітництво територіальних громад. Закон України №1508-VII від 17.06.2014р. Відомості Верховної ради України. 2014, №34. С. 1167.
  5. Про добровільне об’єднання територіальних громад. Закон України №157-VIIIвід 05.02.2015р. Відомості Верховної ради України. 2015, №13. С. 91.
  6. СтоянецьН. В. Типологізація регіонів як інструмент процесу прогнозування. Економіка АПК. 2014, №12. С. 21-28.
  7. МироненкоМ. Ю. Теоретичні основи управління розвитком регіону. Державне управління та місцеве самоврядування. 2011, Вип. 1(8). С. 204-207.
  8. ДієсперовВ. С. Сільські громади та адміністративно-територіальна реформа. Економіка АПК. 2015, №1. С. 56-63.
  9. ЛагодієнкоВ. В., Боднар О. А.Вплив соціально-економічного розвитку села на рівень життя сільського населення регіону. Економіст. 2012. № 2. С. 50-51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2012_2_18.
  10. ГубеніЮ. Е., Коверко Ю. А. Розвиток особистих селянських господарств в умовах адміністративної децентралізації. Економіка АПК. 2017, №1. С. 68-73.
  11. ВойтикО. Особливості державного управління регіональним розвитком: теоретичні аспекти. Державне управління та місцеве самоврядування. 2017, вип. 1(32). С. 21-26.
  12. МорозО. О., Семцов В. М. Місцеве самоврядування в Україні: фактори стримування. Економіка АПК. 2012, №3. С. 23-29.
  13. ВовкІ. С. Роль бюджетного федералізму в регулюванні соціально-економічного розвитку регіонів. Економіка АПК. 2011, №4. С. 65-70.
  14. БулавкаО. Г., Ставнича Л. А. Місцеві бюджети – основа розвитку сільських громад. Економіка АПК. 2014, №7. С. 127-132.
  15. КропивкоМ. Ф., Ксенофонтов М. М., Хміль Н. В. Напрями удосконалення державного управління аграрним сектором в умовах децентралізації влади та дерегуляції господарської діяльності. Економіка АПК. 2015, №3. С. 5-14.
  16. МалиновськийА. С., Підгородецький Д. О. Роль ініціативи громади в розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2012, №9. С. 70-76.
  17. Жук В. М. Неформальні інститути селянства у моделюванні реформ та аграрної політики: теорія і практика. Економіка АПК. 2017, №9. С. 5-18.
  18. Кальна-Дубінюк Т. П., Бесчастна М. В. Соціальне партнерство в сільській місцевості з використанням потенціалу дорадчих служб. Економіка АПК. 2015, №7. С. 71-76.
  19. Малік М. Й., Забуранна Л. В. Розвиток сільських територій в умовах децентралізації влади. Економіка АПК. 2017, №7. С. 5-14.
  20. Лупенко Ю. О. Стан та перспективи сталого розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2017, №6. С. 7-10.
  21. МудракР. П., Лагодієнко В. В., Лагодієнко Н. В. Вплив сукупних витрат на обсяги національного виробництва. Економічний часопис – XXI. 2018. №172 (7-8). С. 44-50.
  22. Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів; пер. з англ. Олійника А., Скільського Р. К.: Основи, 1997. 390 с.
  23. Музичук М. М. Роль кластерних утворень у розвитку вітчизняної аграрної економіки. Економіка АПК. 2014, №1. С. 142-145.
  24. Божидарнік Т. В. Кластерний підхід як потужний інструмент стимулювання розвитку сільського господарства. Економіка АПК. 2011, №11. С. 133-138.
  25. Кропивко М. Ф. Організація та планування комплексного розвитку агропромислового виробництва і сільських територій в умовах децентралізації владних повноважень. Економіка АПК. 2014, №7. С. 109-121.
  26. Кропивко М. Ф. Підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості агропромислового виробництва на основі розвитку кластерних систем. Економіка АПК. 2013, №3. С. 3-15.
  27. МудракР. П., Лагодієнко В. В. Агроінфляція та індекс споживчих цін на продовольчі товари: порівняльний аналіз «Україна – ЄС». Економіка України. №1 (674). С. 28-40.
  28. Ужва А. М. Кластеризація як ефективний інструмент управління розвитком регіонального аграрного бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». Випуск 19, частина 2. С. 110-113.

Статтю було отримано 15.11.2018