# 16 92-103 Переглянути повний текст статті

УДК 339.9

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-1-16

Яценко Ольга Миколаївна,
доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародної торгівлі і маркетингу,
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
https://orcid.org/0000-0003-4399-2217

JEL classification: L71; O30; Q01; Q42

Глобальний енергетичний перехід характеризується переходом від викопних видів палива, таких як вугілля, нафта і природний газ, до більш чистих і сталих джерел енергії. Акцентовано увагу, що воднева енергетика має значний потенціал для розвитку інноваційного бізнесу, міжнародної торгівлі і забезпечення енергетичного переходу для сталого пост-вуглецевого майбутнього. Нині більшість водню споживається локально, без значних обсягів міждержавних поставок. Зазначено, що розвиток цього ринку стикається з низкою технічних викликів, зокрема високими витратами на виробництво «зеленого» водню, технічними складнощами з інфраструктурою, його транспортуванням та зберіганням через низьку щільність і необхідність створення масштабної інфраструктури.

Попит на водень зростає, оскільки він відіграє ключову роль у декарбонізації та зниженні викидів парникових газів, особливо у важкій промисловості, транспортному секторі та енергетичних системах. У короткостроковій перспективі торгівля воднем, ймовірно, відбуватиметься переважно між сусідніми країнами через трубопроводи, що обмежуватиме масштаби міжнародної торгівлі доти, доки не будуть розроблені технології, що зменшують витрати. У довгостроковій перспективі зі зростанням попиту на «зелений» водень, особливо в Європі та Азії, тенденція до активної торгівлі цим ресурсом поступово зміниться. За найбільш оптимістичними прогнозами світовий ринок водню поступово зростатиме до 2030 р. і обсяг міжнародної торгівлі воднем може досягнути 120 млн тонн на рік. Теоретично доведено, що водень починає відігравати дедалі важливішу роль у глобальній енергетичній системі, геополітика торгівлі енергоносіями неминуче зміниться. В енергетичній геополітиці традиційно домінували експортери викопного палива, такі як Близький Схід і росія. Однак перехід на водень має потенціал для децентралізації виробництва енергії, роблячи країни з багатими ресурсами відновлюваної енергії, такі як Перська затока, Північна Африка та частини Європи, ключовими гравцями на новому ринку водню. Це підкреслює важливість розвитку міжнародних ланцюгів постачання водню, зокрема з регіонів, багатих на відновлювані джерела енергії, таких як Північна Африка, Близький Схід і Австралія. Інституціональне забезпечення енергетичного переходу для сталого пост-вуглецевого майбутнього реалізується на глобальному і макрорівні. На глобальному рівні – через систему норм і правил регулювання міжнародного ринку, політику міжнародних торговельних угод й митного регулювання, міжнародну координацію щодо впровадження стандартів якості та безпеки водню. На макрорівні – через державні інституції, регуляторну базу та стратегії розвитку водневої економіки, які вже стали невід’ємною частиною енергетичних планів багатьох країн, що прагнуть досягти вуглецевої нейтральності, скорочення викидів парникових газів і підвищення енергетичної безпеки. Обґрунтовано, що ринок водню чекає непростий шлях, пов’язаний з вирішенням технічних і економічних питань. Проте, завдяки розвитку інноваційного бізнесу та технологічних інновацій, підтримці з боку урядів, приватних інвесторів і різних груп стейкхолдерів, цей сектор має великі шанси стати ключовим гравцем у майбутньому енергетичному ландшафті, відіграючи важливу роль у декарбонізації світової економіки.

Ключові слова: інноваційний бізнес, інституціональне забезпечення, енергетичний перехід, водень, глобальна воднева економіка, геополітика енергетики, декарбонізація, сталий розвиток, стале пост-вуглецеве майбутнє, зелений перехід, зелені інвестиції, технологічні інновації, міжнародна торгівля, система торгівлі викидами, регулювання, стратегічні інтереси, економічні інтереси, стратегія використання водню для енергетики, енергетична стратегія, стратегування водневої економіки, стратегії країн, глобальні тригери розвитку, торговельна політика, екологічна політика, міжнародні торговельні угоди, митне регулювання, міжнародна торгівля.

Література

  1. Global hydrogen trade to meet the 1.5°c climate goal: part I – trade outlook for 2050 and way forward. 2022. URL: https://www.irena.org/-/media/Files/IRENA/Agency/Publication/2022/Jul/IRENA_Global_hydrogen_trade_part_1_ 2022_.pdf
  2. Yatsenko O., Iatsenko O. Trends and prospects in international hydrogen trade in the face of new barriers and challenges to global cooperation. Аctual Problems of International Relations. 2024. 1. no. 161, pp. 177-189. DOI: https://doi.org/10.17721/apmv.2024.161.1.
  3. Global Hydrogen Review 2024. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/reports/global-hydrogen-review-2024.
  4. The Future of Hydrogen (2019). IEA, Paris. URL: https://www.iea.org/reports/the-future-of-hydrogen.
  5. Hydrogen, IEA, Paris. URL: https://www.iea.org/energy-system/low-emission-fuels/hydrogen.
  6. Low-emission hydrogen production can grow massively by 2030 but cost challenges are hampering deployment. 2024. URL: https://www.iea.org/energy-system/low-emission-fuels/hydrogen
  7. Werner Antweiler, David Schlund. The emerging international trade in hydrogen: Environmental policies, innovation, and trade dynamics. Journal of Environmental Economics and Management. 2024. Vol. 127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jeem.2024.103035.
  8. Dawood Hjeij, Yusuf Bicer, Mohammed bin Saleh Al-Sada, Muammer Koç. Hydrogen export competitiveness index for a sustainable hydrogen economy. Energy Reports, 2023. Vol. 9, pp. 5843-5856. DOI: https://doi.org/10.1016/j.egyr.2023.05.024.
  9. Krzysztof Urbaniec, Anton Friedl, Donald Huisingh, Pieternel Claassen. Hydrogen for a sustainable global economy. Journal of Cleaner Production. 2010. Vol. 18 (Suppl. 1) DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2010.05.010.
  10. Enabling the European hydrogen economy. 2021. URL: https://auroraer.com/insight/enabling-the-european-hydrogen-economy/.
  11. Yatsenko O., Duginets G., Panchenko V. European integration imperatives of Ukraine’s post-war reconstruction on the basis of sustainability: in search of sources of financing. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. 2024 Vol. 334 (5), pp. 616-623. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-334-93.
  12. Michael A. Semeraro III. Renewable energy transport via hydrogen pipelines and HVDC transmission lines. Energy Strategy Reviews. 2021. Vol. 35. DOI: https://doi.org/10.1016/j.esr.2021.100658.
  13. Pedro J. Megía Arturo J. VizcaínoJosé A. CallesAlicia Carrero. Hydrogen Production Technologies: From Fossil Fuels toward Renewable Sources. A Mini Review. Energy & Fuels. Vol 35. Issue 20. URL: https://pubs.acs.org/doi/10.1021/acs.energyfuels.1c02501.
  14. Flavio Pinheiro Martins, Sofía De-León Almaraz, Amilton Barbosa Botelho Junior, Catherine Azzaro-Pantel, Priti Parikh. Hydrogen and the sustainable development goals: Synergies and trade-offs. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2024. Vol. 204. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rser.2024.114796.
  15. Duginets, G., Yatsenko, O., & Panchenko, V. International experience of post-war reconstruction: triggers of socio-economic development in the conditions of decentralization. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, Vol. 328 (2), pp. 497-505. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-328-74.
  16. Kamala Schelling (2023). Green Hydrogen to Undercut Gray Sibling by End of Decade. URL: https://about.bnef.com/blog/green-hydrogen-to-undercut-gray-sibling-by-end-of-decade/
  17. Osaulenko O., Yatsenko O., Reznikova N., Rusak D., Nitsenko V. (). The productive capacity of countries through the prism of sustainable development goals: challenges to international economic security and to competitiveness. Financial and credit activity: problems of theory and practice. 2020. Vol. 2, no 33. pp. 492-499. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207214.
  18. Reznikova N., Grod M. Institutionalization of climate change combat in the eu and socio-economic effects of industry decarbonization. Аctual Problems of International Relations, 2024. issue 158, pp. 59-60.
  19. Yatsenko O, Panchenko V., Ivashchenko O. Climatic limitations of economic growth as challenges of financing international investment projects in the sphere of circular economy. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, Vol. 332(4), pp. 82-89. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-332-11.
  20. What is hydrogen energy? McKinsey&Company. 2024. URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/mckinsey-explainers/what-is-hydrogen-energy.
  21. Hydrogen Insights 2021. A Perspective on Hydrogen Investment, Deployment and Cost Competitiveness. URL: https://hydrogencouncil.com/en/hydrogen-insights-2021/.
  22. Hydrogen Insights 2024. URL: https://hydrogencouncil.com › uploads › 2024/09.
  23. Hydrogen isn’t the fuel of the future. It’s already here. 2019. URL: https://www.weforum.org/stories/2019/06/the-clean-energy-of-the-future-is-already-here/.
  24. Hydrogen Insights 2023 URL: https://hydrogencouncil.com.
  25. Fatih Birol (2019). The Future of Hydrogen. URL: https://www.iea.org/reports/the-future-of-hydrogen.
  26. WTO report: International trade and green hydrogen. Supporting the global transition to a low-carbon economy. (2022). URL: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/ green_hydrogen_e.pdf.
  27. World Bank Report (2023). Scaling hydrogen financing for development. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022024121527489/pdf/P1809201780da10e518c061a2e73041a6fc.pdf#:~:text=consultations%20with%20client%20countries%20and%20private%20sector.
  28. Shkvarylyuk S. (2024). Effective implementation of green energy in Ukraine: theoretical and applied aspects. Collection of Scientific Papers “Scientific Notes”, Vol. 34 (1), pp. 252-261. DOI: http://doi.org/10.33111/vz_kneu.34.24.01.21.145.151/
  29. Рєпкін О. (2020). Плани ЄС щодо розвитку водневої галузі до 2030 року та перспективи України у цій екосистемі. URL: https://ecolog-ua.com/news/plany-yes-shchodo-rozvytku-vodnevoyi-galuzi-do-2030-roku-ta-perspektyvy-ukrayiny-u-ciy.
  30. Onysiuk, S. Mechanisms of international economic cooperation to support the global energy transition: ways to improve. Collection of Scientific Papers “Scientific Notes”. 2024. Vol. 36 (3), pp. 254-271. DOI: http://doi.org/10.33111/vz_kneu.36.24.03.22.152.158.
  31. Зеленько О. О., Гуцан Т. Г., Осьмірко І. В. Воднева енергетика та перспективи її розвитку в економіці україни. БІЗНЕСІНФОРМ. №. 8. С. 20-26. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2022-8_0-pages-20_26.pdf.
  32. Dmitriieva, O. Social factors influence on energy efficiency management and development of renewable energy sources. Collection of Scientific Papers “Scientific Notes”. 2024. № 36 (3), pp. 42-49. DOI: http://doi.org/10.33111/vz_kneu.36.24.03.04.026.032.
  33. Khalatur, S. Financial component of the hydrogen economy development strategy of Ukraine. Collection of Scientific Papers “Scientific Notes”, 2024. № 36 (3), pp. 242-253. DOI: http://doi.org/10.33111/vz_kneu.36.24.03.21.145.151.
  34. Reznikova N., Grod M. Macroeconomic impacts of the circular transition: the green swans of decarbonization on the path to sustainability. Аctual Problems of International Relations. 2024. issue 160, pp. 110-120.
  35. Валова Ю., Лінінг В. Український водень: повоєнні перспективи виробництва та міжнародний ринок. 2024. URL: https://business.rayon.in.ua/topics/696730-ukrainskiy-voden-povoenni-perspektivi-virobnitstva-ta-mizhnarodniy-rinok.
  36. Лопушанська М. Відновлюваний водень: роль України у забезпеченні Європи. 2023. URL: https://ukraine-oss.com/vidnovlyuvanyj-voden-rol-ukrayiny-u-zabezpechenni-yevropy/.
  37. Hydrogen chemical element. URL: https://www.britannica.com/science/hydrogen.
  38. Here’s how global trade will be key to unlocking the full potential of the green hydrogen market. 2023. URL: https://www.businessinsider.com/sc/investing-in-green-hydrogen-could-get-us-to-net-zero.
  39. Green hydrogen: a new step in the energy transition. 2024. URL: https://surfeo.eu/green-hydrogen-a-new-step-in-the-energy-transition/.
  40. Hydrogen blending: A step on the path to net zero. 2022. URL: https://clarus.co.nz/content-hub/hydrogen-blending-a-big-step-on-the-path-to-net-zero.
  41. Qianzhi Z., Lining W., Wenying C., Chenglong Z. Assessing the impact of hydrogen trade towards low-carbon energy transition. Applied Energy. 2024. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2024.124233.
  42. Shijie W., Romain S., Arnold T., Sangwon S., Bernhard S. Future environmental impacts of global hydrogen production. Energy & Environmental Science. 2024. Issue 6. DOI: https://doi.org/1039/D3EE03875K.
  43. Ad van Wijk, Frank Wouters (2021). Hydrogen–The Bridge Between Africa and Europe. DOI: 10.1007/978-3-030-74586-8_5.
  44. «Воднева революція» КПІ долучається до нової стратегії ЄС (2020). URL: https://kpi.ua/ru/hydrogen-strategy-about.

Статтю було отримано 02.01.2025