УДК: 332.2
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-1-33
JEL classification: Q15; Q24
Найголовнішим незамінним багатством суспільства за всіх часів була земля. Вона служить основним природним ресурсом, матеріальною умовою життя та діяльності людей, базою розміщення та розвитку всіх галузей народного господарства, основним засобом виробництва сільського господарства і основним джерелом отримання продовольства. Раціональне використання землі є найважливішим аспектом ведення сільського господарства, головним завданням землеустрою. На сучасному етапі все більшої актуальності набувають питання оцінки сільськогосподарського землекористування та його територіальної організації, підвищення ефективності використання потенціалу продуктивних земель сільськогосподарського призначення. Зумовлено це перш за все тим, що від рівня ефективного використання земельних ресурсів агроформування залежить економічний добробут як товаровиробників, так і товароспоживачів. В сучасній вітчизняній практиці землевпорядної діяльності колосальна увага приділяється питанням підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, у тому числі питанням прогнозування та планування у сфері землекористування. Виявлено, що процеси, які відбуваються в природі, економіці, соціальній сфері, часто ускладнюють вирішення цих питань, у зв’язку з чим застосування традиційних підходів далеко не завжди сприяє отриманню достовірної інформації. Наголошується, що для здійснення ефективного землекористування необхідно брати до уваги екологічну обстановку досліджуваної території, площу орних земель, кліматичні особливості, водночас оцінюючи можливі наслідки від втручання у довкілля. Забезпечення раціонального та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення набуває особливої значущості і є найважливішим економічним та соціальним фактором сталого розвитку економіки та забезпечення національної безпеки країни Однак цей життєво важливий ресурс через низку причин використовується недостатньо повно та ефективно. Подальший розвиток аграрного сектора у межах дослідження інтенсивності та розміру землекористування повинен розглядатися в кількох сценаріях, кожен з яких орієнтований на сукупність природно-кліматичних, організаційно-економічних, соціально-політичних та нормативно-правових умов.
Ключові слова: земельні ресурси, ефективність, аграрні підприємства, державне регулювання, земельні відносини.
Список літератури
- Чумаченко О.М., Мартин А.Г. Еколого-економічні проблеми деградації сільськогосподарських земель в Україні: монографія. К.: Вид-во ЦП Компринт, 2014. 284.
- Купріянчик І.П., Мединська Н.В. Екологобезпечне використання сільськогосподарських земель на регіональному рівні: монографія. К.: ЦП «Компринт», 2016. 218 с
- Бутенко Є.В., Бавровська Н.М. Еколого-економічне забезпечення раціонального використання земельних ресурсів (регіональний рівень): монографія. К.: МПБП «Гордон», 2015. 215 с
- Економічні, екологічні та соціальні аспекти використання земельних ресурсів в Україні: колективна монографія. / за ред. д-ра екон. наук, професора, чл.-кор. НААН О. В. Ульянченка; Харк. нац. аграр. ун-т. Х: Смугаста тип., 2015. 320 с.
- Уряд схвалив Концепцію загальнодержавної цільової програми з використання та охорони земель. URL: https://oda.zht.gov.ua/news/uryad-shvalyv-kontseptsiyu-zagalnoderzhavnoyi-tsilovoyi-programy-z-vykorystannya-ta-ohorony-zemel/.
- Петрига О.М., Яворська Т.І., Прус Ю.О. Економіка аграрного підприємництва: навчальний посібник. Мелітополь: Видавничо-поліграфічний центр «Люкс», 2016. 498 с
- Попов А.С. Управління земельними ресурсами : навч. посіб. / уклад.; Миколаївський національний аграрний університет. Миколаїв : МНАУ, 2022. 214 с.
- Махмудов Ханлар Зейнал огли, Ващенко В. Організаційно-економічний механізм використання земельних ресурсів. Механiзм регулювання економiки. 2022. № 1-2 (95-96). С. 38-44.
- Крюкова І.О., Ніценко В.С. Обліково-аналітична підтримка ефективного управління земельними ресурсами аграрних бізнес-структур. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 15. Вип. 3 (34). С. 7-23.
Статтю було отримано 15.01.2022