# 22 122-128 Переглянути повний текст статті

УДК 338.242.4:005.35

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-3-22

Грачова Яна Петрівна,
здобувач третього (освітньо-наукового) ступеня вищої освіти за спеціальністю 051 Економіка,
Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця
https://orcid.org/0009-0009-9212-0619

JEL classification: L53, G21, M21

У статті розглядається важливість соціальної відповідальності, а також здійснюється уточнення ролі держави та громадських організацій у підтримці соціально відповідального бізнесу. Сьогодні багато українських підприємств та організацій усвідомлюють значення соціально відповідального бізнесу та все частіше створюють і втілюють у життя соціально відповідальні бізнес-проєкти. Такі соціальні проєкти можуть бути пов’язаними з благодійністю, створенням нових робочих місць для ВПО або людей з певними особливими потребами, впровадження нових екологічних технологій у енергетиці чи харчуванні та інші соціальні ініціативи. Сучасність зіткнулася з цілим ланцюгом досить складних проблем (наприклад, стрімкий ріст соціальної нерівності, глобальні екологічні кризи, затяжні збройні конфлікти). У статті акцентується увага на тому, що подолання означених проблем вимагає значних загальних зусиль не лише владних структур, але й бізнесових і наукових кіл, а також громадськості. Автор здійснює аналіз публікацій, присвячених питанням формування та удосконалення соціально орієнтованої поведінки господарюючих суб’єктів, аналізує досвід застосування публічно-приватних практик та підходи до створення і виконання проєктів щодо соціальної відповідальності представників державної влади, бізнесових структур, громадських організацій та інших стейкхолдерів. Соціальна відповідальність держави є одним із головних важелів забезпечення якості та дієвості державного управління. Автор наголошує на тому, що держава має важливе завдання у формуванні соціально відповідальної поведінки громадян. Законодавчий вплив, освітня політика, підтримка соціально відповідального бізнесу та громадські кампанії – це всі інструменти, які держава може використовувати для підтримки та розвитку соціально відповідальної поведінки, що сприяє створенню етичного та сталого суспільства. Громадські організації також відіграють важливу роль у реалізації цих принципів, сприяючи формуванню етичного бізнес-середовища. Найважливіша функція неурядових організацій – змінювати людей. У нашому розрізненому суспільстві неурядові організації сприяють соціальній інклюзії та інтеграції. Громадські організації є активними ініціаторами соціальних проєктів та соціальних ініціатив, котрі спрямовані на створення комфортних умов проживання спільнот, покращення якості освіти тощо. Підсумовуючи, автор наголошує на тому, що держава відіграє важливу роль у регулюванні та стимулюванні соціально відповідальної поведінки бізнесу. Законодавчі акти, фінансові заохочення та інші інструменти державного втручання можуть сприяти формуванню ефективної системи соціальної відповідальності. Також виявлено, що громадські організації забезпечують моніторинг та просування принципів соціальної відповідальності. Вони можуть впливати на бізнес, вимагаючи відповідності високим стандартам етики та доброчесності.

Ключові слова: соціальна відповідальність бізнесу, держава, громадські організації, соціальна держава, соціальні проєкти.

Література

  1. Червінська Л., Червінська Т., Каліна І., Коваль М., Шуляр Н., Чернишов О. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2023. № 6(53). С. 405-416.
  2. Лугова В.М. Напрями розвитку лідерської компетентності керівників українських підприємств. Проблеми економіки. 2012. № 1. С. 64-67.
  3. Домбровська С., Антонова Л., Штирьов О., Коссе А. Соціальна відповідальність держави як антикризова компонента публічного управління. Public Administration and Regional Development. 2023. № 21. С. 624-641.
  4. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність: навчальний посібник. Київ: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». 2015. 180 с.
  5. Європейська соціальна хартія (переглянута) (резюме). URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/european-social-charter.
  6. Di Virgilio F., Dimitrov R., Dorokhova L., Yermolenko O., Dorokhov O., Petrova M. Innovation factors for high and middle-income countries in the innovation management context. Access to science, business, innovation in the digital economy, ACCESS Press. 2023. №4(3). Р. 434-452. DOI: https://doi.org/10.46656/access.2023.4.3(8).
  7. SЕАІ – весна 2000. Соціальний контракт. Брюссель, 2000. 210 с.
  8. НУО в Польщі. Результати дослідження, Асоціація Клон/Явор. Варшава. 2022. 134 c.
  9. Komisarenko A.O. Social entrepreneurship as a mechanism of social transformations and sustainable development of entrepreneurial activity. Law and Public Administration. 2021. №1. Р. 146-153.
  10. Єрмоленко О.О. Комунікаційні стратегії в державному управлінні: стан реалізації та проблеми. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2024. № 3. С. 20-24. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2024-3-4.

Статтю було отримано 15.12.2023