УДК 332.13:338.32

Олена Валеріївна ДОВГАЛЬ
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри економічної теорії і суспільних наук,
Миколаївського національного аграрного університету
E-mail: dovgal@mnau.edu.ua

Анотація

Вступ. Сільські території України, на яких проживає третина населення країни та відбувається найважливіший етап аграрного виробництва – продукування сільськогосподарської сировини, здійснюють непересічний вклад у розвиток національної економіки. Ресурсний потенціал сільських територій являє собою джерело та засіб їх відтворення, а також відіграє ключову роль у визначенні функцій, спрямованості та динаміки їх розвитку. Тому дослідження особливостей розвитку ресурсного потенціалу сільських територій дає можливість складати прогнози, стратегії регіонального та національного розвитку, визначати додаткові фактори впливу щодо покращення добробуту, активізації благополуччя та підвищення рівня життя населення.

Метою статті є дослідження ресурсного потенціалу сільських територій, а саме зміст та особливості його еволюції в умовах сучасних трансформаційних змін.

Результати. Встановлено, що ресурсний потенціал сільських територій країни та окремих її регіонів складається із таких найважливіших елементів: природно-ресурсний; демографічний; туристично-рекреаційний та виробничий. Узагальнюючи підходи вітчизняних дослідників і враховуючи наше бачення окремих аспектів формування, використання та відтворення, ресурсний потенціал сільських територій варто розуміти як фактичний та потенційний набір ресурсів природного, демографічного, туристично-рекреаційного і виробничого характеру, яким володіють і/або користуються спільноти, які проживають на сільських територіях країни й окремих її регіонів.

Ключові слова: сільські території, ресурсний потенціал, виробничий потенціал, сільський розвиток, сфера аграрного виробництва.

Список літератури

  1. Орлатій М. К., Величко А. Є. Формування ресурсного потенціалу сільських територій Дніпропетровської області. Регіональне та муніципальне управління. 2014. №5-6(7-8). С. 97-107.
  2. Самойленко Т. Г. Ресурсний потенціал сталого економічного розвитку сільських територій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Економічні науки. Вип. 15. Частина 3. С. 39-42.
  3. Васьківська К. В., Сембай І. В., Сікора О. А. Проблеми розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2009. №11. С. 117-121.
  4. Бородіна О. М., Киризюк С. В., Риковська О. В. Теоретичні основи сільського розвитку на базі громад: капіталізація активів. Економіка АПК. 2011. №5. С. 153-160.
  5. Веклин О. Категорія «природно-ресурсний потенціал» у суспільній географії. Наукові записки. 2016. №1. С. 9-19
  6. Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І, Міщенко В. С. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К.: ЗАТ «ШЧ ЛАВА», 1999. 86 с.
  7. Жерибор Л. Л. Природні ресурси сільських територій як основа їх відтворення. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2011. вип. 20. ч. І. С. 89-94.
  8. Дієсперов В. С. Земля як головний природний ресурс сільських територій і країни. Економіка АПК. 2010. №9. С. 102-109.
  9. Дієсперов В. С. Використання земельних ресурсів сільських територій. Економіка АПК. 2014. №11. С. 48-56.
  10. Альбещенко О. С. Теоретико-методичні аспекти раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу сільських територій. Економіка та управління національним господарством. 2017. Випуск 16. С. 98-102.
  11. Мудрак Р. П. Земельний фактор у контексті продовольчої безпеки України. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. 2008. Вип. 67. С.88-97.
  12. Лендєл М. А. Селянські домогосподарства: соціально-економічні умови розвитку. Економіка АПК. 2012. №5. С. 178-179.
  13. Ломовських Н. О. Про сутність понять «трудовий потенціал» і «потенціал трудових ресурсів». Вісник Харківського національного аграрного університету. 2009. №5. С. 298-299.
  14. КовалюкБ. І. Проблеми розвитку сільського підприємництва в Україні. Економіка АПК. 2010. №2. С. 130-134.
  15. ЛагодієнкоВ. В. Концептуальна модель розвитку регіонального агропромислового виробництва. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 8. С. 1259-1262.
  16. Томашук І. В. Інвестиційний потенціал сільських територій: основні аспекти розвитку. Сталий розвиток економіки. 2018. №1. С. 140-149.
  17. Грицаєнко М. І. Соціальний капітал у становленні підприємницької мережі аграрної сфери України. Економіка АПК. №5. С. 58-64.
  18. Залізко В. Д., Мартиненков В. І. Сутність інноваційного розвитку економіки сільських територій. Економіка АПК. 2016. №4. С. 66-74.
  19. Малік М. Й. Підприємництво і розвиток сільських територій. Економіка АПК. 2016. №6. С. 97-103.
  20. Забуранна Л. В. Зарубіжний досвід розвитку сільського зеленого туризму. Економіка АПК. 2011. №6. С. 178-183.
  21. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону : монографія / за заг. ред. В.Г. Герасименко. Одеса: ОНЕУ, 2016. 262с.
  22. Мудрак Р. П., Лагодієнко В. В. Агроінфляція та індекс споживчих цін на продовольчі товари: порівняльний аналіз «Україна – ЄС». Економіка України. 2018. № 1 (674). С. 28-40.
  23. Кудла Н. Є. Шляхи підвищення якості сільського туризму. Економіка АПК. 2012, №5. С. 116-122.
  24. Ужва А. М. Кластеризація як ефективний інструмент управління розвитком регіонального аграрного бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». Випуск 19, частина 2. С. 110-113.

Статтю було отримано 05.08.2018