УДК: 338.45:620.9

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-1-31

Оксана Ігорівна КОГУТ-ФЕРЕНС
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
ORCID ID: 0000-0001-6015-5205
Лілія Іванівна МИХАЙЛИШИН
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
ORCID ID: 0000-0001-7944-5317
Олена Сергіївна МОРОЗОВА
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
ORCID ID: 0000-0003-0334-0580

JEL classification: L94; Q40

Анотація

Загалом, криза в енергетичній сфері, що має місце на сьогодні є на сам перед слідством енергетичного тиску відносно України з боку Росії, що вже десятиліттями застосовує засоби для реалізації енергетичної політики в якості інструментів для різного роду політичного тиску. У зв’язку з чим, на тематичному саміті, що відбувся на початку на при кінці 2021 року в ЄС було підтверджено високий ступінь готовності до поетапної відмови від енергетичних ресурсів походженням з Російської Федерації. Як слідство, в результаті прогнозування, передбачається, що вже у 2023 році альтернативні джерела енергії дозволять в значній мірі зменшити залежність енергетичного сектору ЄС від російського природного газу. Суттєва перебудова на ринку енергетики на сьогодні в значній мірі ставить під загрозу також і процеси регулювання, що до сьогодні на ньому в практичній частині реалізувалися. Не секретом є і те, що саме сучасні зміни у різних технологічних процесах на засадах глобальних мережевих споріднених енергетичних зв’язків актуалізують проблему розширення енергетичного ринку. Від так, всі ці, зазначені аспекти досить суттєво впливають на процес осягнення нового практичного та теоретичного підходу до сутнісного показника «світового енергетичного ринку», особливо з позиції віддзеркалення ним все більшої риси гомогенності та однорідності. На сам перед, це є пов’язано з тим, саме щільність енергетичних потоків, транзитних та логістичних шляхів сполучення формує позицію для розуміння єдності світового енергетичного ринку, його безкордоність та просторість. В цей же час, з огляду на самостійність кожної з держав, що входять до складу зазначеного ринку, має місце потреба ментального осягання принципів, норм, стандартів та інструментів його регулювання. Зазначене та інші суміжні з цим питання і послужили підґрунтям для наукового вирішення, важливої на сьогодні проблеми. Варто також констатувати й те, що механізм регулювання світового енергетичного ринку все ж таки піддається впливу діяльності зазначених організацій, проте й енергетичний тиск з боку Росії постійно ставить нові виклики, що за змістом своїм передбачають зміни у діяльності зазначених установ та держав в межах яких вони функціонують, щодо формування нової політики регулювання світового енергетичного ринку за цих обставин. За цих умов ЄС прагне ратифікувати політичну угоду про добровільне зниження країнами ЄС споживацького попиту на природний газ зими 2023 року з метою економії та підвищення рівня енергоефективності. Основними принципами регулювання діяльності світового енергетичного ринку мають стати: безперебійність поставок та закупівель енергетичних продуктів традиційного та нетрадиційного походження; уникнення та запобігання загрозам видобутку, зберігання та трансферту енергоносіїв; досягнення балансу між зацікавленими суб’єктами даного ринку з забезпеченням його конкурентоспроможності; забезпечення раціонального, екологічно-чистого та безпечного енергетичного споживання.

Ключові слова: енергетичний ринок, світова енергетика, формування енергетичного ринку, регулювання енергетичного ринку, альтернативні джерела енергії.

Список літератури

1. Заключний документ Гаазької конференції з Європейської енергетичної хартії. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_061#Text.1.
2. Когут-Ференс О.І. Детермінанти розвитку світового ринку енергетики та нові тенденції до відтворення. Вісник Хмельницького університету. Економічні науки. 2020. №4. Том 3. С. 324-328.
3. Купчак В.Р., Павлова О.М., Павлов К.В., Лагодієнко В.В. Формування та регулювання регоінальних енергетичних систем: теорія, методологія та практика : монографія. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф», 2019. 347 с.
4. МАГАТЕ. Міжнародне агентство з атомної енергії. International Atomic Energy Agency. URL: https://www.iaea.org/.
5. Павлов К.В., Павлова О.М., Коротя М.І. Регулювання діяльності регіональних газорозподільних підприємств України: монографія. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф», 2020. 256 с.
6. Павлова О.М., Павлов К.В., Новосад О.В., Матійчук Л.П. Сутність енергетичної безпеки України в умовах трансформаційних змін. Актуальні проблеми інноваційної економіки. № 2. С. 84-91.
7. Павлова О.М., Павлов К.В., Якимчук А.Ю., Сорокопуд І.В., Галянт С.Р. Енергетичний ринок західного регіону України. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки» 2020. №7. URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2020-7-6202.
8. Павлова О.М., Павлов К.В. Сучасний стан та перспективи розвитку відновлювальної енергетики в регіоні. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2020. №1(21). С. 22-31.
9. Павлова О.М., Павлов К.В., Купчак В.Р., Червоняк В. Функціонування мережі підземних газових сховищ в контексті енергетичної безпеки країни. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2019. №3(19). С. 105-112.
10. Писанко С.В., Павлова О.М., Павлов К.В. Роль та значення інвестиційно-інноваційних процесів в електро-енергетичній галузі регіону. Український журнал прикладної економіки. Том 5. № 3. С. 320-328.
11. Писанко С.В., Романюк Р.В., Павлова О.М., Павлов К.В. Електроенергетичний ринок регіонів України в контексті модернізаційних змін. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2020. №12. URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2020-12-6795.
12. Стрішенець О.М., Павлов К.В. Особливості конкурентних відносин на регіональних ринках нерухомості. Науковий вісник ужгородського університету. Серія «Економіка». Збірник наукових праць. 2016. Випуск 1 (47). Том 2. С. 35-38.
13. Стрішенець О. Світові тенденції розвитку економіки енергетики у ХХІ ст.: адаптація до українських реалій. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 1. С. 73-79. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/echcenu_2016_1_15.
14. Чигрин О.Ю., Абаас С.М. Аналіз особливостей розвитку світового енергетичного ринку. Вісник СумДУ. Сер. Економіка. Вип. 4. 2017. С. 140-145.
15. Юр’єва П.Б. Світовий ринок нафти: ключові характеристики та тенденції. Економіка і суспільство. Вип. 15. 2019. С. 85-94.
16. Януль С. Павлов К., Коротя М., Галянт С. Характеристика газотранспортної системи України. Еконо-мічний часопис Східноєвропейського національного університету ім. Л. Українки. 2019. №1 (17). С. 31-38.
17. Beerepoot M. Technology roadmap: geothermal heat and power. Renewable Energy Division. International Energy Agency. OECD/IEA, Paris ed., 2011. URL: https://iea.blob.core.windows.net/assets/f108d75f-302d-42ca-9542-458eea569f5d/Geothermal_Roadmap.pdf.
18. Kirton, Sunderland L., Cale S. G8 Commitments on Energy. 2008. URL: http://www.g8.utoronto.ca/references/energy.pdf.
19. OPEC-IEA cooperation and the international oil market outlook. URL: https://www.opec.org/opec_web/en/886.htm
20. Pavlov K., Pavlova O. Optimization of multi-channel queuing systems with a single retail attempt: Economic approach. Decision Science Letters. Decision Science Letters 9 (2020). URL: http://www.growingscience.com/dsl/Vol9/dsl_2020_22.pdf.
21.  Work Programme and Budget for the Preparatory Commission for IRENA. URL: https://www.irena.org/officialdocuments?document_topic=05976427e79e40c9a7b89f312f8b%20f7a8.

Статтю було отримано 12.01.2022