УДК 331.56

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-2-18

Миронова Ольга Миколаївна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-3188-2881
Грузіна Інна Анатоліївна,
д.е.н., доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-8156-1090
Гришин Олександр Сергійович,
викладач кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0009-0001-6656-6862
Липовий Дмитро Валерійович,
к.е.н., докторант Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України
https://orcid.org/0009-0008-5560-9864

JEL classification: Q12

Інтеграція принципів сталого розвитку та етичних норм у діяльність аграрних підприємств сприяє покращенню їхньої репутації та зміцненню зв’язків із зацікавленими сторонами, а також стає ключовим фактором довгострокової конкурентоздатності. У цьому контексті процесний підхід до впровадження моделей бізнес-освіти виступає як дієвий інструмент формування необхідних знань, навичок та цінностей у майбутніх лідерів аграрного бізнесу. Розглянуто особливості навчання персоналу як інструменту розвитку соціальної відповідальності в аграрному бізнесі. Виявлено його ключову роль у формуванні нового покоління управлінців та фахівців. Обґрунтовані етапи впровадження моделей бізнес-освіти для розвитку соціальної відповідальності, а також акцентовано увагу на важливості врахування чинників глобалізації, зважаючи водночас на експортну складову сільського господарства в економіці країни. Доведено, що системна бізнес-освіта сприяє глибокому розумінню взаємозв’язку між успіхом підприємства та благополуччям суспільства, екологічною стійкістю.

Ключові слова: моделі бізнес-освіти, інструменти розвитку, соціальна відповідальність, принципи, чинники глобалізації, адаптація навчальних програм, соціальна комунікація.

Література

1. Букреєва Д. С., Денисенко К. В. Соціальна відповідальність бізнесу як основа забезпечення ділової активності підприємств: євроінтеграційний аспект. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-52.
2. Ворончак І. О. Національні моделі соціальної відповідальності бізнесу: особливості та механізм формування. Економіка та суспільство. 2018. Вип. 17. С. 24-29. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-17-4.
3. Іпполітова І. Я., Ревенко О. В. Соціальна відповідальність бізнесу: стратегічний та інвестиційний аспекти. Інфраструктура ринку. 2020. Вип. С. 176-181. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct42-30.
4. Майнка М. К. Бізнес-моделі інноваційного розвитку підприємства: сутність та складові елементи. Наукові записи ЛУБП. 2020. №26. С.48–53. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4420386.
5. Оганісян А.А. Бізнес-моделі реалізації стратегій аграрного виробництва. Агросвіт. 2024. № 6. С. 168–176. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2024.6.168.
6. Омельченко А. І., Ченуша О. С. Інноваційні бізнес-моделі як інструмент стратегічного розвитку підприємства. Економічний вісник НТУУ “Київський політехнічний інститут”. 2022. № 21. С. 52–55. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.21.2022.254847.
7. Райко Д.В., Подрез О. І. Соціальна відповідальність як інструмент управління сталим розвитком промислового підприємства. Проблеми економіки. № 1 (43) С. 173–189. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-173-189.
8. Ревенко О. В., Полежаєва О. В. Диджиталізація освітніх послуг: перспективи розвитку персоналу підприємств у контексті сучасних бізнес-моделей. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2025. Т. № 1. С. 87–91. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-1-15.
9. Ревенко О. В. Стратегічний аналіз соціальних комунікацій бізнесу в процесі пропагування тенденцій європейської інтеграції в Україні. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр». 2020. № 2(58). C. 198–205. DOI: https://doi.org/10.34213/аp.20.02.23.

Статтю було отримано 07.04.2025