УДК: 336.5.614.2

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-2-55

Скиба Галина Василівна,
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин, Хмельницький національний університет
https://orcid.org/0000-0003-3521-4140
Гінчук Лілія Іванівна,
кандидат економічних наук, начальник управління правового забезпечення, Державна служба статистики України
https://orcid.org/0000-0002-6448-9744

JEL classification: A14

У статті наголошено на актуальності та критичній своєчасності формування й реалізації в Україні більш ефективної державної соціальної політики, зокрема в частині покращення соціального діалогу. Метою дослідження визначено вдосконалення методико-прикладного інструментарію підвищення ефективності соціальної політики України на засадах соціального діалогу. Показано, що покращення ситуації у сфері соціальної політики України залежить від цілого комплексу чинників, а також організаційних та економічних засобів, які спрямовані на подолання негативних наслідків впливу перешкод і проблем. Узагальнено, що розвиток соціального діалогу в системі державної соціальної політики України необхідно спрямовувати на формування взаємозв’язків елементів, що дозволить ефективно використовувати принципи функціонування та методи регулювання системи. Визначено економічний інструментарій розвитку соціального діалогу за такими його елементами, як сторони, суб’єкти, види, предмети, рівні, типи. Констатовано, що в системі державної соціальної політики необхідно визначити та обґрунтувати організаційні та економічні засоби державного врегулювання в цій сфері. Критично необхідними є їх формування та реалізація відповідно до завдань розвитку соціального діалогу. Це дозволяє більш комплексно і системно підійти до тактики реалізації державного регулювання в аналізованій сфері.

Ключові слова: соціальна система, соціальний розвиток, соціальна політика, соціальний діалог, якість життя, ефективність.

Література

1. Васильців Т.Г., Флейчук М.І., Лупак Р.Л. Пріоритети і засоби державної політики забезпечення економічної безпеки розвитку внутрішнього ринку в Україні. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2017. Випуск 53. С. 10-19.
2. Данилишин Б., Куценко В. Соціальна безпека-підґрунтя сталого розвитку. Вісник НАНУ. 2010. № 1. С.20-28.
3. Качмарик Я.Д., Лупак Р.Л. Система рішень процесу відтворення трудового потенціалу корпоративних систем. Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні. 2005. Випуск 15. Частина 1. С. 105-110.
4. Куценко В.І., Удовиченко В.П. Соціальна безпека в контексті сталого розвитку. Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. 656 с.
5. Лупак Р.Л., Дідич А.М. Економічні основи забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкових відносин. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Випуск 20 (6). С. 248-252.
6. Мінін Б.А. Соціальна політика держави: виклики та соціальна стабілізація. Київ: Знання, 2012. 198 с.
7. Мульска О.П., Левицька О.О., Куцик В.І. Державна політика забезпечення інноваційних форм зайнятості в умовах цифровізації економіки. Регіональна економіка. 2020. № 3. С. 81-90.
8. Приятельчук А.О., Іщенко О.М. Соціальна безпека в контексті управління розвитком суспільних відносин. Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. 2010. № 19. С. 135-140.
9. Гнибіденка І.Ф., Колота А.М., Рогового В.В. Соціальна безпека: теорія та українська практика: монографія. Київ. КНЕУ, 2006. 292 с.
10. Бакірова В.С. Якість життя населення пострадянських країн у соціологічному вимірі: монографія. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. 216 с.
11. Lupаk R., Kunytskа-Iliаsh M., Berezivskyi Y., Nаkonechnа N., Ivаnovа L., Vаsyltsiv T. Informаtion аnd аnаlyticаl support system of enterprise competitiveness mаnаgement. Аccounting. 2021. no. 7 (7). pp. 1785-1798.

Статтю було отримано 20.02.2023