УДК 338.482:004:332.1

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-4-29

Дехтяр Надія Анатоліївна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки і менеджменту,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0001-7932-8620

JEL classification: H56; L86; Z32

Стаття має на меті визначити пріоритети розвитку цифрового туристичного продукту в умовах відновлення туристичного споживання, у тому числі з використанням ресурсів рекреаційних територій, що постраждали від воєнних дій; та обґрунтувати систему комунікації між споживачами та постачальниками туристичних послуг з урахуванням необхідності дотримання заходів фізичної безпеки. Хоча поточні оцінки показують зростання грошових потоків від туризму, вони зосереджені на традиційних послугах, а не на цифровій інфраструктурі. Віртуалізація туризму та створення цифрових послуг є перспективними для розвитку інноваційних рекреаційних продуктів та збереження культурної спадщини. Основним критерієм пріоритетності відновлення туристичної інфраструктури має бути переважання фізичних чи віртуальних подорожей. У статті запропоновано стратегічну матрицю, яка може бути розширена для деокупованих територій з метою оцінки рекреаційного потенціалу для цифровізації туристичного ринку. Повоєнне зонування України зазвичай поділяє території на неокуповані, звільнені та окуповані/зони активного конфлікту. Ця класифікація є корисною для аналізу ЗМІ та ресурсів, але недостатньою для планування місцевих маршрутів та оцінки безпеки. Рекреаційні кадастри, які раніше були необов’язковими для планування туристичних маршрутів, тепер необхідні для забезпечення безпеки відвідувачів. Ці кадастри містять перелік територій та об’єктів, придатних для використання, з унікальними ідентифікаторами та географічними координатами, нанесеними на цифрові карти. Зонування рекреаційних територій має надавати пріоритет безпеці та офіційному дозволу на відвідування. Будь-який нещасний випадок за участю туристів, наприклад, контакт з вибуховими пристроями, значно знизить інвестиційну привабливість України. Нерезиденти часто сприймають країну як монолітне утворення, не розрізняючи регіонів. Відновлення туристичних потоків може зайняти роки, залежно від швидкості відновлення інфраструктури. Повоєнна Україна може приваблювати «чорних» туристів, які цікавляться екстремальними явищами, але цей інтерес, як правило, короткочасний. Початок і кінець конфліктів є найбільш емоційними етапами, що викликають підвищений інтерес. Після піку емоційного напруження увага переключається на інші події. Україна має бути готовою приймати туристів одразу після закінчення війни, оскільки інтерес до неї буде найвищим. Стратегічний розвиток туризму має враховувати тенденції туристичних запитів та їх часові рамки. У статті також пропонуються можливі види туризму для різних територій, підкреслюється необхідність стратегічного підходу до відновлювального розвитку. Цей підхід має враховувати коливання інтересу до різних видів туризму та локацій, забезпечуючи збалансоване та стале відновлення туристичної галузі України.

Ключові слова: цифровий туризм, повоєнне відновлення, зонування рекреаційних територій, матриця стратегій, напрями туристичного розвитку.

Література

  1. Hoeffler, A. Challenges of infrastructure rehabilitation and reconstruction in war-affected economies: Background paper for the African Development Bank report. Centre for the Study of African Economies and Balliol College, University of Oxford. 1999.
  2. Marsh, P., Auckland, S., Dudley, T., Kendal, D., & Flies, E. A mountain of health benefits? Impacts of ecological restoration activities on human wellbeing. Wellbeing, Space and Society, № 4, Article 100132. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wss.2023.100132.
  3. Pacheco Toma, T. S., Overbeck, G. E., Souza Mendonca Jr, M., & Wilson Fernandes, G. Optimal references for ecological restoration: The need to protect references in the tropics. Perspectives in Ecology and Conservation,   № 21, рр. 25–32. DOI:  https://doi.org/10.1016/j.pecon.2023.01.003.
  4. Prober, S. M., Doerr, V. A. J., Broadhurst, L. M., Williams, K. J., & Dickson, F. (2019). Shifting the conservation paradigm: A synthesis of options for renovating nature under climate change. Ecological Monographs, № 89(1):e01333. DOI: https://doi.org/10.1002/ecm.1333.
  5. Svejcar, L. N., Davies, K. W., & Ritchie, A. L. Ecological restoration in the age of apocalypse. Global Change Biology, №29, рр. 4706–4710. https://doi.org/10.1111/gcb.16809.
  6. Fu, B., Liu, Y., & Meadows, M. E. (2023). Ecological restoration for sustainable development in China. National Science Review, 10, Issue 7. DOI: https://doi.org/10.1093/nsr/nwad033.
  7. Lv, T., Zeng, C., Lin, C., Liu, W., Cheng, Y., & Li, Y. Towards an integrated approach for land spatial ecological restoration zoning based on ecosystem health assessment. Ecological Indicators, 147:110016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.110016.
  8. Національна туристична організація України. Аналітичне дослідження втрат туристичної індустрії від війни в Україні. Аналітичний звіт з науково-дослідної роботи. 2023. URL: https://nto.ua/assets/files/ntou-library-war-Іmpact-analysis.pdf.
  9. Національна туристична організація України. Відновлення малого та середнього бізнесу у секторі туризму та гостинності в 2023–2033 роках. Стратегічна дорожня карта. URL: https://nto.ua/assets/files/ntou-library-small-and-medium-sized-businesses-recovery.pdf.
  10. Національна туристична організація України. Офіційний вебсайт. URL: https://nto.ua/
  11. The World Bank Group. (2023). Private sector opportunities for a green and resilient reconstruction in Ukraine: Synthesis report. URL: https://nto.ua/assets/files/ntou-book-strategic-worldbank-reconstruction.pdf.
  12. Національна туристична організація України. Національна система туристичної статистики. Аналітика і інфографіка. URL:https://nto.ua/nsts_analytics_ua.html.
  13. DeepState mapping. URL:https://deepstatemap.live/en.

Статтю було отримано 02.11.2024