УДК: 338.43.431.4
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-4-19
JEL classification: O13; Q15
Анотація
Мета. Важливим завданням управління на європейських принципах є зниження диференціації розвитку окремих територій без руйнування усталених моделей соціально-економічного устрою територіальних громад, що актуалізує дослідження особливостей ресурсокористування в сільському господарстві.
Метою статті є дослідження особливостей механізму ресурсозбереження в сільському господарстві.
Результати дослідження. Методичною основою дослідження є застосування рейтингування на основі ключових індикаторів ресурсокористування в сільському господарстві. В основу дослідження покладено аналітичну схему «ресурсозабезпечення – результативність – ресурсозбереження». Обґрунтовано, що поточний природній рівень забезпечення виробничими ресурсами визначає характер і вид діяльності суб’єктів господарювання, а також принципи й стратегію управління, яка забезпечуватиме максимальний прибуток. Головне вирішення проблеми розробки ресурсозберігаючої моделі діяльності сільськогосподарських підприємств повинно концентруватися на вирішенні проблеми декаплінгу галузей.
Висновки. Рівень ресурсозабезпечення характеризує потенціал реалізації господарської ініціативи в галузі сільського господарства, а саме забезпеченість природними ресурсам, необхідною інфраструктурою для формування відповідних виробничих потужностей і можливостей прибуткової реалізації продукції іншим учасникам національного господарства. Перехід на інноваційно-технологічний шлях розвитку в сільському господарстві має відбуватись на базі визначених пріоритетів з метою формування цілісної структури науково-технічного комплексу, здатного стало функціонувати в умовах глобалізації.
Практичне значення. Основними напрямками інноваційного розвитку на основі ресурсозбереження мають бути: екологічна реструктуризація та екологічна модернізація виробництва, що передбачає зміну галузевої структури за рахунок зниження попиту на продукцію екологічно брудних виробництв або шляхом модернізації підприємств.
Ключові слова: управління, механізм ресурсозбереження, результативність, сільське господарство, рециклювання ресурсів.
Список літератури
- Баб’як М. М., Хомош Ю. С. Ресурсний підхід у сучасному менеджменті. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 3. С. 119–122.
- Барун М. В. Управління ресурсозбереженням на підприємстві. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Серія: Економічні науки. 2010. № 98. С. 91–97.
- Герасимчук Н. А. Концепція ресурсозбереження в системі біоекономіки. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2013. № 181 (2). С. 72–77.
- Єршова О. О. Ресурсозбереження як альтернативний спосіб господарювання на підприємствах АПК. Ефективна економіка. 2013. № 4. ULR: http:// economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1971.
- Кондратенко Н. О. Критерії оцінки ефективності ресурсозбереження. Наука й економіка. 2010. № 4. URL: http:// archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/nie/2010_4/174-180.pdf.
- Лозинська І. В. Формування комплексу організаційних компонентів виробничої системи сільськогосподарських підприємств. Технологічний аудит і резерви виробництва. № 1/6(21). 2015. С. 22-26.
- Мазур О. В., Артеменко Л. П. Стратегічне управління ресурсозбереженням підприємства в умовах енергетичних обмежень. Економічний вісник НТУУ «КПІ». № 14. URL: http://ev.fmm.kpi.ua/ article/view/108774/103717.
- Проценко Н. Б. Методологічні аспекти обґрунтування ресурсів для створення резервів підвищення рівня економічної безпеки підприємств. Вісник ЖДТУ. 2016. № 4 (78). C. 185-191.
- Kolos I. Material flow management of industrial enterprise on eanprinciples. Технологічний аудит і резерви виробництва. № 5/4(37). 2017. С. 19-23.
- Maskell B., Baggaley B., Grasso L. Practical Lean Accounting: A Proven System for Measuring and Managing the Lean Enterprise, Second Edition. Productivity Press, 2013. 475 p.
Статтю було отримано 10.09.2019